Колись Піонерське озеро було популярним місцем для відпочинку львів’ян, однак через забруднення річки Зубри у 1980-х його спустили. Минуло кілька десятиліть, а територія колишньої водойми досі не забудована. Чи є шанс повернути Піонерське озеро та водночас відновити саму річку — читайте у статті “Сихів.Медіа”.
Історія створення озера та спогади про нього
Піонерське озеро — це штучна водойма площею 20 гектарів у природній долині річки Зубри, яку створили у 1956 році. Під водами озера опинились болотисті заплави річки, порослі рогозами та очеретами, й угіддя селян.
“Раніше у 1953 році на іншій околиці Львова, у Винниківському лісі, було створене Комсомольське озеро, тож озеро на річці Зубра назвали Піонерським і тим самим створили радянський відпочинковий тандем. Середня глибина Піонерського озера складала 2-3 м, на березі функціонувала повноцінна рятувальна станція. Озеро систематично зариблювали мальками карася і коропа. Риболовля для відпочивальників була платною, відпочинок і купання — безоплатним”, — розповіла у коментарі «Сихів Медіа» доцентка кафедри екології у Львівському національному університеті імені Івана Франка Ольга Цвілинюк.
Львів’янка Богдана Котур пригадує, як в дитинстві на велосипедах каталися біля водойми поруч з якою знаходився табір “Колосок”. Ще одна мешканка Львова Наталя Косяк поділилася з “Сихів.Медіа” своїми спогадами: “Взимку каталися на санках і лижах, бо поруч гірка була. Влітку на водоймі були човни.”
У холодну пору року озеро замерзало й перетворювалося на найбільшу природну ковзанку Львова. Тому рятувальний пост продовжував частково працювати й узимку.
“У ті часи річка Зубра, була більш повноводною, живилася водами низки джерел. Одне з них витікає й сьогодні неподалік церкви Різдва Пресвятої Богородиці. Друге досить далеко — аж поблизу вулиці Гашека. Потужне джерело б’є біля “Арени Львів”, створює притоку річки. Кілька джерел між вулицями Райдужна і Монастирського власне й утворили верхів’я річки Зубра. Доводилось зі студентами бувати там. Мешканці приватних будинків, що розташувалися неподалік, розповідали, що при ритті котлованів під багатоповерхівки на вулиці Райдужній у 80-ті роки були знищені більшість з тих джерел. Після цього річка різко обміліла”, — додала Ольга Цвілинюк.
Чому зникло Піонерське озеро і чи можливо його відновити?
“Через кілька десятків метрів після своїх витоків Зубра затікає у штучний підземний залізобетонний колектор, що тягнеться вздовж вулиці Манастирського і виходить на поверхню біля нижнього ринку “Шувар”. На початку 80-х через масове незаконне врізання каналізаційних стоків у колектор річки (з Персенківки та Козельників), якість води дуже погіршилася і всередині 80-х озеро спустили”, — пояснила доцентка кафедри екології у Львівському національному університеті імені Івана Франка.
Ольга Цвілинюк вважає, що найперше варто поставити питання: “А чи варто відновлювати штучну водойму, чи краще провести ревіталізацію самої річки Зубра?”.
Екологиня мешкає на Сихові вже 19 років. З того часу вона систематично спостерігає за річкою, яку місцеві жителі називають смердючкою.
“Кілька років тому вода в річці протягом дня мала стійкий бурячковий колір. Я зробила фото і надіслала на гарячу лінію міста Львова. Відповіді не отримала. Відомо, що такий колір воді можуть надавати скиди текстильних підприємств або автомийок. Можна припустити, що джерелом забруднення стала автомийка на перехресті вулиці Хоткевича й проспекту Івана Павла ІІ. На той час відповідальні особи знали, що стічні води автомийка скидає не у каналізаційний колектор, а напряму у річку”, — підкреслила Ольга Цвілинюк.
За словами екологині, цьогоріч вода у річці вже була зеленого кольору. Таке трапляється, коли у водоймі зашкалює рівень фосфатів, що сприяє швидкому розвитку синьо-зелених водоростей. Фосфати є типовою складовою мийних засобів.
“Для ревіталізації річки Зубра не потрібно багато коштів, а лиш знайти механізм, що заставить відповідні підприємства дотримуватися Водного кодексу України; зібрати активних громадян на толоку, щоб прибрати сміття з берегів; за допомогою технічного обладнання почистити русло річки від непотребу. Далі можна розробити архітектурний проєкт відпочинкової зони”, — підсумувала доцентка кафедри екології у Львівському національному університеті імені Івана Франка.
Всі дороги ведуть до Зубри
Розмови про ревіталізацію Зубри ведуть не перший рік. У вересні 2019 року за розпорядженням мера Львова Андрія Садового створили робочу групу для упорядкування долини річки Зубра та облаштування громадського простору на вулиці Хоткевича та гуртового ринку “Шувар”.
Через рік, у 2020-му, ринок “Шувар” висловив бажання долучитись до очищення річки. Вони були готові інвестувати кошти в облаштування на березі Зубри стильного громадського простору. До складу робочої групи увійшли представники влади міста, Сихівської РА, представники ринку, науковці та громадські організації.
Через пандемію COVID-19 зустрічі кілька разів доводилось переносити. Оголосити архітектурний конкурс мали у 2022 році, але розпочалося повномасштабне вторгнення й плани довелося відкласти у довгий ящик.
10 липня 2025 року річка знову опинилася в центрі уваги через сильні зливи у місті. Внаслідок них Зубра вийшла з берегів та ускладнила рух транспорту. Опісля провели дослідження “Створення геоінформаційної моделі трансформації річково-басейнової системи річки Зубра в умовах міського середовища”, яке свідчить про те, що ця річка може зникнути. На це впливають незаконні каналізаційні врізки, які є однією із причин паводків та сильного забруднення водойми.
Менше, ніж через рік, річка вкотре стала об’єктом для обговорення, оскільки вода в Зубрі набула неприродного зеленого відтінку. За результатами лабораторних досліджень, у відібраних пробах вод виявили перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, згідно норм для господарсько-побутового водокористування:
- азот амонійний у 2,3 рази;
- залізо загальне в 1,9 рази.
А що далі?
Під час пленарного засідання Львівської міської ради, яке відбулося 29 жовтня, депутат Тарас Репицький порушив питання очищення річки Зубра.
“Прийшли результати аналізів і ситуація не дуже райдужна. Я прошу, щоб ми на листопадову сесію винесли додаткові кошти, аби очистити річку Зубра і привести її в нормальний стан, оскільки далі є неприємний запах, який вражає ринок “Шувар”, вулиці Хоткевича, Чукаріна. Екологи говорили, що подальше забруднення може мати фатальні наслідки”, — підкреслив депутат.
На наступному пленарному засіданні заступник міського голови з містобудування Любомир Зубач має виступити з інформацією про стан водних ресурсів у Львові.
Отже, колись Піонерське озеро було одним із місць відпочинку львів’ян, де влітку плавали човнами, а взимку каталися на ковзанах. Сьогодні про нього нагадують лише спогади місцевих мешканців та історії, пов’язані із Зуброю. Територія озера все ще не забудована. Зубра все ще не зникла. Шанс на відновлення є, але питання полягає в іншому: чи зможемо ми змінити долю Зубри, якщо не навчимося відповідальніше ставитися до природи навколо себе?
Добрянська Соломія
Зазначимо, що повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 10 фактів про Піонерське озеро
