Шевченківський районний суд Києва виніс вирок Олександру Медвідю у справі щодо незаконного викрадення Юрія Вербицького і Ігоря Луценка з Олександрівської лікарні 21 січня 2014, чоловікові призначили покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Після викрадення з лікарні чоловіків вивезли за місто й катували протягом багатьох годин, Ігорю Луценко вдалось врятуватись, а сихівчанин Юрій Вербицький загинув, його тіло знайшли наступного дня в лісі.
Життя Юрія трагічно обірвалось в січні 2014 року, розслідування у справі загибелі чоловіка триває роками. 21 січня 2022 року, заступник голови управління ДБР у справах Майдану Артем Яблонський в ході пресконференції “8-а річниця вбивства перших героїв Небесної Сотні і фактичний початок російської агресії” повідомив, що ДБР встановило першого вбитого активіста Майдану – ним є Юрій Вербицький. Більше про життя сихівчанина можна прочитати в нашому матеріалі за посиланням.
Цей вирок є четвертим, один з яких оскаржується, щодо викрадення та вбивства Юрія Вербицького та викрадення Ігоря Луценка. У судах ще триває розгляд щодо 14 осіб (12 цивільних та два експравоохоронці).
“При цьому Лідія Щебуняєва змінила кваліфікацію злочину, який Медвідю інкримінувала прокуратура – замість ч. 3 ст. 146 у вироку ч. 2 ст. 146 Кримінального Кодексу. Це означає, що Суд не побачив тяжких наслідків викрадення — заподіяння фізичного болю потерпілим і смерть Юрія Вербицького.
Прямим наслідком зміни обвинувачення Судом стало звільнення Медвідя від відбування призначеного покарання у зв’язку із сплином строку давності для притягнення до відповідальності за ч. 2 ст. 146 (злочин середньої тяжкості) замість інкримінованого прокуратурою ч. 3 ст. 146 (тяжкий злочин),” – зазначили в Адвокатській дорадчій групі.
Суд частково задовольнив цивільний позов Ігоря Луценка та призначив стягнути 200 тис. грн моральної шкоди та близько 50 тис. грн матеріальної шкоди та судових витрат. Проте, цивільний позов Сергія Вербицького, брата Юрія Вербицького, суд залишив без розгляду у зв’язку зі смертю Сергія.
До слова, в 2021 році Європейський суд з прав людини виніс рішення по справі (12482/14 та 39800/14). Суд вирішив, що були такі порушення: ст. 3 – Заборона катування, ст. 2 – Право на життя, п.1 ст. 5 – Право на свободу та особисту недоторканність, ст. 11 – Свобода зібрань та об’єднання.
Європейський суд встановив, що викрадення та тортури І. Луценка і Ю. Вербицького були вчинені або за інструкціями правоохоронців, та/або під їхнім контролем. Або щонайменше за їхньої згоди і сприяння. Відповідно ст. 3 Конвенції Україною порушено також і в матеріальному аспекті. Беручи це до уваги, відповідальність за смерть Вербицького також лежить на державі-відповідачі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Церкву на Пасічній зобов’язали відновити ділянку та засадити новими деревами.
