Вчителька англійської мови ліцею «Оріяна» Марія Іздебська увійшла до ТОП-50 найкращих вчителів України за версією Global Teacher Prize Ukraine 2026. Вона розповіла про свій шлях у професію, роботу з учнями та вивчення англійської.
Участь у Global Teacher Prize Ukraine була однією з професійних мрій Марії. Коли вона дізналася про потрапляння до ТОП-50, найбільше раділа не лише за себе, а й за своїх учнів.
«Для мене ТОП-50 — це не про змагання, це насамперед про професійний розвиток і про те, що я можу ділитись ідеями, можу говорити про освіту, розповідати свою освітню історію, надихатися іншими історіями і рухатись далі»,
сказала Марія.
Для Марії вчительство — це родинна історія. Її бабуся була вчителькою початкових класів, мама — заступницею директора та вчителькою географії, а сестра працює в початковій школі. Сама Марія ще у шкільні роки зрозуміла, що хоче пов’язати життя з англійською мовою та педагогікою.
«В школі я була доволі відповідальною і старанною ученицею, була відмінницею. Але найбільше місце в моєму серці займала англійська мова. Вона мені вдавалася. Мені подобалося вивчати англійську, і тому, пов’язавши професію моєї бабусі, моєї мами і улюблений предмет, я стала вчителькою англійської мови»,
зазначила Марія.
Підготовка до занять, пошук цікавих матеріалів, створення презентацій та ігор — усе це є частиною роботи педагога. Так Марія намагається зацікавити учнів і мотивувати їх до навчання.
«Вчительська робота — це не лише про проведення уроків, це насамперед процес підготовки, який є дуже важливий. Адже для того, щоб зацікавити учнів, мені доводиться готуватися, шукати якісь цікавинки, створювати презентації та ігри. Все те, що могло б змотивувати їх до навчання та зацікавити на уроці»,
розповіла Марія.
Марія є класною керівницею учнів, з якими працює ще з п’ятого класу. Зараз вони навчаються у дев’ятому. На перервах школярі приходять до вчительки не лише поговорити про навчання: вони можуть разом посміятися, попити чаю чи поділитися особистими історіями.
«Вони щоперерви прибігають до мене, діляться своїми таємницями, ми сміємося, можемо чаювати, спілкуватися. І насамперед я дуже радію, тому що вони бачать в мені не лише вчителя, вони бачать друга, наставника і того, хто може їх підтримати, хто може їм допомогти»,
додала Марія.
Участь учнів у конкурсах, їхні результати та впевненість у власних силах педагогиня називає найбільшим професійним досягненням.
«Однозначно найбільше моє досягнення — це мої учні. Коли вони, беручи участь в якихось конкурсах, стають впевненіші, більше вірять у себе, досягають чогось. І я тоді розумію, що це є для вчителя найважливіше. От коли його учні мають результати, то однозначно тоді і вчитель має результати»,
зазначила вчителька.
Саме довіра між учителем та учнем допомагає краще зрозуміти дитину і знайти до неї підхід. Це важливо і тоді, коли школяр говорить, що не любить англійську. За словами Марії, за таким ставленням може стояти невпевненість у собі або негативний досвід у минулому.
«Якщо дитина каже, що вона не любить англійську, насамперед вчителю потрібно звернути увагу, що саме стоїть за цими словами. Можливо, це якась невпевненість в собі. Можливо, це якесь відчуття, яке супроводжувалось певним негативним досвідом в минулому. Тому потрібно з’ясувати причину»,
пояснила Марія.
Важливою вона називає і так звану ситуацію успіху — коли дитина бачить, що в неї щось виходить.
«Якщо учень бачить, що йому це вдається, якщо навіть якісь маленькі зусилля помічені вчителем, потрібно хвалити навіть за найменший успіх, і тоді дитина буде робити щоразу кожен крок впевненіше у вивченні англійської мови»,
додала педагогиня.
Сама Марія радить вивчати мову регулярно, навіть якщо часу небагато. На її думку, ефективніше займатися 15–20 хвилин щодня, ніж кілька годин раз на тиждень. Також варто читати книжки відповідно до свого рівня, дивитися фільми англійською та використовувати мову в реальному спілкуванні.
«Я хочу, щоб дитина в майбутньому вміла використовувати англійську. Вміла спілкуватися, була впевненою в собі. І якщо потрапляла в ситуацію з іноземцями, могла висловити свою думку, могла приїхати в іншу країну, без проблем зробити замовлення в кафе, ресторані. Це про використання мови як інструменту, а не лише про академічні знання і знання з граматики»,
наголошує Марія Іздебська.
Сьогодні роль вчителя виходить далеко за межі звичайного уроку. Українські педагоги працюють в умовах повномасштабної війни, тому разом із навчанням їм доводиться шукати нові формати роботи та підтримувати освітній процес попри виклики.
«Хочу сказати, що українські вчителі неймовірні, тому що зараз вони працюють в реаліях війни, крім того, що повинні навчити, вони повинні створити освітній процес якісно, створити всі умови для навчання учнів. І тут важливо дати належне саме українським вчителям, які попри всі виклики дуже якісно справляються з ними, беруть участь в проєктах, підбирають різні форми організації навчального процесу, втілюють різні освітні ідеї»,
каже Марія.
Свою освітню мрію Марія Іздебська пов’язує з учнями та їхніми досягненнями.
«Мабуть, моя мрія, щоб колись в майбутньому мої учні стали впевненими, вміли використовувати англійську мову для реалізації своїх мрій та себе в майбутньому. І колись сказали через багато років: “От вчителька англійської дала нам перший крок, поштовх до реалізації нашої мрії»,
підсумувала вчителька.
Пилипчак Ірина
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Ти крутий, а ти зірочка”, – Людмила Сакович про те, як потрібно підтримувати вчителів
