Фото: Сихів Медіа
Ще 9 квітня церква Різдва Пресвятої Богородиці оголосила про початок благодійної акції «Великодній кошик для потребуючих». Усі, хто до неї долучаються, мають змогу приносити продукти й побутову хімію для тих, кому це так потрібно в часі свят.
У Захристії храму привітно зустрічає диякон Андрій Салабай – він і є тим, хто організував цю акцію та стежить за її процесом. По закінченню вечірньої Літургії люди один за одним активно приносять свої пакунки, а паламарі допомагають занести все це в приміщення для зберігання, тож робота кипить всюди.
Цьогоріч акція проходить в особливий спосіб: кожен парафіянин та будь-хто охочий має змогу витягнути шматок паперу, на якому пише два конкретні продукти, наприклад, рис та вафлі, кілограм лимону й цукру… Таким чином не потрібно було думати над тим, а що ж принести, хоча дуже багато тих, хто приносить набагато більше, аніж вказано на аркуші.
«Сьогодні телефонує мені пан паламар і каже, що не донесе того, що привезли. А це приїхав пан Любомир, який у своєму бусі привіз кілька упаковок по 20 кілограмів різних круп зі словами, що хоче дати на благодійність і, якщо зможе, то привезе ще», – розповідає диякон Андрій.
Таку ідею запозичили з Гарнізонного храму святих Петра й Павла. Раніше, на Великдень чи Різдво, завжди пакунки формували самотужки, використовуючи з благословення пароха кошти, які парафіяни кидали в «скриньки милосердя». Однак цього разу, на думку диякона, все організовують у більш розумний спосіб, щоб не просто допомогти потребуючим, а й тим самим для кожної людини, яка в період Великоднього посту хоче чимось послужити, але не знає, як і де це зробити, дати можливість проявити акт милосердя.
Хоч пакунки можна приносити до 26 квітня, дуже багато принесеного почали розвозити вже, особливо фрукти.
«Ми активно роздаємо все вже від минулої суботи, 17 квітня, щоб воно не затримувалося. Як говорив папа Франциск: «Там де є благодійність, добре, коли рахунки пусті». І не тому, щоб не було, що дати, а для того, щоб рахунки, які надходять, завжди можна було роздати тим, хто цього потребує», – пояснює він.
Першою локацією став Дитячий будинок сімейного типу в м. Бібрка, яким опікується монаша спільнота сестер Пресвятої Родини. У ньому живуть близько 14 дітей різного віку, яким привезли дарунки в суботу ввечері.
У неділю великодню допомогу отримав сихівчанин пан Богдан, який вже 12 років має зламаний хребет. Ним опікується лише старенька мати, тож візит від храму завжди є приємним – з дияконом Андрієм вони часто спілкуються телефоном.
З наступним візитом пішли до подружжя Олега й Святослави з вул. Чукаріна, які мають п’ятеро дітей. А тоді до пані Галини, що є учасницею спільноти «Віра і світло» і хворіє на ДЦП. Також пані Марії, яка опікується своєю донькою і на початку Великоднього посту захворіла на важку форму ковіду. Окрім передачі подарунків, диякон разом з учасниками різних спільнот храму щоразу радий поговорити й розрадити тих, до кого приходить.
«Коли ти бачиш проблеми світу і побачиш оці проблеми людей, які живуть у своїх маленьких шпаківнях, зразу розумієш – Господи, дякую, що маю можливість якось долучитися до тих людей, адже свої проблеми виглядають за щастя», – продовжує диякон.
У середу, 21 квітня, передали дарунки для воїнів з правого сектору, які лікуються у Львівській обласній психічній лікарні, та у Дитячий будинок №1. Важливо, що окрім «цеглинок», знайшлося багато меценатів, які привезли допомогу для військових з передової ООС – різноманітні смаколики поза раціоном «сухого пайка».
До допомоги в цій акції долучаються дуже багато різних спільнот, які діють при церкві, та інших людей. До прикладу, пан Руслан, який не належить до спільноти, але майже щодня знаходить час на те, щоб поскладати й посортувати продукти, які на сьогодні утворили чималої висоти гору. Чи пан Мирон, який приходить допомогти втомленим паламарям порозносити картки. Йому також допомогли, адже має приступи епілепсії.
«Хочеться, щоб всі наші парафіяльні спільноти були задіяні. Марійська дружина долучилася не тільки до формування чи розформування пакетів, але й вирізала «цеглинки» зі списками продуктів. Лицарі Колумба доставляють ці пакунки – сьогодні ввечері (прим. – 22 квітня) ми з ними йдемо до однієї потребуючої пані-вдови. Вівтарники долучаються тим, що допомагають носити, такий свого роду ліфт. Тим самим людина розуміє всі виклики життя, адже не все так просто, як нам розповідають. Хочеш подивитися, як є, іди глянь, як живуть ці люди», – додає він.
Навколо зібралося кілька дівчат, які належать до Марійської дружини. Приходять сюди якомога частіше і радіють, що мають таку нагоду.Усі пакування відбуваються з дотриманням карантинних вимог, навіть коли привозять пакунки чи навідують потребуючих.
«Ми раді, що маємо можливість допомогти дійсно тим, які потребують і часто мовчать, хоч і мають проблеми. Коли дивишся на них, – сльози на очах, і хай там ніч чи день, але все одно хочеться щось робити у якийсь маленький спосіб і невеличкими кроками», – каже Софія.
Її доповнює Наталя:
«Я хочу висловити подяку нашій церкві і пароху. Дуже рада, що знаходжуся тут і вкладаю трохи своєї праці у цю милосердну справу».
Зупинятися на церковному списку потребуючих, який має близько п’ятдесяти пунктів, точно не збираються, адже таких сімей чи самотніх людей дійсно багато. Та й є такі, що ніколи не попросять про допомогу самі.
Наступного тижня благодійна акція стане ще інтенсивнішою, тож всі охочі досі можуть долучитися й подарувати Великдень тим, хто цього дуже потребує!
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пішохідний перехід та майданчик для Старого Сихова. Підтримай петиції.
