Фото: pinterest.com
Хтось кожен день самовдосконалюється, займається спортом, читає, вивчає нові мови, проводить час з друзями, а ви вже декілька разів зловили себе на бездумному гортанні стрічки в соціальних мережах? Що ж, можливо, ви стали заручником синдрому втрачених можливостей та «підсіли» на «дешевий» дофамін.
Синдром втрачених можливостей/синдром FoMo (fear of missing out) − це страх пропустити якісь події, можливості; думка, що всі навколо живуть куди повнішим життям, ніж ви; бажання бути всюди, щоб нічого не пропустити.
Синдром FoMo з’явився в нашому житті (і поширився) разом із соцмережами. Ми почали боятися того, що якщо відкладемо телефон хоч на хвилину, то точно відбудеться щось неймовірне, а ми це пропустимо.
Людина підсвідомо фокусується на фразі «всі, окрім мене», має нав’язливе бажання постійно оновлювати стрічку в соцмережах, відчуває дискомфорт (інколи паніку), коли смартфона немає поряд, прагне соціального схвалення.
FoMo має негативний вплив на психіку людей, стає причиною нудьги, суму, поганого настрою, а інколи навіть депресії. За рахунок постингу в соцмережах людина компенсує всі негативні емоції, але через те, що намагається показати своє життя в кращому ракурсі, вибудовує ідеалізований образ себе, а потім страждає через неможливість відповідати йому в реальному житті.
Чому ж так важко відмовитися від соціальних мереж? Фахівчиня в галузі фізіології людини і тварин Оксана Василюк пояснює це тим, що соцмережі активують вироблення в організмі «дешевого дофаміну»:
«Дофамін відомий як нейромедіатор задоволення. Коли ми перемагаємо в грі чи їмо щось смачне, то в організмі виробляється цей гормон. Мозок вважає, що «приємно» дорівнює «корисно», тому знову і знову стимулює одні і ті ж самі дії.
«Дорогий» дофамін – це познайомитись з людиною, організувати побачення.
«Дешевий» дофамін — це спілкування в додатках для дейтінгу. Мозок часто вибирає той шлях, який здається простішим.»
Соцмережі стали місцем, де можна легко отримати порцію соціального схвалення, що є біологічною потребою людини. Кожен лайк, підписка, нова інформація, гейміфікована сторіс здатні викликати невеликий дофаміновий викид, який провокує позитивні емоції, але є короткостроковим, тому лише посилює бажання отримати більше.
Маючи необмежену кількість часу для споживання контенту, мозок перенасичується однотипними насолодами і починає шукати щось «не таке». Таким чином легко перейти на неякісний контент. Ви дивитесь «не таке» – мозок отримує простий контент – виділяється дофамін – ви хочете ще. А пізніше, через велику кількість інформації, мозок перестає «осмислювати» її, тож ви втрачаєте свій час дарма.
Як каже Оксана Василюк, «дешевий дофамін» – це гормон, який дає багато дофаміну за дуже маленькі інвестиції когнітивних ресурсів:
«Соціальні мережі, ігри, солодка та жирна їжа, серіали – це все приклади «дешевого» дофаміну. Припущення в тому, що наше життя не в порядку, тому що ми занадто часто піддаємось «хибним» задоволенням, які в надлишку синтезують дофамін. Коли «дешевого» дофаміну багато, у рецепторів у мозку чутливість до нього знижується і з’являється толерантність.
А це значить, що :
- з кожним разом потреба в дофаміні збільшується;
- мозку стає не цікаво робити складні речі, тим паче не цікавими стають корисні активності.
Закінчується це тим, що людина перетворюється в дофамінового наркомана, який не може нічого досягти в своєму житті, має слабку дисципліну і низьку мотивацію.»
З’являється відчуття тривоги, залежність, синдром FOMO. Достатньо почути звук вхідного повідомлення в телефоні, щоб зірватись з місця, чим би не займались, щоби не пропустити нічого нового. Іноді навіть не потрібен зовнішній збудник (повідомлення), аби з’явилося нав’язливе бажання взяти до рук телефон і почати перевіряти месенджери чи скролити стрічку.
Фахівчиня акцентує на тому, що в регуляції дофаміну важливу роль відіграє сон:
«Цикли сну та неспання супроводжуються коливаннями дофаміну в мозку: під час неспання кількість даного нейромедіатора сильно збільшується. Речовини, які стимулюють викид дофаміну можуть забезпечити тривале безсоння.»
Що ж робити?
- Слідкуйте за інформацією, яку споживаєте.
- Знайдіть заняття, яке допоможе виховати терпіння і матиме видимий кінцевий результат. Ви отримаєте і дофамін, і якусь корисну навичку.
- Залишайте телефон в іншій кімнаті, коли робите щось, від чого не потрібно відволікатись.
- Перемістіть ярлики додатків у незвичне місце, або зовсім видаліть їх зі смартфону.
- Влаштовуйте хоча б раз в тиждень день без соцмереж.
- Не забувайте про достатню кількість сну, бо він напряму пов’язаний з ефективністю роботи і можливістю контролювати себе
Щодня ви скролите стрічку соцмереж, переварюєте контент і не маєте часу на відпочинок. Для генерації якісної думки чи ідеї мозку потрібно знаходитися у стані спокою 23 хвилини. Задумайтесь, чи є у вас цей час? Якщо відповідь «ні», то можливо варто щось змінити?
Ольга Бабишена
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кіно-ТОП 5: Серіали про жінок для жінок і не тільки…