Андрей Шептицький був не лише духовним лідером, а й активним політичним діячем. Він відіграв важливу роль у розвитку греко-католицької церкви як в Україні, так і за її межами. Його постать вважають однією з найвпливовіших в українській історії XX століття. Як у нашому районі вшанована пам’ять про митрополита читайте далі.
Мурал Андрея Шептицького
На проспекті Червоної Калини, 64, зображений мурал, що присвячений 155-річчю від дня народження митрополита Андрея Шептицького — видатного релігійного, громадського діяча, мецената та графа.
Він є одним з серії: “Генії з мікрорайонів: шість районів, шість муралів, шість особистостей”.
Мурал створений у рамках проєкту Управління культури міської ради під керівництвом мистецтвознавиці, викладачки Львівської національної Академії мистецтв Христини Береговської. Ідейними натхненниками стали художник Святослав Владика та отець Орест Фредина, настоятель Церкви Різдва Пресвятої Богородиці.
Спочатку роботу мали створювати на Святоюрівській горі, але з технічних причин перенесли на Сихів. І зараз мурал майоріє на будівлі, що навпроти Церкви Різдва Пресвятої Богородиці.
Для того, щоб проєкт відбувся на належному рівні, Христина Береговська створила комісію, до якої входили представники УГКЦ, музейники та науковці. З митрополії – Владика Володимир, з Академії Мистецтв – професор Роман Василик, один з найвідоміших дослідників – Михайло Перун, а також працівники музеїв.
Творча група Sacred Universe у складі шістьох художників, а саме вищезгаданого Святослава Владики, Валентина Гришова, Наталії Пальчинської, Миколи Куцика, Ольги Дмитрук, Глафіри Щербак взялась до реалізації задуманого.
Уся команда спільно напрацювала кілька варіантів втілення масштабного малюнку і розпочала роботу. Професійні митці, художники-монументалісти працювали над муралом майже 10 днів. Окрім творчого підходу до роботи, не обійшлось і без філософського переосмислення художниками особистості Шептицького.
Сам мурал складається з двох частин: на одній частині – зображено митрополита як молодого графа та мецената, а з іншої – як мистецького та громадського діяча, якого малює галицький художник Михайло Мороз. Також можна помітити невеличке зображення Шептицького, який спілкується з пластунами.
На тлі – силует Львова, що символізує тісний зв’язок Шептицького з містом і його культурною спадщиною. Саме у Львові він заснував гімназію, активно підтримував українське приватне шкільництво, культурно-просвітницькі товариства, розвивав підприємництво, культуру та мистецтво.
На роботу виконану у техніці монументального живопису використали 5-6 відер фарби і десь близько 15 спрей-балонів. Фарба спеціальна і добре реагує на атмосферу. Вартість роботи та матеріалів приблизно 175 тис. гривень.
Центр імені Митрополита Андрея Шептицького
Центр Шептицького — це унікальна сучасна будівля, зведена спеціально для бібліотеки Українського католицького університету (УКУ). Його будівництво розпочалося навесні 2015 року, а урочисте відкриття відбулося 10 вересня 2017 року. Це перша бібліотечна будівля, збудована з нуля за часів незалежної України.
Центр розташований у студмістечку УКУ, в історичному районі Львова між Стрийським парком та податковою. Поруч знаходяться студентський колегіум, навчальний корпус та храм Софії — Премудрості Божої.
Проєкт створив відомий німецький архітектор Штефан Беніш, а львівська компанія Chaplinskyy & Associates адаптувала його до українських умов. Загальна вартість будівництва склала 5,7 мільйона доларів.
Основним меценатом став канадський підприємець українського походження Джеймс Констянтин Темертей. Також фінансування залучалося через промоційну кампанію УКУ, яка триває з 2011 року.
Фасад Центру виконаний у вигляді стосу книг, що символізує знання та навчання. Шептицький також був великим шанувальником книг і головний акцент Центру на бібліотеці – сучасній із зручним простором для усамітнення із книгою.
Бібліотека налічує понад 160 тисяч книг, більшість з яких у вільному доступі. Сучасна електронна система пошуку дозволяє швидко знайти потрібну літературу через термінали.
У навчальних аудиторіях на 2–4 поверхах навчаються студенти та викладачі, на п’ятому поверсі розміщується адміністрація УКУ. У Центрі також функціонують кафе, книжковий і сувенірний магазин. Особливістю будівлі є сонячна електростанція з 117 панелей, встановлена на даху.
Як пояснюють в УКУ, Центр є живим пам’ятником митрополитові і простором його присутності.
“Митрополита Андрея Шептицького тому й називали етнархом українського народу в Галичині, що він пам’ятав і дбав про інтереси усіх його верств і всіх категорій. Він не міг собі уявити суспільного ладу, в якому хтось із членів суспільства терпів би якусь кривду. Тому й бачив той справедливий лад як спільноту людей, об’єднаних довкола ідеї служіння добру і спільному благові на користь потребуючих. Так само і Центр Шептицького, як і весь Український католицький університет, відкритий для усіх без винятку – а особливо до людей із особливими потребами”
розповідають в УКУ.
Будівля і діяльність Центру стали втіленням відкритості і служіння спільноти Університету для громадськості. Як Андрей Шептицький невтомно працював для єднання людей різних соціальних статусів, можливостей, середовищ, так і Центр Шептицького сьогодні є свого роду майданчиком для зустрічі тих, хто у щоденному житті, часто, далеко один від одного. Центр відкритий як для бізнесменів, освітян, громадських активістів, так і для людей з особливими потребами.
До слова, у прокат вийде документальний фільм “Шептицький. Між війною та вірою”, який розповідає про життя та служіння глави Української греко-католицької церкви, який у вирі двох світових війн залишався вірним своєму народові, церкві та переконанням.
У центрі стрічки — не лише постать митрополита, а й важливі для сьогодення питання:
- Як не зрадити себе у часи випробувань?
- Чи можливе лідерство без насильства?
- Чому обирають служіння, а не владу?
Телепрем’єра пройде:
- 29 липня о 12:30 — на телеканалі Суспільне Культура
- 30 липня о 22:00 — на каналах Перший та Суспільне Крим
- 2 серпня о 12:15 — повтор показу
- 31 липня о 19:00 — онлайн-прем’єра на YouTube-каналі Суспільне Документалістика
Анна Баранчук
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сихів на стінах: історії героїв і мрій у муралах району
