Від спортивних майданчиків до нових лабораторій і профільних класів — школа №84 імені Блаженної Йосафати Гордашевської, що на вулиці Зубрівській, 30, переживає масштабні зміни. Як навчальний заклад готується до перетворення на академічний ліцей та які традиції тут бережуть — розповідає директорка Єлизавета Колеснікова.
Розкажіть детальніше про історію школи.
Школу відкрили у 1982 році. Це було пов’язано з забудовою Сихівського району. Вона стала однією з перших, яка тут запрацювала. У 1983 році школу відзначили на Республіканському конкурсі кращих споруд та комплексів. Згодом у нових мікрорайонах Львова за цим проєктом збудували ще низку середніх загальноосвітніх шкіл. У нас ще досі працюють вчителі, які брали участь у будівництві школи.
Які зміни відбулися в навчальному закладі, відколи ви на посаді директорки?
Першочергово я ставила за мету зробити ремонт спортивної інфраструктури. Ми маємо велику територію навколо школи: стадіон, спортивне поле та баскетбольний майданчик. Є багато різних напрацювань. Ми почали шукати ресурси, щоб розв’язати ці питання.
Завдяки вчителям фізкультури я дізналася, що одним з наших випускників є Антон Нікулін — директор офісу спорту Львівської міської ради. Він вийшов з нами на контакт і завітав до своєї рідної школи. Завдяки його підтримці ми знайшли певних зацікавлених осіб, які зараз вклалися у наш майданчик. Також плануємо оновити спортивний зал всередині та баскетбольний майданчик на вулиці.
Є перші помітні зміни. Вже закупили спортивний інвентар.
У нас є секція дзюдо та карате, і минулого року ми мали з ними співпрацю. Секція карате поновила нам двері у спортивному залі, а секція дзюдо зробила ремонт стелі. Тому будь-яка співпраця цінна для нас і важлива.
Які ви ставите пріоритетні напрямки розвитку школи на цей рік?
Ми маємо стати профільним академічним ліцеєм. Тому нам потрібно підготувати простір саме для цієї вікової категорії: облаштувати лабораторію та холи, відповідно до потреб учнів 10-12 класів. Цього навчального року ми вже не маємо перших класів.
Цьогоріч плануємо ремонт перших лабораторій, згідно з тими профілями, які ми напрацюємо. Спочатку поговоримо з батьківською та учнівською громадою і зі сусідніми школами, аби дізнатися їхнє бачення. Швидше за все спочатку запустимо три профілі, а в майбутньому їх стане більше, щоби в школярів був ширший вибір.
Також варто згадати про учнівське самоврядування. У нас воно досить добре працювало минулого року, але так склалося, що ці учні вже закінчили школу. Президентка вже випустилася, а активні члени парламенту пішли з 9 класу в коледж. Треба напрацювати новий колектив самоврядування. Ми стараємося чути думку учнів і враховувати саме їхнє бачення, бо школа — для дітей. Маємо комунікувати зі школярами, а найпростіше це робити через учнівське самоврядування.
За якими критеріями обрали вашу школу академічним ліцеєм?
По-перше, через локацію. Ми знаходимося у самому серці Сихівського району.
По-друге, на базі нашої школи функціонує Центр національно-патріотичного виховання. Їх у Сихівському районі є два: один у нас, а інший у школі №13. Відповідно, у наш Центр приходять учні старших класів з довколишніх шкіл. Тобто до нас вже йдуть старшокласники й саме для них ми облаштували за сучасними нормами та зразками кабінети, придбали обладнання минулого року.
До слова, Центр національно-патріотичного виховання ми запустили минулого року. Для цього потрібно було провести ремонтні роботи, набрати штат із військових, бойових медиків, які надають практичні навички саме з “Захисту України”. Ми закупили обладнання за 2 мільйони гривень, яке дає можливість проводити ці уроки на дуже високому рівні.
По-третє, у нас професійний хороший педагогічний колектив. Є багато переможців олімпіад. Ми мали дуже високі показники минулого року. Є велика кількість призерів різних конкурсів. Це говорить про те, що якість викладання – на високому рівні. Профілі треба запускати, коли є певна база вчителів. У майбутньому, звичайно, педагогічний колектив також будемо оновлювати та доповнювати. Будемо реагувати на тенденції, запроваджувати нові предмети, більш профільні, тому, думаю, що до нас приходитимуть ті вчителі, які здебільшого хочуть викладати для учнів старших класів.
Ось такі три фундаментальні компоненти. Наскільки я знаю, саме на них орієнтувалися. Також у нас достатньо велика школа, є багато просторів, які можемо облаштувати. Маємо гарну територію навколо школи, це дає можливість додавати спортивні та інші елементи.
Які зміни відбудуться для учнів, коли школа стане академічним ліцеєм?
У старшій школі навчатимуться підлітки від 15 до 18 років. У них буде три роки для того, щоб максимально визначитися з тим напрямком, який більше їм підходить.
