Фото: Сихів Медіа
За ці три дні я отримала багато підтримки щодо свого експерименту, але коли запропонувала кільком друзям скласти мені компанію, вони дружно відмовились:) Я ж зупинятися не збираюсь і навіть вивела для себе найкращу формулу бігу: перед виходом на пробіжку не снідаю, обираю легкий і максимально зручний одяг, і коли біжу, то тримаю осанку рівно, інакше потім болять плечі (повільно освоюю елементарні речі).
Планую якось спробувати варіант вечірньої пробіжки, аби зрозуміти, що мені більше підходить. Моя наставниця, спортсменка-бігунка Ольга Стадник радила: «Кожна людина підлаштовує свій графік пробіжки індивідуально, тож якщо тобі легше бігати ввечері – виходь на пробіжки ввечері». Та поки що ранок мені зручніший, і якщо чесно, то я побоююсь, що після робочого дня вже не матиму енергії.
І ще кілька слів про те, як відбулась моя сьогоднішня пробіжка: процес був доволі спокійним. Здається, я вже звикаю до таких ранків. Початок дня видався прохолодним і я пробігала своїх 30 «з гаком» хвилин. Дотриматись чітко кілометражу – не ставила за мету, хоча маршрут бігу був звичним, власне, сьогодні я хотіла більше прислухатися до свого тіла і зробити рівно стільки, на скільки мене вистачить (гадаю, так буде правильніше).
Часом люди просто знущаються з себе, добігають з останніх сил, щодня підвищуючи планку вимог. Це точно не мій сценарій пробіжок, бо так можна отримати огиду до справи і закинути ідею подалі. Здається, я ж поволі втягуюсь і починаю помічати багато «плюсів».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Журналістський експеримент: як я наважилась на ранкові пробіжки. День 2.
