«Коли буде фонтан?» – часто можна почути на Сихові.
Пороги оббиває 2022 рік. А привіт нам ще досі махає 2018. Саме тоді розмови про оновлення центральної площі перед Центром Довженка набули свого апогею і, як здавалось, формального завершення. ГО «Кращий Сихів» та низка інших сихівських середовищ закликала міську владу нарешті завершити процес визначення переможця архітектурного конкурсу й розпочати таку бажану реконструкцію площі.
Цьому передувала майже 3-річна боротьба та публічні дискусії щодо проєкту оновлення з врахуванням різних думок громадськості. Думок було багато, бо у нас же ж демократія – на відміну від інших північних сусідів. І це прекрасно.
І тому міська влада вчинила абсолютно правильно, оголосивши конкурс, щоб у справедливій боротьбі визначити кращу ідею та концепцію. На якому й перемогла ідея сихівчан, знаних як «Група 109».
«Ну і де ж проблема?» – запитаєте Ви? Їх є кілька.
- Перша.
Міська влада та депутати не виділили коштів. Хоч Сихівська районна адміністрація зробила все можливе й, навіть, оголосила тендер на виконання робіт в 2019-му. Хто крайній? Це потрібно вирішувати вже новообраному корпусу депутатів та чиновникам з міської ради. В грудні будуть голосувати за Бюджет розвитку Львова 2022, і сихівчани зможуть наочно перевірити чи правильно вони зробили своє волевиявлення на виборах.
- Друга.
Імені Львівської обласної ради та деяких архітекторів.
В 2018 році обласна рада придумала собі, що хоче встановити на площі перед Центром Довженка (яка їй не належить) меморіал Героям Небесної Сотні. Це відбувалось в контексті так званої війни пам’ятників – коли міська та обласна рада змагались, хто ж наставить їх більше і швидше (пам’ятник ЗУНР в двох локаціях, офіційні та неофіційні перепалки).
В цій битві безумовну перемогу (раунд!) здобула Львівська міська рада, яка за кошти платників податків побудувала прекрасний, на мій погляд, (і в правильному місці) Меморіал Героїв Небесної Сотні на вул. Кривоноса. Обласна рада ж могла створити подібний меморіал в іншому місті області, щоб гідно вшанувати пам’ять сучасних Героїв України. Ну, але обласна влада теж помінялась, й архітектори втратили поволі свою підтримку. А далі… А далі, «під шумок» Моцарта чи то його музику – БЕНЕФІС архітекторів на Сихові.
В ніч на 21 листопада, в День Гідності та Свободи, незаконно, без дозвільних документів міської ради, громадських обговорень, порушуючи затверджений проєкт і міські процедури, закони України – встановили, як самі вони заявляють, «банерну конструкцію» на площі.
Фінансував цю справу засновник політичної партії «Духовна Україна», в якого трішки проблеми з граматикою та поведінкою.
Про неорганізованість процесу встановлення свідчить і ось ця заява:
У цьому місці я вже почну слово «архітектори» брати в лапки, бо впродовж грудня, опісля незаконного встановлення «банерної конструкції», ці вельмишановні панове почали відловлювати депутатів та посадовців міської ради, шукаючи хоч якусь надію на легітимізацію своїх дій. Поки не густо.
Ну і в цьому місці мав би бути якийсь висновок.
«Час рікою пливе» – як співали в популярній українській пісні, яка часто символізує різноманітні процеси прийняття здавалось простих і зрозумілих рішень. Панове депутати та депутатки – до кінця 2021 року, ще передбачено кілька сесій Львівської міської ради. Ваш хід!
Тарас Репицький, засновник ГО “Сихів.Медіа”
Блог – це місце, де автори можуть висвітлювати свої суб’єктивні думки та пропозиції. Редакція «Сихів.Медіа» може не погоджуватись з думкою автора, проте кожен має право висловитись.
