У ліцеї “Оріяна” на Сихові відбувся урок про донорство крові. З учнями спілкувався офіцер Збройних сил України, ветеран-нахтіґалець на псевдо «Джміль» Василь Галамай, який здає кров уже понад 20 років. Під час зустрічі він розповів про власний досвід, важливість донорства та про те, як кожен може допомогти іншій людині.
Василь почав здавати кров ще задовго до повномасштабної війни. За цей час донорство стало для нього звичною справою, яку він продовжував навіть під час служби. Разом із побратимами військовий здавав кров у різних містах і на різних напрямках, коли мав таку можливість.
“Я займаюсь донорством вже понад 20 років. Ми з хлопцями здавали кров на будь-якому пункті, де могли це зробити, незалежно від місця служби”,
розповів Василь Галамай.
За роки війни він пройшов оборону Києва, Бахмут і Соледар, Херсонщину, Запорізький та Донецький напрямки, а також брав участь у бойових діях на Курщині. Однак під час зустрічі з учнями говорив переважно не про фронт, а про те, що може зробити кожна людина для іншої — стати донором.
Василь пояснив, що донорська кров потрібна не лише військовим. Щодня її використовують у лікарнях для проведення операцій, лікування важких травм, допомоги людям після аварій та інших нещасних випадків. Вона потрібна у пологових будинках, військових шпиталях, онкологічних відділеннях, а також пацієнтам із захворюваннями крові.
“Кров потрібна не лише нашим захисникам. Вона потрібна і цивільним, і дітям. Не буває такого, що в понеділок кров потрібна, а в п’ятницю вже ні. Операції відбуваються кожного дня, і вдень, і вночі”,
зазначив Василь Галамай.
Окрему частину уроку присвятили тому, як відбувається сама донація. Перед здачею крові людина проходить медичний огляд, здає необхідні аналізи та відповідає на запитання про стан здоров’я. Лише після цього медики вирішують, чи може людина бути донором цього дня. Усі матеріали для процедури є одноразовими та стерильними.
Василь окремо звернув увагу на поширений страх перед донорством — що після здачі крові людині може стати погано або вона втратить надто багато крові. Під час донації забирають лише визначений об’єм крові, а перед процедурою медики перевіряють, чи може людина безпечно її пройти. Після цього донору рекомендують відпочити та дотримуватися простих рекомендацій щодо харчування і фізичних навантажень.
“Донорство крові — це безпечний процес. Кожного разу, коли ви приходите, все відбувається індивідуально. Вас оглядають, беруть необхідні аналізи і тільки після цього допускають до донації”,
пояснив Василь.
Він також наголосив, що донорство — це не одноразова акція. Потреба в крові постійна, тому важливо, щоб люди поверталися до донорських центрів і ставали регулярними донорами.
Стати донором можна з 18 років. Вага має бути не меншою за 50 кілограмів, а остаточне рішення про допуск до донації приймає медичний працівник після огляду. Є також постійні та тимчасові протипоказання. Серед тимчасових — нещодавні операції, татуювання чи пірсинг, вагітність і лактація, а також прийом деяких лікарських препаратів.
Перед донацією важливо дотримуватися рекомендацій медиків. Зокрема, не вживати алкоголь щонайменше 48 годин до здачі крові та не курити протягом двох годин перед процедурою.
Для Василя донорство — це не лише про медичну допомогу. За роки він зустрів чимало людей, які приходять здавати кров із власних, іноді дуже особистих причин. Одну з таких історій він почув на Запорізькому напрямку, коли познайомився з жінкою, яка регулярно здавала кров у пам’ять про свого зятя — військового, який загинув.
“Вона дуже добре про нього відгукувалася, розповідала, який це був класний хлопець і як він захищав Україну. Він загинув, і в пам’ять про нього вона здавала кров. Їй тоді було 59 років і вісім місяців. Для неї це було дуже особисто”,
згадує Василь.
Подібні історії, каже він, показують, що донорство для різних людей має різне значення. Хтось здає кров, бо хоче допомогти військовим, хтось — через власний досвід або історію близької людини.
А хтось просто розуміє, що його кров одного дня може знадобитися тому, кого він навіть не знає.
Саме тому команда “Ветеран Медіа” разом із партнерами проводить у Львові виїзні донації. З початку 2024 року вони організували понад 30 таких заходів. Для цього використовують Blood Bus — мобільний пункт, який приїжджає на різні локації міста. Люди заздалегідь реєструються, приходять у визначений час і здають кров.
“Ти не Супермен, ти не вчився шість років на медика. Але можеш допомогти медикам врятувати життя, тому що твоя кров врятує. Це можливість допомогти людині, якої ти навіть не знаєш”,
говорить Василь.
Під час уроку в “Оріяні” говорили і про відповідальність за власне здоров’я. Донор має стежити за своїм станом, дотримуватися рекомендацій медиків і розуміти, що передусім важливо не нашкодити собі. Водночас регулярне донорство може стати частиною волонтерства та громадської активності.
Для Василя це ще й спосіб підтримувати зв’язок із суспільством поза фронтом. Він переконаний, що допомога не завжди потребує спеціальних навичок чи професійної підготовки. Іноді достатньо прийти у потрібне місце та зробити те, що тобі під силу.
Довідково
Ініціативу реалізують “Ветеран Медіа” спільно з “Народною самообороною”, медичною клінікою “Ескулаб” та Першим медичним об’єднанням Львова. Їхнє гасло — “Твоя кров, моє життя, наша перемога”.
Зазначимо, що проєкт «Твоя кров рятує» заснований ветеранами російсько-української війни у 2020 році. За шість років до ініціативи долучилися понад 1000 людей, частина з них систематично продовжує здавати кров. Щоб узгодити проведення ініціативи у вашому навчальному закладі, пишіть у дірект «Ветеран Медіа».
Ірина Пилипчак
Фото: Дарія Могінська, для “Ветеран Медіа“
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Не просто спортивний клуб, а середовище для однодумців”: у школі на Сихові відкрили ще один зал “Круку”
