У ніч проти 31 жовтня, неділі, о 4 годині ранку українці переходять на зимовий час, тобто переводять стрілки годинника на одну годину назад. Журналісти Сихів. Медіа поцікавились у сихівчан, як вони ставляться до переходу годинника на літній та зимовий час.
«Я негативно ставлюся до зміни часу, тому що на мою ефективність це впливає погано. Перших тижнів два, а то інколи і довше, я стаю більш роздратованою, погано сплю та моя працездатність дорівнює просто нулю: весь час хочеться лежати, а щоб працювати сил просто немає», – перукарка Василина.
«Я вважаю це взагалі стресом для здоров’я, тому що таким чином організм просипається ніби неприродньо. Від того і приходить оця дратівливість, поганий настрій, розгубливість і погане самопочуття,» – продавчиня Галина.
«Знаєте, все приходить з часом. Коли були малими і ходили до школи, то важко було ввійти в новий час, адже найважчим для школярів що? Так, ранковий підйом. Зараз мені вже всеодно, тому що і так встаю швидко на роботу, тому на мене ці зміни не впливають зовсім ніяк,» – офіціантка Тетяна.
«Ну на ці зміни мій організм реагує інколи по-різному. Краще, як на мене, зимовий період, тому що це додаткова година спокою організму. А якщо це старша людина, то повірте, вона це помічає,» – пенсіонерка Дарія.
«Для мене переведення годинників ніколи не було проблемою чи, навпаки, полегшенням. Скажу більше, я б неодноразово забувала про це, якби не нагадування друзів. Звичайно ж, перехід на літній час є важчим, аніж перехід на зимовий.Тим не менш, мені вистачає буквально 1-2 днів, аби звикнути до нової години, проте труднощів цей процес не викликає в будь-якому випадку. Для мене це скоріше формальність, а оскільки на телефоні час переводиться автоматично, то змін це в моє життя не вносить,» – студентка Мар‘яна.
Переведення годинників в Україні на зимовий і літній час здійснюється майже чотири десятиліття і за традицією стрілки зрушують восени та навесні – в останню неділю жовтня і в останню неділю березня. Такий порядок обчислення часу вперше був запроваджений у Великій Британії 1908 року задля економії та раціонального розподілу електроенергії впродовж доби. В СРСР перехід на зимовий час і навпаки регулярно почав здійснюватися з 1981 року.
Чи дійсно переведення годинникової стрілки на годину назад має економічну доцільність?
Про це давно дискутують і науковці, і політики, і базнесмени. В Україні навіть почали роботу над законопректом, який має на меті скасувати літній і зимовий час, та документ досі на опрацюванні у профільних комісіях ВР. Президент України цієї весни заявив, що перехід на літній час буде останнім для українців, втім от-от ми знову пересуватимемо стрілки годинників, адже напрацювання досі вдосконалюють.
“Зміна часу не лише економічно неефективна, а й не дуже позитивно впливає на фізичний стан людини. По-перше, найбільша складність – це перелаштування організму до нового графіку життя. По-друге, після переведення годинникових стрілок у громадян погіршується самопочуття, знижується працездатність, спостерігається значне загострення хронічних хвороб, інколи це викликає інфаркти та депресії,” – коментує помічниця генерального директора Львівського науково-виробничого центру стандартизації, метрології та сертифікацї Мельник Анна.
Додамо, що сучасному світі – 239 країн. З них літній час використовують 78, тобто – 32,6% від загальної кількості.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 5 способів розважити дитину на карантині