На фасаді школи №1, що на вул. Кирила Трильовського, 17, встановили меморіальні таблиці випускникам школи — Володимиру Салюку та Остапу Бабію. Герої загинули захищаючи Україну від російської агресії.
Володимир Салюк
Навчався у школі №1, згодом здобув вищу освіту за спеціальністю «Філософія» у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Працював керівником відділу охорони в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Альянс Маркет».
За спогадами рідних і друзів, Володимир був щирою, доброю, життєрадісною та принциповою людиною. Люблячий чоловік, турботливий батько і син, він був надійним другом і побратимом. Володимир вирізнявся особливим почуттям гумору, умів підтримати та надихнути інших, зберігаючи оптимізм навіть у найскладніших обставинах. Він щиро любив життя і цінував кожну мить, проведену з близькими.
Брав участь в АТО, зокрема у боях за Донецький аеропорт, входив до числа його оборонців — «кіборгів».
З початком повномасштабного вторгнення росії став на захист України. Виконував бойові завдання на Донецькому напрямку у складі 33-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, обороняючи територіальну цілісність і суверенітет держави.
Був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, відзнакою Президента України, нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» та пам’ятною медаллю «122 окремий аеромобільний батальйон».
Загинув у жовтні 2025 року, йому було 38 років. У Володимира Салюка залишилися дружина, двоє синів, батьки та брат.

Остап Бабій
Навчався у школі №1, згодом здобував освіту у Державному навчальному закладі «Львівське вище професійне училище інформаційно-комп’ютерних технологій». Також проходив навчання у «Комп’ютерній академії ШАГ» у Львові. Працював у галузях деревообробки та телекомунікаційного обслуговування на приватних підприємствах.
За спогадами рідних, Остап був добрим, сміливим і турботливим, щирим та цілеспрямованим. Постійно прагнув саморозвитку, намагався допомагати іншим. Був учасником скаутської організації «Пласт», любив гори й природу, цікавився комп’ютерною технікою.
У 2023 році став на захист України від російського вторгнення. Виконував бойові завдання на Донецькому напрямку у складі 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша Сухопутних військ Збройних Сил України, боронячи територіальну цілісність і суверенітет держави.
Був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України», а також відзнакою командира 68-ї окремої єгерської бригади — «Хрест Воїна-Єгеря» І ступеня.
Загинув 2 лютого 2026 року у віці 30 років. В Остапа Бабія залишилися батьки, дві сестри та родина.

Таблиці встановлюють відповідно до затвердженого у Львові універсального взірця меморіальної таблиці для вшанування пам’яті захисників, які загинули в російсько-українській війні.
Нагадаємо, у Сихівському районі на будинках та навчальних закладах вже встановили 109 меморіальних табличок на честь загиблих Захисників і Захисниць України, які жили та навчалися у цьому районі.
Кожна з них — це не лише знак пам’яті, а й нагадування про високу ціну нашої свободи. Серед увічнених Героїв є ті, на чию честь створено мурали, названо вулицю та сквери, аби їхні імена назавжди залишалися у просторі міста та в серцях громади.




Журналістка “Сихів.Медіа” зібрала перелік місць, куди можна прийти і віддати шану загиблим Героям у Сихівському районі. Детальніше читайте за посиланням: https://sykhiv.media/misczya-pamyati-geroyiv-u-syhivskomu-rajoni-de-podyakuvaty-zahysnykam/
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Місця пам’яті Героїв у Сихівському районі: де подякувати захисникам






