Лялечки дарують на щастя, багатство та добробут. Цікаво, що вони не мають імен та обличчя, але обов’язково мають на вигляд хреста.
Княгині, бажанниці, наречені, нерозлучники, травниці, коники, лелеки, янголи… Понад 60 ляльок-мотанок представлені на виставці у Центрі Довженка. Ці українські обереги створила харківська майстриня Ірина Свистунова, яка була змушена переїхати до Львова через російську агресію.
Пані Ірина почала створювати перші ляльки ще дитиною, коли навіть не ходила до школи. Для цього вона брала у мами нитки “Муліне”. Мотанки-обереги вона робить останні 15 років.
“Люди просять зробити обереги на подарунок чи весілля. Одного разу мене попросили зробити мотанку для сім’ї з трьома з дітьми, в якої почалися сімейні негаразди. Я спершу подумала, що такого оберега не існує, але я зробила маму, тата, трьох діток і зшила їх червоною ниточкою, щоб вони були разом і сім’я не розпалася. І все добре”, – розповідає Ірина Свистунова.
Мотанка, за її словами, завжди має вигляд хреста. Для того, щоб її створити, потрібен лляний джгут, дві картонні чи інші заготівки для тулуба та рук, які намотуються окремо і зв’язуються. Нитки слід намотувати щонайменше 30 обертів, а зав’язувати на три вузлики, які символізують минуле, теперішнє та майбутнє. Обереги зазвичай перев’язують червоною ниткою, оскільки червоний колір відганяє злих духів, розповідає пані Ірина.
«Чому у мотанки немає на обличчі очей? Тому що тоді у неї можуть вселитися злі сили. Ще мотанки роблять з хрестиком на обличчі. Він символізує сонце, а від сонця залежить життя на Землі”, – пояснює майстриня.
Вона розповідає, що перші, так звані, вузликові ляльки з’явилися близько 5 тисяч років тому. Раніше їх робили з трави, тканини, каміння, дерева. Перші мотанки знайшли у Чернігівській області. Вони вважалися сакральним предметом.
“Найсильніший оберіг з одягу, особливо з матерії, яку носила мама”, – зауважує майстриня. Вона також нагадує, що мотанки з тканини не можна різати (раніше тканину рвали), і не можна прошивати голкою, тому що людину “не можна колоти”. Крім того, обрядові мотанки не можна робити у п’ятницю, неділю та великі свята.
На виставці, яку підготувала Ірина Свистунова, є ляльки-мотанки різного виду, загалом їх понад шість десятків. Кожна з них – особлива, має свою історію і призначення.
“Є мотанка на щастя і багатство – всередину закладений “п’ятачок” – копієчка на щастя, багатство та вдачу. Є княгині, які символізують благополуччя у домі, десятиручницю дарують на весілля нареченій, аби вона все встигала робити. Травницю набивають пахучими травами – м’ятою, мелісою, лавандою, цвітом липи, чебрецем. Є маленькі обереги для українських воїнів. Бажанниці виконують бажання, маленькі мотанки дарують на щастя, нерозлучники – на весілля, щоби було щастя і довге життя разом. А подорожниця має вузлик, куди кладуть сіль або полин. Вона оберігає, щоби швидше поверталися додому і дорога була легкою. Коники призначені для чоловіків, щоби в них була сила”, – демонструє свої творіння співрозмовниця. А є ще різдвяна коза, ангелики, лелеки.
За словами майстрині, мотанки завжди були символом родючості, достатку та оберегом для родин. Вони часто ставали сімейними реліквіями та передавалися з покоління в покоління.
Матеріал підготували учні Гуртка журналістики Центру дитячої та юнацької творчості МЖК-1 (керівниця гуртка – Христина Гоголь)
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сихівчани стали одними з переможців у інтелектуальних іграх серед вчителів
