“Like Lake” — спецпроєкт “Сихів.Медіа” про сихівські водойми
Найстаріша частина Сихівського району може похвалитись двома ставками на перехресті вул. Рахівська – вул. Райдужна, але чим ще можуть похвалитись водойми, окрім того, що вони є? В новому матеріалі в рамках спецпроєкту “Like Lake” редакція “Сихів.Медіа” розповість про проблеми та перемоги Козельників і його мешканців.
Поміж панельних дев’ятиповерхівок та приватних будинків в Козельниках заховались два ставки, які за паспортами водойм, тут орієнтовно з 1986-го. За словами місцевих мешканців, стави є закинутими відстійниками домобудівного комбінату (ДБК).
За офіційними паспортами водних об’єктів, які місто зробило ще 10 років тому, на перехресті вул. Рахівська – вул. Райдужна знаходиться два ставки за які відповідає “Львівміськбуд“. У 2012 році у Львові провели інвентаризацію усіх водойм, які були на той час в місті. За результатом обстежень стави в Козельниках отримали паспорти, як водні об’єкти 4.12 та 4.13.
На сьогодні ці паспорти застаріли, адже їх необхідно оновлювати кожні 5 років. Станом на 2022-й рік на створення нових паспортів виділили кошти, а спеціалісти уже завершують розробку нових документів.
З паспортів водойм за 2012 рік ми дізнались, що водойми мають рекреаційне призначенням з вільним доступом до них, проте їх неможливо використовувати для відпочинку та розваг. Вода в ставах сильнозамулена та дуже засмічена, а прибережна смуга, як і загальна оцінка екологічного стану, незадовільна.
Стави, хоч в уявленні сихівчани, є нероздільними, але проблеми та способи порятунку водойм є різними. Для ставу 4.13 фахівці рекомендували провести заходи, які допоможуть зменшити заростання водойми та ліквідувати забруднення господарсько-побутовими водами. А для відновлення водойми необхідно провести дезінсекцію гнусу, комарів та кліщів, створити водоспуски, поглибити водойму та очистити дно ставу від намулу.
Тоді які для ставу 4.12 спеціалісти рекомендували провести ряд заходів, які допоможуть мінімізувати забруднення дренажними водами та виробничими стоками. Для повноцінного використання водойми потрібно створити берегоукріплюючі споруди і прибережні захисні смуги, а також провести водорегулювання.
Станом на січень 2022-го року ми ще не можемо об’єктивно оцінити чи рекомендації виконали, чи навпаки ситуація лише погіршилась. Проте хочемо ще неодноразово повернутись до цієї теми для порівняння результатів, коли в Управлінні екології та природніх ресурсів Львова оприлюднять оновлену документацію.
Львів’яни, зокрема, сихівчани відверто потерпають від відсутності безпечної водної зони відпочинку в місті. Ставки в Козельниках могли б стати чудовим місцем для літніх розваг маленьких і дорослих, але чому цього досі не трапилось?
Причин є безліч: відсутність фінансування, байдужність місцевих мешканців та адміністрації міста до водного потенціалу місця, а також постійне засмічення території. На жаль, ставам в Козельниках пощастило менше, аніж сихівській “Бетонці”, якою опікуються активісти, які проводять часті толоки, зарибнюють водойму та всіляко намагаються облагороджувати територію.
Проте чи справді з цими ставками все так погано? Насправді в Козельниках, хоч це і давно частина Сихівського району, досі не каналізована більшість будинків та є багато інфраструктурних проблем. Лише зовсім нещодавно мешканцям вулиці Рахівської вдалось об’єднатись з районною адміністрацією та львівськими активістами і відремонтувати дорогу, яка востаннє знала ремонт ще 43 роки тому, у 1978-му.
Ініціативна група, яка боролась за нову дорогу, стукала у безліч дверей з 2018-го і минулоріч, у 2021-му, за кілька жителів Козельників отримали нову дорогу. За словами мешканки мікрорайону, з відремонтованою дорогою місцевим врешті вдалось позбутись комплексу мешканців «старих Козельників».
Ця дорога є важливою і для майбутнього ставків, адже її частина забезпечує доступ до водойм, які вже зовсім скоро розпочнуть чистити та облаштовувати територію поруч з ними на громадський простір. Наразі спеціалісти уже розробляють проєкт, який подарує ставам в Козельниках шанс на друге життя.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сихівська оаза чи смітник: що там з “Бетонкою”?
