Сьогодні на фасаді львівської школи №86, що на вулиці Скорини, 34, відкрили 5 меморіальних таблиць пам’яті загиблих львів’ян, які загинули в боях із російськими окупантами.
Іваночко Андрій, Захарко Ігор, Діанов Валерій, Якимов Владислав та Малаховський Павло – усі вони свого часу навчалися в школі №86, тому місто вшановує їх пам’ять, виготовивши такі таблиці.
“Ми маємо розроблену процедуру встановлення меморіальних таблиць. Рідні звертаються до навчального закладу, надають коротку інформаційну довідку і фото для дошки. Далі ми передається це в управління архітектури, що розробляє макет, погоджуємо його з близькими і фінансуємо виготовлення такої таблиці.”
Андрій Закалюк, начальник управління освіти Львівської міської ради
Меморіальні таблиці, які сьогодні відкрили, вшановують пам’ять таких захисників:
- Павло Малаховський
З перших днів повномасштабного вторгнення росії боровся за незалежність України. Героїчно загинув 3 січня 2023 року під м. Бахмут Донецької області у віці 35 років.
- Валерій Діанов
Боровся з окупантами на східному напрямку і героїчно загинув на 44-ому році життя у бою за м. Вугледар Волноваського району Донецької області (31 січня 2023 року).
- Ігор Захарко
Виконував бойові завдання на Донецькому напрямку, захищаючи незалежність України. 8 лютого 2023 року героїчно загинув у віці 37 років у с. Водяне.
- Владислав Якимов
Воював на Луганщині та на Запорізькому напрямку. 20 березня 2023 року героїчно загинув у віці 27 років у с. Кузьмине Сєверодонецького району Луганської області. Представлений до нагороди орденом «За мужність І ступеня» (посмертно).
- Андрій Іваночко
Захищав незалежність та територіальну цілісність України в зоні АТО (2015-2017рр). У перші дні великої війни був під Києвом, відвойовував свободу України. 21 березня 2022 року героїчно загинув на 30-му році життя під Миколаєвом, смт. Первомайськ. Нагороджений посмертно орденом «За мужність ІІІ ступеня».
“Наші соколята з цих меморіальних дошок будуть зустрічати дітей, батьків, вчителів і щодня нагадувати всім, за що вони віддали життя. Вони загинули, аби ми жили в мирній, квітучій Україні.
Мій син Андрій дуже любив Україну. Він хотів помститися росіянам за все те зло, яке вони спричинили нашому народу і захистити тих, хто не міг захиститися сам.
Відкриття таблиці для мене дуже цінне, бо мій син любив школу. Він завжди з теплотою згадував свою першу вчительку Марію Зеновіївну, яка завжди раділа дитячим маленьким перемогам і виховала в них чуйність, людяність та доброту. Також Андрій любив свою класну вчительку Лідію Миколаївну, що завжди його підтримувала. Дякую за це безмежно і за пам’ять про мою дитину.”
пані Лілія, мама загиблого Героя Андрія Іваночка
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Сихові відбувся ще один тренінг в рамках проєкту “Почни!” для дружин та матерів загиблих захисників
