«Наше завдання — допомога!» Інтерв’ю з керівниками реабілітаційної програми для сімей бійців АТО у Львові

 Уже два роки на базі клінік Дитячого Центру здоров’я ім. Анни Мазуренко та «Мед Парк»  діє безкоштовна реабілітаційна програма для сімей бійців АТО та ОСС. Як почуває себе людина, яка брала участь у бойових діях, чому лікарі працюють комплексно зі всією сім’єю, чому  посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це «модний» діагноз та про психотерапевтичні методи лікування розповіли Ростислав Гривул — медичний директор клініки «Мед Парк»  та Антін Кушнір —  директор Дитячого Центру здоров’я ім. Анни Мазуренко. 

Розкажіть, будь ласка, про програму допомоги військовим: для кого вона і хто її реалізує?

Антін: Команда спеціалістів дитячого центру здоров’я ім. Анни Мазуренко вже два роки безкоштовно надає медичні, психологічні та соціальні послуги для дітей Героїв Небесної Сотні та учасників бойових дій. Зокрема є консультації педіатра, психолога, дитячого психіатра, заняття з логопедом та інше.

Ми почали працювати з дітьми, розуміючи, що дорослі не готові самі звернутись по допомогу, тому в клініці ім.Мазуренко ми пропонуємо якісні безкоштовні послуги для дітей. Спочатку дитину оглядає педіатр та психолог. Після комплексу візитів лікарі збираються на нараді та обговорюють проблеми цієї дитини. Якщо виявиться, що дитина має проблеми, які пов’язані з участю одного із батьків у військових діях, тоді вона потрапляє на десять безкоштовних занять з психологом. Батькам, в свою чергу, ми пропонуємо також звернутись до фахівців вже в клініку «Мед Парк». 

Програму подолання психологічних травм сімей учасників бойових дій в Україні реалізовує благодійний фонд «Інститут розвитку сім’ї та дитини» у співпраці з українською діаспорою Сполучених Штатів, яка представлена Українською Федерацією Америки. Вони покривають 80% від вартості цієї програми. 

Як психолог розуміє, що батькам потрібно також звернутись до фахівців, які брали участь в АТО чи ОСС?

Антін: Коли батьки приходять з дитиною на прийом, вони заповнюють спеціальну анкету. В анкетуванні є питання, які стосуються виявлення психотравмуючої події у тата чи в мами. Психолог повинен, окрім спілкування з мамою дитини, зафіксувати що саме спровокувало травму у дитини.

Ми підходимо до нашого проекту з точки зору особливостей менталітету нашого суспільства, оскільки дорослі неохоче звертаються за допомогою. Всі відповіді в анкеті анонімні: без прізвищ, роду військ, звання та місця служби. Ми просто фіксуємо факти, які моглиб спровокувати проблеми з ментальним здоров’ям у батька (матері) дитини. Немає досліджень, які б свідчили, що ПТСР у батьків викликає ПТСР у дитини, адже це не інфекція, яка передається. Але зміна поведінки батьків вносить зміни у функціонування сім’ї, зокрема в поведінку і самопочуття  дитини.

Ростислав: Анкету не розробляли спеціально для військових. У західній педіатричній медицині  є доброю практикою виявлення психотравмуючих ситуацій в сім’ї. Ці ситуації можуть бути різними, одна із них — наслідки участі батьків в бойових діях.

 Після виявлення проблеми у дитини, ми можемо запропонувати скористатись послугами клініки і батькам. Ми пояснюємо, що можливо є зв’язок проблем у дитини з проблемами у батьків. Важливо працювати системно.

“Якщо раніше лікували тільки тіло, то зараз ми системно лікуємо тіло і душу”

Тобто, щоб вилікувати дитину, ви також працюєте з її мікрооточенням, сім’єю?

Антін: Так. Раніше педіатри слідкували тільки за фізичним станом дитини, наприклад, за висипами на шкірі та інше. Це важливо, але це не допоможе закінчити дитині університет, побудувати здорову сім’ю, стати добрим фахівцем чи громадянином.

Ростислав:  Якщо раніше лікували тільки тіло, то зараз ми приходимо до системного лікування душі і тіла. Адже проблеми тілесні пов’язані з проблемами душевними. І в центрі ім. Мазуренка не лікують окремо руку або ногу, а лікують дитину, в якої є і тіло, і душа, і ще батьки. Батьки — це мікросередовище.

Антін: А що робити з батьками? Як ми можемо в нашій дитячій клініці ім. Мазуренка опікуватись батьками? Заради цього ми відкривали клініку для дорослих «Мед Парк», яка опікується батьками таких дітей.

Чи ставите ви на облік бійців АТО та ОСС?

Ростислав: Ми не ставимо на облік пацієнта і не збираємось відстежувати його впродовж життя, або відправляти медичні дані в офіційні структури. Наше завдання — це лікування та допомога з реабілітацією. При цьому госпіталізація не потрібна, пацієнт продовжує жити своїм звичним життям.

Незграбність української медицини, незабезпеченість адекватної системної психологічної допомоги після участі в бойових діях, залишає наших воїнів без необхідної спеціалізованої допомоги. Вони залишаються наодинці зі своїми проблемами та не знають куди податися.

З іншого боку, будь-яка робота фахівця психолога чи психотерапевта вкрай негативно сприймається українським суспільством. В результаті, до фахівців, в абсолютній більшості, звертаються не за допомогою, а для того, щоб отримати або продовжити інвалідність. А порушення сну, дратівливість та депресію починають лікувати алкоголем та наркотиками, бо йти до лікаря-психолога соромно.

