На вихідних небайдужі сихівчани, волонтери разом зі Спортивним клубом “Сихів” та Сихівською адміністрацією провели толоку біля ставків на вулиці Райдужній у Козельниках. Із водойми виловили шини, різний непотріб і навіть холодильник. А з берегів та навколо визбирали цілу вантажівку сміття – умивальник, сумочки, пластини, банки, розчинники, і безліч пляшок, деяким уже два десятки років.
Що це за місце?
У Сихівському районі насправді не так багато водойм, які можуть рятувати від спеки. Є гарні ставки біля Львівської духовної семінарії та корпусів УКУ, де діти можуть поплавати на байдарках, є ще ставок на Тернопільській,2 та “Бетонка” на вул. Антонича, 24.
Водойми, які розташовані на перехресті вул. Рахівська – вул. Райдужна, спорудили у 1986 році. Вони належали колишньому Домобудівному комбінату. За словами місцевих мешканців, ці стави є закинутими відстійниками ДБК. Зараз за них відповідає “Львівміськбуд“.
У 2020 році спеціалісти рекомендували провести тут заходи, щоб зменшити заростання водойми та ліквідувати забруднення господарсько-побутовими водами. Також казали, що для відновлення водойми необхідно провести дезінсекцію гнусу, комарів та кліщів, створити водоспуски, поглибити водойму, очистити дно ставу від намулу, ліквідувати забруднення дренажними водами та виробничими стоками. Фахівці наголошували, що для повноцінного використання водойм потрібно створити берегоукріплюючі споруди і прибережні захисні смуги, а також провести водорегулювання.
Улітку 2022 року в озера на вул. Рахівська-Райдужна злили нафтопродукти: тоді кількість хімічних речовин в озерах перевищувала норму у 45 разів.
“На відміну від радянських часів, коли ставки активно брали на себе роль очисних споруд, технології пішли вперед. Елементарно має бути соромно забруднювати довкілля, коли існують безпечні альтернативи, з поміччю яких можна позбутись від відходів. Нам потрібно перегорнути цю сторінку і зробити з двох ставків рекреаційні водойми,” – коментували тоді в управлінні екології та природних ресурсів ЛМР.
У вересні 2023 року міська рада виділила 420 тисяч гривень на заходи із покращення технічного стану та благоустрою водойм, розташованих на вул. Рахівській – вул. Райдужній. Тоді, зокрема, почистили береги і дно водойми.
Тут живуть крижні, лиски та водяні курочки
За словами керівниці гуртка “Довкілля” ЦДЮТ Сихівського району Надії Лобас, багато років поспіль ця локація була простором для орнітологічних спостережень гуртківців. Перед коронавірусом біля ставків проводили спільні толоки з дітьми.
“ Тут замешкали нові птахи, оселилися крижні, лиски — менші за качок чорні пташечки з біленькою плямочкою, а ще водяні курочки. Був навіть рік, коли на ставках залишилися на зимівлю лебеді. Але територія постійно була місцем спонтанного сміттєзвалища. І мені було прикро, коли діти періодично запитували: “Невже дорослим — це байдуже, і як з цим боротися?”, – ділиться Надія Лобас.
За її словами, ще 5 років тому ця територія була геть закинутою, а водойми захаращеними. Тому зараз приємно бачити, що простір починає “дихати” по-новому.
“Було знаково, коли від гуртка на толоку прийшов хлопчина зі своїм батьком і дідусем. Три покоління людей доклалися до очищення однієї території. Як на мене, коли в нас у громаді є, власне, такі ініціативи, що цілі генерації докладаються до спільної ідеї, то все в нас буде добре. І десь внутрішньо я вболіваю за те, щоб цей простір отримав життя – таке, наприклад, як і ті ж самі стічні пожежні водойми, якими зараз опікується Духовна семінарія”, – говорить Надія Лобас.
За її словами, найбільшою проблемою ставків є те, що вони безхазяйні. Неподалік є багатоповерхівки, але мешканці не надто активні. Навколо є приватні садиби, але немає господаря, який подбає про них.
Особливо ця локація важлива через те, що зовсім неподалік, на Хуторівці, розташований «Центр комплексної реабілітації «Галичина», тож це місце могло б стати магнітом для військових, ветеранів, які проходять реабілітацію.
“Було б чудово, якби хлопці могли собі спокійно візочком чи пішки при потребі сюди прийти чи під’їхати. Це раптом 5-7 хвилин і ви вже на місці, де можна побути в тихому, зовсім іншому вимірі. Як на мене, це гарна перспектива – оживити цей простір і дати йому шанс на друге життя. Тому тішуся, що п’ять років тому ми це робили з гуртківцями, а цьогоріч ініціатива надійшла від Спортивного клубу “Сихів” і її підтримали адміністрація та місцеві мешканці”, – наголосила Надія Лобас.
Прибрати біля ставків прийшли також школярі із Дитячо-юнацької спортивної школи Сихів імені Юрія Руфа. Директор ДЮСШ Олександр Козенков зізнається, що хоч і живе на Сихові 30 років, але озеро побачив уперше. Адже воно сховане тут за деревами, тому про нього мало хто знає.
“Тарас Репицький запросив нас на толоку. Ми долучилися, бо хочемо, щоби наш Сихів був чистіший і гарніший, щоб став окрасою Львова, щоб з інших районів міста приїжджали подивитися, наскільки в нас гарно, що є озера. Сподіваюся, спільними зусиллями тут вдасться облаштувати відпочинкову зону, залучити інвесторів, партнерів і, можливо, навіть зробити тут місце для риболовлі, адже в наших ветеранів та військових перше питання, коли вони кудись їдуть: “А рибалка буде?” Тут гарний тіньочок, цікава картинка. Треба все розчистити, окультурнити, і залучити мешканців, які живуть поряд, бо вони теж відповідальні за цю територію”, – зазначив Олександр Козенков.
Доєдналася до толоки також Христина Костерева із сином. Вона – тренерка із волейболу у СК “Сихів”. Жінка розповідає, що знала про цю водойму, оскільки проживає недалеко, але частіше з сином ходила до ставків біля семінарії, бо там чистіше.
“Коли я дізналася про толоку, то радо долучилася до доброї справи. Хочеться побачити тут багато людей, доріжки, лавочки, міні-майданчик, щоб можна було приходити з дітьми”, – поділилася Христина.
Комунальні працівники періодично впорядковують територію, розчищають, вивозять сміття, розповідає заступниця директора ЛКП “Житловик” Оксана Канчуга. За її словами, мешканці вже менше скидають великогабаритні речі. Очевидно, стають більш свідомими.
“Тут гарна зона, заїзди, вимальовується берег. Важливо, щоби озеро очищали ті споруди, які тут функціонують. Ось розчистили дерева, витягнули різний пластик із води, розібрали занедбані мешканцями ділянки, попрацювали по берегах”, – розповіла Оксана Канчуга.
Сихівчани сподіваються, що ця водойма все ж таки матиме свій період розквіту.
“Насправді у нас в місті кожна водойма — це маленька краплинка, яка неймовірно цінна в місті, в якому навіть річка закута під землю”, – підсумувала Надія Лобас.
Христина Гоголь
Фото авторки і Дарії Могінської
