5 серпня 2025 року відзначаємо 126 років з дня народження Бориса Антоненка-Давидовича — видатного українського письменника, перекладача, мовознавця, учасника літературного об’єднання “Ланка-МАРС” і невтомного борця за чистоту української мови. На його честь названа вулиця у Сихівському районі.
Вулиця на його честь сполучає проспект Червоної Калини з вулицями Кавалерідзе та Гетьмана Полуботка та має протяжність 600 метрів. У 1984 році вулицю назвали на честь Олександра Фадєєва, російського письменника. Але вже з 1991 року вона отримала назву українського мовознавця Бориса Антоненка-Давидовича.
Забудова вулиці Антоненка-Давидовича переважно дев’ятиповерхова радянського періоду, а також сучасна п’яти- та семиповерхова. Тут розташовані школа №90, Школа народних мистецтв №1, а також бібліотека “Сихівська”.
Школа № 90, що на вул. Бориса Антоненка-Давидовича, 2, працює з 1986 року. Тут виховують інтелектуальних і обдарованих дітей, а також розвивають творчий потенціал. Старша школа має економічний та хіміко-біологічний профілі, а також є допрофільне навчання з 8 класу: поглиблене вивчення математики, хімії, біології та економіки. Школа має 3 комп’ютерні класи, мультиборд, інтерактивний кабінет біології, історії, трудового навчання та басейн.
Бібліотека філія №4 Львівської муніципальної бібліотеки запрацювала тут в 1987 році і має назву “Сихівська”. Розташована вона на вулиці Бориса Антоненка-Давидовича, 10. Сьогодні при вході на фасаді можна побачити мурал, де зображений, власне, портрет Бориса Антоненка-Давидовича. Крім можливості взяти книгу, у бібліотеці проводять свята, творчі вечори та різноманітні заходи, а також дорослі та діти спільно волонтерять. В бібліотеці відбувається багато зустрічей з письменниками, з художниками, акторами театру, артистами, поетами і музикантами. Про це читайте у окремому матеріалі: “Сихівська” бібліотека: історія, діяльність та волонтерство.
Дитяча школа народних мистецтв, що на вул. Бориса Антоненка-Давидовича, 6, працює з 1992 року. Офіційно свої двері вона відкрила у 1994-му, коли був сформований педагогічний склад. З часів Незалежності України це місце, де формуються нові покоління творчих, вільних і свідомих українців. Тут дітей навчають не лише мистецьким технікам, а й допомагають мислити нестандартно та вільно самовиражатися.
У школі функціонує безліч відділень, які охоплюють різноманітні мистецькі напрямки: текстиль, розпис на тканині, графіка, комп’ютерна графіка; скульптура, кераміка, моделювання, вишивка; підготовче відділення для найменших. У школі навчається понад 650 учнів, з якими працюють 27 педагогів. Детальніше про школу можна прочитати у матеріалі “Сихів.Медіа”: Дитяча школа народних мистецтв: де творчість і свобода формують дух
Також на вулиці розташований заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №175.
Сам Антоненко-Давидович став жертвою сталінського терору. За першою сфабрикованою справою він був засуджений до страти, яку замінили на 10 років ГУЛАГу, вини не визнав. За наступною справою засуджений на довічне заслання.
Цікавий факт: відомий борець за культуру української мови, висміював вислів, який було написано в багатьох трамваях і тролейбусах у Києві “Двері відчиняються водієм”. Так, Борис Дмитрович написав у “Літературній Україні” статтю “Доки відчинятимемо двері водієм?”. Він пропонував правильний варіант: “Двері відчиняє водій”.
Антоненко-Давидович залишив по собі не лише художні твори, а й цінну мовознавчу спадщину, зокрема збірку “Як ми говоримо”, яка стала настільною книгою для всіх, хто прагне володіти справжньою українською мовою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 10 фактів про українців, на честь яких названо вулиці Сихівського району