На Сихові відбулося відкриття проєкту “Я роблю сквер”. Учні ліцеїв “Оріяна” та “Сихівського” разом із громадською організацією “Українська урбаністична платформа”, архітекторкою Ольгою Криворучко та студентами Харківської школи архітектури облаштували спільний простір між двома навчальними закладами поруч із майбутнім сквером Героя України Олега Бабія.
Громадська організація “Українська урбаністична платформа” працює з темами міського розвитку, освіти та культури. Команда також є співорганізатором “Львів Урбан Форуму” – найбільшої архітектурно-урбаністичної події в Україні. Ідея проєкту “Я роблю сквер” народилася після минулорічного Форуму.
“Тоді ми вперше мали молодіжну програму, де діти створювали вуличні меблі. Це всім дуже сподобалося. Ми побачили, що молодь варто залучати до процесів відновлення міста, і вирішили розвивати цей напрям”
розповідає керівниця платформи Марія Закалюжна.
Заняття тривали понад місяць. Учні працювали двічі-тричі на тиждень – досліджували територію, проводили опитування мешканців, спостерігали за рухом, а потім створювали макети майбутніх об’єктів.
“Ми поділили дітей на групи, і кожна мала свій напрям – хтось займався ландшафтом, хтось озелененням, хтось доступністю простору. Потім вони створювали макети, з картону вирізали зразки майбутніх меблів, а далі вже реалізовували ці ідеї на місці”
говорить Марія Закалюжна.
Команди очолювали студенти Харківської школи архітектури, які виступали наставниками та допомагали учням втілювати задумане.
“Моя група займалась дослідженням чуттєвого сприйняття простору. Ми звертали увагу на кольори, запахи, тактильні відчуття – те, на що зазвичай не зважаєш. Було цікаво дивитись, як діти по-новому сприймають своє оточення”
розповідає випускниця Харківської школи архітектури Неля.
Вона додає, що для неї цей досвід був першим у ролі наставниці:
“Ми все робили разом – обговорювали, експериментували. Це не про вчителя, який каже, як треба. Це спільна дія. І найприємніше – коли бачиш, як їхні ідеї оживають”.
У результаті спільної роботи з’явилися п’ять об’єктів, які створили самі школярі.
Серед них – зона відпочинку на сходах із дерев’яними лавками, невеличкий дитячий майданчик з гойдалкою та натягнутою сіткою, розмальований фарбою простір, клумби з молодими деревами та ігрові стільці з хрестиками-нуликами, де можна не лише сидіти, а й грати.
“Класність цього проєкту в тому, що ми не теоретично розповідали дітям про архітектуру чи урбанізм, а показали на практиці, як це працює. Вони самі зробили простір, яким користуватимуться”.
додає Марія Закалюжна.
Керівниця “Української урбаністичної платформи” підкреслює, що однією з головних цілей проєкту було не лише створити новий простір, а й дати дітям можливість співпрацювати:
“Ми хотіли, щоб учасники змогли потоваришувати, адже це діти з різних шкіл і навіть різних класів, від сьомого до одинадцятого. У звичайних умовах вони, можливо, ніколи б не зустрілися. А тут разом працювали над тим, щоб зробити трохи кращим простір, яким користуються щодня”.
7 листопада відбулося святкове відкриття спільного простору. День розпочався з короткого вітального слова від організаторів, після чого школярі запросили гостей на екскурсію новоствореними зонами.
Кожна команда презентувала свою частину простору: учні розповідали, як народжувалися їхні ідеї, які виклики виникали під час роботи та що саме вони хотіли створити для своїх шкільних спільнот.
“Ми знайшли нових друзів і навчилися робити лавки. Було приємно створювати щось для інших людей”.
каже Матвій, учень ліцею “Оріяна”.
“Найбільше мене вразили люди: усі, хто хочуть щось змінювати”.
розповідає Вікторія із ліцею “Сихівський”.
Далі учасники та відвідувачі знайомилися з мобільною майстернею “Толокар” – партнером проєкту. Команда майстерні показала, як сучасні технології можуть бути частиною творчого процесу, і провела майстер-клас зі створення 3D-свистків, де кожен охочий міг подивитися, як виготовляється свисток і забрати його собі.
“Ми стараємося брати участь у різних подіях і проводити майстер-класи у навчальних закладах. Наша мета – показати дітям і підліткам, що таке технології, як працює 3D-друк і які можливості він відкриває. На таких виїзних майстернях ми пояснюємо основи, показуємо, як працюють принтери, як із простої моделі виходить реальний предмет”
поділився Ігор, представник “Толокару”.
Проєкт став доказом того, що справжні зміни починаються з маленьких кроків – з ініціативи, спільної роботи й бажання зробити свій простір кращим. Для школярів це був не просто навчальний досвід, а можливість відчути себе творцями – тими, хто реально впливає на те, яким буде їхнє місто.
Ірина Пилипчак
Фото: Олена Зданович
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сихівський школяр створив LEGO-мультфільм про Василя Стуса