Ми не ставимо пацієнта на облік і не збираємось  відправляти медичні дані в офіційні структури. Наше завдання —  лікування та допомога з реабілітацією. При цьому пацієнт продовжує жити своїм звичним життям

З якими проблемами стикаються люди, які взяли участь у бойових діях?

Ростислав:  Проблема психологічних змін, які відбуваються у людей після участі в бойових діях, є старою і досліджується в світі вже понад сто років. Відомий, наприклад, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Практика показує, що справжніх діагнозів ПТСР не так багато, є величезна кількість інших патологій, які не лікуються.  

Посттравматичний синдром зумовлений психологічними травмами, які часто отримують під час бойових дій. Пережиті бомбардування, втрата друзів, постійне відчуття небезпеки — це все те, що мозок не здатний миттєво опрацювати, а наша свідомість неспроможна дати собі раду. В результаті, людина зациклюється на важких спогадах, всюди очікує небезпеку, ніби перебуває в тій ситуації, яка її травмувала. Крім того, постійно з’являються картинки, а також слухові галюцинації, пов’язані з пережитим жахом. Їх неможливо контролювати або якось вплинути на них, самостійно подолати такий нав’язливий стан не виходить. Людина з ПТСР постійно занурена в травму. Травма продовжує жити своїм життям, але навколо проходить спокійне мирне життя і ця невідповідність внутрішнього та навколишнього світу грає не на користь. 

Якщо ПТСР не лікувати два-три роки, відбуваються зміни анатомічних структур мозку, наступають незворотні зміни особистості. І щоб ми вже не робили, ті структури в мозку, які відповідають за обробку емоцій чи ситуацій, починають функціонувати по-іншому. 

Ви згадали про те, що лікарі часто помилково ставлять діагноз посттравматичний стресовий розлад. Чим це небезпечно і як відрізнити справжній ПТСР від несправжнього?

Ростислав: Справа у тому, що на війну йшли люди з різними характерами і способами реагування на стресові ситуації.  І ті симптоми, які турбують людей — це необов’язково ПТСР. Часто це значно м’якші прояви, які психіатри називають розладами адаптації. Депресивний розлад адаптації, тривожно-депресивний або поведінковий, — може тягнутись до двох років. Це загострення характерологічних рис, які були у людини ще до війни. Наприклад, до війни людина дуже пильнувала за своїм здоров’ям, а після війни вона геть зациклюється на своєму фізичному стані. І це не ПТСР, це загострення особистісних рис, тому підхід до реабілітації зовсім інакший. Розрізнити це може тільки фахівець. 

Скільки є випадків, що військові мали контузії, які ніяк не фіксувались. А контузія – це грубе пошкодження мозку, яке має цілий комплекс проблем. Після контузії може спостерігатись зниження пам’яті, втрата сну, дратівливість, тобто, симптоми схожі до ПТРС. В даному випадку правильний діагноз може поставити фахівець психіатр або невролог і призначити лікування, яке допоможе, а не зашкодить.

У нашому суспільстві багато говорять про ПТСР, але коли ми всіх починаємо лікувати від цієї проблеми, то не досягнемо адекватних результатів, а можеме  нашкодити.

 

Як виглядає процес лікування у вашій клініці?

Ростислав: Ми ставимо акцент на психотерапевтичну техніку, зокрема когнітивно-поведінкову терапію. Тут одній вправі можуть присвятити ціле заняття. Наприклад, пацієнта вчать заспокоювати себе, давати раду напливам своїх почуттів.

Є спеціальна методика лікування ПТСР. Що стається при ПТСР? Ми маємо кору мозку та великі півкулі мозку. Кора обробляє інформацію, але коли стається травма, інформація йде вже не через кору, бо це довший шлях, а через первинні архаїчні структури, такі які є ще в жаби, риби, наприклад, — амигдалу. Інформація ніби «проламує» стіну в тому місці і далі йде тільки через той пролом. Тепер сприйняття світу йде не через кору, довшим шляхом, а через ту діру, яка утворилась в інформаційних системах мозку.

В такому випадку мозок функціонує на іншому рівні, на такому, де зчитується від зовнішнього світу тільки небезпека, а тому слід забезпечити виживання. Саме цю діру треба залатати і навчити по-новому бігати інформацію. Спеціальною технікою, подразнюючи то праву, то ліву півкулю, інформація між нейронами починає циркулювати по-іншому і за рахунок того наступає зцілення.

Але, якщо людина має, наприклад, порушення сну, ми можем призначити фармакологічні препарати, аби заспокоїти нервову систему.

Антін: Це власне і є основа з якою працюють психологи і психотерапевти. Це опис того, що відбувається в мозку людини, яка бере чи брала участь у бойових діях. Люди, які живуть в мікросоціальному оточенні родини, не розуміють наслідків травми і наскільки складною є реабілітація. Вони спрощують те, що бачать перед собою, але усьому є нормальне пояснення.

Куди і як звернутись до вас на прийом?

Військові та їхні дружини можуть звертатися в клініку «Мед Парк» за адресою місто Львів, вул. Мишуги, 13. Із собою потрібно мати посвідчення учасника бойових дій або учасника добровольчих батальйонів. Посвідчення ми просим не для того, щоб передавати дані комусь, а для того, щоб впевнетись, що людина дійсно учасник бойових дій. З дітьми сімей бійців АТО, Героїв Небесної Сотні, звертатись в дитячий центр ім. Мазуренко, місто Львів, вул. В. Стуса, 38.

Спілкувалась Вікторія матевощук
Фото Юрія Мартиненко