Відбувся круглий стіл “Історія України: представлення держави на світовій арені”, який об’єднав дипломатів, науковців, парламентарів і експертів довкола питання: як Україні у світі системно захищати свою історію у світі.
Центральною темою став приклад британської енциклопедії History: The Definitive Visual Guide (DK, 2023), де були виявлені імперські перекручення української історії — від ототожнення Київської Русі з росією до викривлення походження назви “Україна” та ігнорування Голодомору як геноциду.
Саме цей приклад став прецедентом: завдяки координації українських наукових інституцій, МЗС та дипломатії вдалося домогтися змін у світовому виданні. Учасники круглого столу дійшли ключового висновку: російська пропаганда десятиліттями впливала на світове бачення історії України, і сьогодні це є частиною гібридної війни. Саме тому у Львові запропонували перейти від разових реакцій до державної політики історичної адвокації.
“Ми довели, що Україна може не лише обурюватися фейками, а й реально змінювати світові стандарти. Але волонтерського ресурсу та разових акцій замало. Нам потрібен “державний імунітет” проти історичних вірусів рф. Це означає створення конкретної інституції або чіткого механізму в межах МЗС чи УІНП, який буде моніторити, що про нас пишуть у Лондоні, Парижі чи Нью-Йорку. Боротьба за наратив сьогодні — це боротьба за те, щоб завтра нашим дітям не довелося знову доводити право на існування зі зброєю в руках”,
пояснила народна депутатка України, ініціаторка адвокаційного процесу Наталія Піпа.
Результатом круглого столу стала резолюція з рекомендаціями для МЗС, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Українського інституту національної пам’яті та наукових установ. ЇЇ мета — створити постійний механізм захисту української історії на світовій арені.
Ось низка конкретних рішень:
- створити постійний моніторинг міжнародних видань на предмет викривлення історії України;
- запровадити системну дипломатичну роботу з видавництвами і редакціями;
- посилити роль українських науковців у міжнародних експертизах;
- забезпечити фінансування досліджень і перекладів для просування української історії у світі;
- розробити єдині стандарти експертизи історичних матеріалів.
Учасники круглого столу переконані, що захист історичної правди має стати невід’ємною частиною зовнішньої політики держави, адже суб’єктність нації починається з її імені та минулого, зафіксованого у світовій пам’яті.
#партнерська_публікація
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Куди у Львові можна здати великогабаритні відходи
