Мінно-вибухові травми, ампутації, опіки — за кожним діагнозом стоїть історія боротьби. У реабілітаційному відділенні лікарні святого Луки військові вчаться заново рухатися, тримати рівновагу і вірити у власні сили. Розповідаємо історії трьох пацієнтів, для яких шлях від травми до відновлення став щоденною роботою.
Дмитро родом з Харкова і вже п’ятий місяць проходить реабілітацію у цьому відділенні. Військовий отримав мінно-вибухову травму. Також він отримав опік. Чоловікові ампутували два пальці та провели трансплантацію шкіри.
“Як тільки Дмитро до нас поступив, то рух пальців був орієнтовно від 3 до 5 градусів. Зараз ми бачимо прогрес. Наразі маємо гіперчутливість і працюємо над тим, щоб зберегти хватку для захоплення предметів”,
зауважує Гамова Любов.
У залі фізичної терапії працює над собою Денис Кочерга з Дніпропетровської області. Боєць проходив службу у складі 17-ї окремої важкої механізованої бригади.
“Це член нашої реабілітаційної сім’ї. Він є тут найдовше. Було багато ускладнень: повторні операції, невроми. Два місяці тому ми стали на протези. Зараз Денис пересувається без допоміжних засобів. На довші дистанції він ходить з милицями, щоб не перевантажуватися. Прогрес колосальний: буквально за місяць пацієнт навчився ходити з допоміжним засобом”,
наголошує на прогресі Дениса фізична терапевтка Юлія Дерев’янко.
Зараз пацієнт працює над ходьбою по нерівних поверхнях. Він з посмішкою зізнається, що все йому дається легко. Поруч з Денисом тренується Ігор Воронін зі Стрия. У чоловіка ампутація лівої руки та ноги.
“Травму отримав на Сумщині. Проходив службу у складі 65-ї бригади. До цього працював будівельником. Реабілітологи мене тут на ноги поставили”,
ділиться з нами військовий.
Нагадаємо, що журналістка “Сихів.Медіа” поспілкувалася з медиками лікарні святого Луки, які працюють у реабілітаційному відділенні. Детальніше читайте за посиланням.
Фото: Христина Гоголь, “Сихів.Медіа”
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Життя після травми: як працює реабілітаційне відділення у лікарні святого Луки