Що приховує найдовша вулиця Львова? Журналістка Сихів.Медіа дослідила вулицю Зелену, яка розташована у Сихівському, Личаківському та Галицькому районах. 8 назв, трамвайна лінія, палац спорту для катання на роликах і не тільки, бо Зелена повна таємниць та цікавих фактів.
- Перша згадка про цю вулицю датується приблизно в 1544 році й у середньовіччі її називали Волоською дорогою, через яку проходив шлях до Молдови. Торгівля з цією країною була не дуже успішною, тому ця вулиця не мала попиту.
- Свою сучасну назву вона отримала завдяки гаям, які розташовані на її території. Втім, до 1944 року назва Зеленої змінювалася аж 8 разів, бо кожна влада, яка приходила у Львів називала вулиці по-своєму.
- Шляхетні роди такі, як Замойські, Яблоновські, Руссоцькі будували на Зеленій свої палаци у 19 столітті, бо тоді ця вулиця була малозаселеною.
- Мало хто знає, але на початку 20 століття на цій вулиці проклали трамвайну лінію, яка вела до вулиці Личаківської. До 1963 року курсував трамвай №3, який згодом замінили на тролейбус.
- На вулиці Зелений розташовані лише два храми за адресою вул. Зелена, 385 (храм святого архистратига Михаїла) та на вул. Зелена, 11б. Під час проєктування палацу Яблонського, польський гетьман заклав дерев’яний храм для домініканців-обсервантів. У 1772 році, за Австрії, храм передали німцям-лютеранам і лише у 20 столітті його повернули протестантам, які ним зараз і опікуються.
- Кінець вулиці протягом довгого часу був схожий на пустирище й цю ділянку почали розбудовувати в часи СРСР. Там збудували багатоповерхівки й заклали Сихівський промисловий вузол.
- Снопківський парк — одна з окрас вулиці Зеленої. Він закладений у 1955 році на місці старих цегелень. Посеред парку розташована ще одна перлина вулиці — футбольний стадіон під назвою “Україна”.
- Наприкінці вулиці Зеленої в повоєнні часи було сміттєзвалище Червоноармійського району.
- Багато хто думає, що найдовша вулиця Львова — Городоцька (8,53 км), яка має багате історичне минуле. Однак, її випереджає Зелена, яка сягає 9 км (до Об’їзної).
- На Зеленій зберігся лише один палац, яким колись володіли графи Замойські, а потім — Дідушицькі. Останнім власнику будинку №24 був Андрей Шептицький, а тепер у будівлі знаходиться Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека.
Соломія Добрянська
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 10 фактів про вулицю Героїв Крут
