Як займатися бізнесом із задоволенням і користю для інших, — історія успішного сихівчанина
Андрій Рак – львів’янин, який 27 років життя прожив на Сихові і не збирається звідси виїжджати. Особисто з ним ви можете не бути знайомі, однак вірогідність того, що ви куштували продукт, до виробництва якого він дотичний, є. Завдяки зусиллям Андрія та ще кількох людей, на полицях невеличких крамничок з’явилося здорове харчування — гранола. В амбітних планах підприємця — зробити так, щоби гранолою снідав принаймні один відсоток українців кожен день.
Про те, як починати вести бізнес, розвивати його та сприймати життя Андрій Рак розповів в інтерв’ю «Сихів Медіа».
Невипадкова зустріч
Я вчився у Львівській комерційній академії на менеджера з бізнес-управління, але вже тоді активно працював. Власне, останнє моє місце роботи до початку співпраці з корпорацією «Златомед», це ринок «Шувар». Там я пропрацював 7 років і дуже вдячний цьому досвіду, бо, напевно, основні свої навички і знання отримав там. І там же зрозумів, що варто вчитися робити щось своє. Працювати у великій компанії дуже класно, але самому приймати рішення, планувати день і навіть самому помилятися — це зовсім інші відчуття. Тому понад 2 роки тому я вирішив, що буду пробувати робити щось сам, хоча і частково досі працюю у фірмі.
Все почалося зі знайомства з однією людиною, яке нічого особливого не обіцяло. Я не вірю у випадковості, тож і зустріч такою вважати не можу, адже цей чоловік через два роки подзвонив мені і запропонував приєднатися до його команди «Златомед». А гранола — це один з напрямків компанії, яким займаюся я разом з колегою.
«Гранола – звучить страшно, але по факту — це смачно і поживно»
Простими словами гранола — це вівсяні пластівці, обсмажені з додаванням меду, горішків і сухофруктів. Це тільки звучить страшно, але по факту — смачно і поживно. Коли ми починали виготовляти цей продукт, про нього ніхто у Львові не знав. Люди не розуміли, що це таке, хоча і ми самі, можливо, теж не до кінця все знали. Мене спонукало зайнятися його виробництвом те, що я з дитинства пам’ятав — корисне не буває смачним. Той же риб’ячий жир чи буряковий сік, наприклад. А тут — я спробував і мені сподобалося. Тоді я подумав, що у такого товару є майбутнє.
Усі інгредієнти граноли проходять перевірку у спеціальній лабораторії на нашому виробництві. Оскільки крім внутрішнього ринку ми експортуємо товар за кордон, всі етапи проводяться згідно з європейськими нормами. Такі складові як горішки, сухофрукти ми імпортуємо, а от мед, пластівці — українські. Сам процес виробництва доволі простий: пластівці обсмажують із додаванням меду. Потім — досипають горішки та сухофрукти.
Правильні продажі
На старті було і страшно, і важко. Можна сказати, що спочатку ми самі трохи боялися продукту, але через три місяці спільної роботи з напарником знайшли перших клієнтів, які стали нашими хорошими друзями. Хоча у перші два місяці продажів не було взагалі. Лише на третій з’явився результат – 5 клієнтів.
Нам важливо було знайти підхід до правильних продажів, оскільки на той момент це був унікальний товарі і він особливий за своїм складом, призначенням. Після довгих роздумів і пошуку аналогів, вирішили продавати його у прозорій упаковці, аби люди бачили, що всередині. Хоча це і ускладнює нашу роботу — його важко помітити серед яскравих етикеток. Ще один момент — магазини. Нашу гранолу не знайдеш у будь-якій крамничці біля дому, адже там люди не налаштовані на те, щоби її купувати. Ми проводили дослідження і з’ясувалося, що вони просто не бачать її серед інших товарів, оскільки вже йдуть втомленими з роботи і не думають про те, чим будуть снідати. Це інший формат торгівлі. Він орієнтований на людей, які ретельно вибирають їжу, читають склад продукту, шукають те, що їм потрібно. Це для клієнтів, які думають. Тому наразі ми продаємо гранолу в еко-, бейкер-маркетах, кафе та ін.
Коли ти робиш справу не тільки заради фінансів, а ще додаєш туди емоційну складову, елемент корисності для людей, вона і розвивається інакше. Для мене головне — це правильні продажі, де ти не просто розміщуєш товар на поличці, а намагаєшся зрозуміти, чому він продається чи навпаки не продається. Це більш глибинний підхід, де крім торгівлі існує і соціальна робота з правил харчування.
