У другому десятилітті минулого століття згромадження отців місіонерів планувало розпочати будівництво костелу на вулиці Стуса, що на Новому Львові.
На вірогідному місці майбутнього храму у 1919 році встановили 10-метровий дубовий хрест, втім ідея будівництва затягнулася на певний час. Після цього оголосили конкурс, на якому представили 20 проєктів. Для реалізації обрали ідею архітектора Тадеуша Теодоровіча-Тодоровського, який отримав винагороду — 18 000 злотих.
Львівський інженер Адам Курилло розробляв конструкцію костелу. Домінантою у масивній модерністській споруді мала стати вежа західного фасаду з ажурним завершенням. Костел мав вміщувати 5 тисяч людей.
Будівництво стартувало у травні 1938 року, але його не завершили. До вересня наступного року вимурували лише цокольний поверх будівлі або іншими словами “нижній костел”. Під час німецької окупації міста вдалося отримати дозвіл на будівництво. Роботи продовжилися й 20 липня 1941 року “нижній костел” освятили.
За радянських часів будівництво храму визнали недоцільним і 7 жовтня 1945 року ключі до костелу святого Вінсентія забрали. У 1946 р. недобудовану споруду закрили, а у 1970-х роках її фундаменти та стіни цоколя використали для палацу спорту “Трудові резерви”.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Віра, що збудувала храм: історія парафії Собору святого Івана Хрестителя