Буде дуже багато варіативної частини, коли учні самі обиратимуть ті предмети, які хочуть вивчати. Вони вибирають не тільки профілі, а й предмети, які вони додатково собі візьмуть для власного саморозвитку чи ті, які вони вважають за потрібне.
Нова українська школа говорить про те, що старші академічні ліцеї мають стати осередками для навчання старших дітей. Це майже студентський вид діяльності, коли вони вчаться не по класах, а на профілях.
Наприклад, Михайлик може вчитися на профілі математично-економічному, а Надійка на мистецькому. Однак їм разом подобається вивчати сучасну українську музику. Вони обирають собі додатково ще цей предмет і вивчають його разом. Це буде такий величезний коворкінг молоді, яка визначається, комунікує, думає над майбутнім. Тобто все, що цікаве та важливе для підлітків від 15 до 18 років, буде тут.
Які є традиції у вашій школі? Чи плануєте впроваджувати нові?
Звичайно, що у нас є свято першого дзвоника, випускні. До речі, цього року у нас був такий дуже нестандартний перший дзвоник, бо він був без першачків. Якщо всі школи традиційно вітали учнів 1 класів, то ми — школярів 11-тих. Першого вересня ми проговорили той момент, що тепер вони головні герої свята й не тільки останнього дзвоника, а й першого. Ми фактично починаємо цей процес трансформації.
Крім того, маємо ім’я Блаженної Йосафати Гордашевської, тому традиційно вшановуємо завжди день, який присвячений саме їй (20 листопада — день пам’яті преподобної матері Йосафати Гордашевської – ред). Вона є нашою покровителькою. Блаженна Йосафата Гордашевська була навіть більше громадською діячкою, ніж просто монахинею, бо її покликанням було піклуватися про дітей та навчання незахищених категорій. Вона є нашим ангелом-охоронцем, тому кожного року ми маємо свято, присвячене для її вшанування.
Вже третій рік поспіль маємо традицію відзначати День щастя. Інколи це цілий тиждень, а інколи — декілька днів. Зважаючи на те, що ми всі живемо в стані стресу та повномасштабної війни, то дуже важливо робити такі щасливі та нестандартні події в школі.
У цей день і діти, і вчителі обмінюються подарунками. Ми один одному робимо сюрпризи, влаштовуємо якісь смішні події, ділимося фотографіями того, що для нас кожного є щастям, бо воно дуже різне. Для когось щастя — це батьки, які поруч. Для когось — це домашній улюбленець, а для кого щастя — нестандартно провести урок. Щастя дуже різне, але це позитив, якого нам дуже не вистачає під час війни.
Також в нас завжди є свята, присвячені Різдву, Великодню. Ми водимо гаївки, співаємо щедрівки, колядуємо. Це також є традицією в школі й діти про це знають.
До Дня вчителя завжди готують мініконцерт чи флешмоб. Бувають якісь акції, але це завжди влаштовують учні 11 класів, тому що це їх останній рік у школі. День вчителя — це завжди дуже яскравий день. Кожного року він проходить по-різному, але завжди його організовують діти.
Як відбувається харчування у навчальному закладі?
У нас є підрядник, який готує в нашому приміщенні харчоблоку. Їдальня у нас стандартна. На жаль, ремонту там також давно не проводили. Маємо велику мрію облаштувати сучасну їдальню. Крім того, у нас є “Галицька здоба” і “CACAO”. Можна піти в їдальню і взяти гарячий обід або поїсти в “CACAO” і придбати випічку, сендвіч чи хот-дог. Тішимося, що у нас є така можливість і різні варіанти для дітей.
Як організоване позашкільне життя дітей?
У нас є дуже багато спортивних гуртків – футбол, художня гімнастика, шахи, плавання. Є хороший тренер з шахів і сильна команда, яка регулярно здобуває перемоги. Виграли районні, міські та обласні змагання. Мали їхати на українські, але з безпекових причин батьки деяких учнів не погодились відправляти своїх дітей до Києва.
Ще у нас є дзюдо, карате, футбол, легка атлетика та чудовий танцювальний колектив “Роси світанку”. Через війну зараз вони не так багато подорожують, як раніше, але все-таки по всій Україні вони їздять і здобувають перемоги.
З цього року у нас ще є алтимат (фризбі). Щодо футзалу, то раніше він був на шкільному рівні, а тепер вже на професійному. Ми того року мали переможця з алтимату, легкої атлетики. У нас взагалі 2024 був шаленим роком спортивних перемог: і перші, і другі місця.
Минулого року ми також провели два великих ярмарки – один у приміщенні школи, а другий в межах Дня здоров’я біля Церкви Різдва Пресвятої Богородиці. В другому семестрі ми долучалися на ярмарок до загальноміської ініціативи, коли всі школи Львова були задіяні до Дня міста. Наша локація була біля Центру Довженка.
Цього року ми також запланували заходи. Ярмарки відбудуться наприкінці вересня та жовтня.