Помилок було багато, але справа не у них, а в тому, як ти рухаєшся далі. Можна зациклитися і робити такі помилки постійно, а можна спробувати щось змінити і піти далі. Ми з напарником мислимо позитивно і що би не сталося, вважаємо це досвідом.
Зараз я не знаю, скільки точно людей споживають гранолу щодня, але ми це обов’язково порахуємо до кінця року. Утім я маю цифру в голові, до якої рухаюся. Українців сьогодні десь 46 мільйонів і ми хочемо, щоби гранолу постійно споживав 1% — 460 тисяч людей починали з неї ранок.
Не вірю у слова тих, хто каже, що в Україні немає перспектив
До того, аби займатися власною справою, я йшов все життя. Для цього я почав працювати дуже рано — років у 15 вже був офіціантом в одному з сихівських кафе, після того — працівником в автосервісі, пізніше — у нічному клубі адміністратором, далі — на будівництві. Я дуже багато всього пробував і вже у роки у 22 чітко знав, що хочу робити, а що ні.
Я не вірю у слова тих, хто каже, що в Україні немає перспектив, що тут немає гідної роботи, зарплати. Я це знаю по собі і по друзях, які мають вакансії на пристойні роботи і за дуже хороші гроші. Однак вони стикаються з великою проблемою: навіть коли знаходять людину, вона не готова вчитися. Наприклад, товариш шукав співробітника, який добре знає німецьку. Коли він зрозумів, що це важко, він відкрив курси у себе на роботі за власні гроші. Однак люди просто не вчилися.
Якщо замислитися — роботи повно на дуже не малі гроші, просто потрібно шукати себе і розуміти, чого ти хочеш. Багато хто каже, що хоче грошей, а не діяльність, а так не може бути. Ти повинен хотіти діяльність, яка тобі приносить гроші.
“Дуже важливо знайти правильних людей, із якими працюватимеш. Тут я маю на увазі і команду, якщо це потрібно для бізнесу, і клієнтів“
5 порад для старту у бізнесі
Обов’язково мають бути ідея і запал до неї. Якщо ти не знаєш, чого хочеш, і прагнеш просто потрапити у бізнес — такого не буде. Будьте чесними: ідею можна підгледіти у когось, але вдосконалити і щось додати своє. Ти можеш робити як хтось, але дати кращу якість, кращу послугу.
Ще одна порада — це планування. Ти повинен чітко розуміти крок за кроком, як і що буде відбуватися. Ідея має перейти у план на папері, обмежений у часі. Останнє дуже важливо, бо іноді з ідеєю можна ходити все життя і так і не реалізувати її. А коли ти виклав це на папері і дав собі термін на кожну дію, ти заставляєш себе рухатися і не здаватися.
Не здаватися — теж одна з рекомендацій. Деколи щось може здатися неможливим, але якщо ти правда цього хочеш, воно вдається. Деколи просто вистачає товариша, який тобі в певний момент скаже: «Друже, ти робиш все правильно, просто не зупиняйся».
Дуже важливо знайти правильних людей, із якими працюватимеш. Тут я маю на увазі і команду, якщо це потрібно для бізнесу, і клієнтів.
Треба розуміти, для чого ти запускаєш справу. Просто для грошей — можливо. Але я весь час намагаюся шукати вищі матерії. Зрозуміло, що фінансова складова грає роль для всіх, але коли ти робиш якусь корисну річ, тоді набагато приємніше і цікавіше цим займатися.
«Мені подобаються зміни, які відбуваються на Сихові»
Я лишаюся в Україні, Львові, на Сихові і, власне, не збираюся кудись їхати. Всім друзям розповідаю, що живу у найкращому місті. І до Сихова ставлюся добре — якісь речі, наприклад, бандитські, я ніколи не помічав, не знаю, чому… Напевно, це залежить від твого оточення і сприйняття. Хочеш бачити бандитський Сихів — іди дивися, хочеш бачити нормальний — ти його бачитимеш. Все залежить від тебе. Якщо ти йдеш з позитивною думкою, радієш, то з тобою нічого не станеться. Якщо ти запхав в одну кишеню ніж, на те і наткнешся.
Мені подобаються зміни, які відбуваються на Сихові, облаштування парків, скверів, подобається, що район розбудовується. Не подобаються корки, але вони є у всьому світі. Та і до них я теж ставлюся по-іншому – співаю, поки нікуди не рухаюся. Можливо, коли спішиш – так, це проблема, але більшість водіїв просто нарікають. Можна сприймати це, як вільний час, який можна використати для себе. Звісно, можливо, я зміню думку, коли з’являться діти, будуть нові проблеми, але все ж схиляюся до того, що і далі все буде позитивно.
Фото: Ярослав Тимчишин
