Журналістський експеримент: як я наважилась на ранкові пробіжки. День 4

Опубліковано:

Фото: Сихів Медіа

 

Сьогодні я вирішила не просто вити на пробіжку, а ще й познайомитися з іншими ранішніми «бігунами». Чому усі вони бігають? Мене давно мучить це запитання. І одна дівчина (тепер вже моя знайома за інтересами) відповіла цитатою із голлівудського фільму «Білявка в законі»: “Заняття спортом викликають виділення ендорфінів, а щасливі люди не вбивають інших людей”.

Знаєте, от вже сьогодні настав той день, коли я можу сказати: прокинутися зранку було легко. Ніколи не думала, що зможу це відчути і написати. Можливо через те, що я почала правильно планувати час і не засиджуватися допізна. Також я ще звечора готую одяг і все потрібне, адже тепер кожні 5 ранішніх хвилин із подушкою на вагу золота. Мені досить комфортно бігати в парку Івана-Павла II, тому поки що не буду зраджувати цій традиції. До речі, я спробувала два види бігу – у повній тиші і слухаючи музику. Не можу виділити якийсь із варіантів як оптимальний, мабуть, у кожному є сенс. Тепер захотіла вполювати когось, з ким можна пробігтись і, як на зло, навколо нікого не було … Аж от, на 20-ій хвилині я натрапила на дівчину, яка рухалася мені назустріч, і одразу попрямувала до неї. Вероніці 21 рік, вона закінчила 4 курс філософського факультету і бігає вже кілька років. Спочатку робила це для схуднення, але з часом почала отримувати задоволення від процесу. Каже, що старається виходити на пробіжку один-три рази на тиждень на локації навпроти семінарії біля “Шувару”, або ж тут – в парку Івана-Павла II. Бігає наодинці з навушниками, бо в компанії тренуватися не любить. Дівчина розповідає, що рухається в різному темпі, слухаючи музику. “Вийшла, аби не пропустити літо і ранки”, – оптимістично ділиться моя нова знайома.

На 4 день мого експерименту біг поволі входить у звичний спосіб життя. Стараюсь прислухатися до організму і бігти стільки, скільки можу і скільки хочу. Не можу не відмітити, що після пробіжки протягом дня почуваюсь дуже добре, тому, сподіваюсь, мене вистачить ще надовго.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Журналістський експеримент: як я наважилась на ранкові пробіжки. День 3.

Сихів Медіа