Який ваш найяскравіший спогад, відколи ви тут працюєте?
Коли у 2022-му році почалася повномасштабна війна і кожна школа стала осередком вже не тільки навчальної діяльності, але й волонтерським хабом. В усіх школах жили переселенці й в нас теж. Наш педагогічний колектив згуртувала робота над сітками, які ми плели для наших військових. Всі відчували потребу бути долученими. Кожного дня приходили на чергування і сідали за величезний стіл в холі. У нас все було чітко розписано, хто ріже, хто в’яже, хто нарізає більші шматки. Кожен відповідав за маленьку частинку, і ми, як ті бджілки, плели сітки.
Такої згуртованості, як тоді, я не відчувала ніколи. Ми співали українські пісні, ділилися кожен день новинами, підтримували один одного, вірили та обговорювали, що наші воїни вже змогли звільнити й де вони здобули найбільше перемог. Ініціатором була вчителька фізики. Вона налагодила зв’язок з військовими і в нас були постійні запити.
Чи могли б ви дати поради батькам, як заохотити дітей до навчання?
Потрібно подати приклад. Навчання не закінчується у школі чи університеті. Людина, яка хоче йти в ногу з часом, має вчитися завжди. Ніколи не є зайвим вдосконалити свій рівень англійської мови. Ніколи не є зайвим вивчити нову мову. Можна піти та навчитися навичок, яких ти не маєш, і якщо діти бачать, що їх батьки вчаться, то це 100% вплине на них.
Я, зокрема, здобула свою другу освіту через 10 років. Першу отримала у 2007 році. Відповідно я історик та соціальний педагог.
Через 10 років вирішила піти та провчитися ще на менеджменті. Тоді вже розуміла, що хочу спробувати себе в управлінській діяльності. Я знала, що для цього потрібні зовсім інші знання, тому вступила в УКУ та здобула ще одну освіту. Не виключно, що ще колись піду вчитися, тому що час змінюється.
Навіть зараз можна повчитися, як користуватися штучним інтелектом. Це наше сьогодення і ми від нього нікуди не подінемося.
Найкращий приклад для дітей — це батьки.
З якими труднощами зіштовхнулася школа за останній час?
Наш сусід. Стрес тільки накопичується, бо перший рік ми всі були на такому адреналіні, а на другий вже почали усвідомлювати, що все затягується. Зараз, коли вже є четвертий рік повномасштабної та одинадцятий рік російсько-української війни, це дуже впливає на стресостійкість, як дітей, так і вчителів.
Ми не можемо відпустити себе в процес навчання, а все одно живемо постійно новинами. Це відволікає від навчання дітей, має вплив на їхню концентрацію та емоційний стан вчителів. Минулого року ми робили різні активності для наших вчителів. Різні кафедри організовували різні заходи. Одна з них — виїздна нарада, а інші були всередині школи. Важливо, щоб вчитель йшов до дітей в ресурсі, бо від цього урок буде набагато якісніший.
Чи плануєте ви ремонт у школі найближчим часом та закупівлю нового обладнання?
Минулого року завдяки департаменту освіти ми потрапили в пілотний проєкт з оновлення холів. У нашій школі зробили хол за кошти інвесторів, компанії “CACAO”. Ми вже зробили ремонт на першому поверсі й ще б хотіли на другому.
У нас є потреба в сучасному дизайні. Наш актовий зал у доволі хорошому стані. Там нещодавно замінили підлогу, але треба оновити сцену. Якби ми це зробили, то загальна картина б набагато покращилася.
Чи є у вашому навчальному закладі укриття? Чи достатньо у ньому місць для всіх учнів?
Так, ми маємо велике укриття на 650-700 осіб. Ми зробили його за спонсорські гроші раніше. Єдине, що на жаль, ремонтні роботи провели тільки всередині, а зовні — ні. Зокрема, не зробили гідроізоляцію. За 3 роки ми побачили наслідки, тому в кінці літа зробили гідроізоляцію й тепер сподіваємося, що вже не буде сирості і матимемо затишне сховище.
Окрім цього маємо маленьке укриття на 200 людей. Там є інтернет, лавки, вода. Кожного дня у нас проводять заняття не лише для учнів нашої школи. Приходять діти з сусідніх шкіл на “Захист України”, тому якщо включається повітряна тривога, то моє завдання, як керівника, помістити всіх дітей в укриття.
Чи є у вашому навчальному закладі брак кадрів? Яких саме спеціалістів бракує?
Ми потребуємо технічних працівників. Заробітна плата, на жаль, є мінімальна або трохи вище, а обсяг роботи з бізнес-структурами не до порівняння. Є шалені обсяги роботи й це кожен день величезна праця. Тому ми в пошуках прибиральниці, бо люди йдуть, а знайти нових дуже складно.
У всіх школах є велика проблема з вчителем польської мови. У нас є одна вчителька польської, але треба знайти їй ще одного чи одну колегу. Це завдання з зірочкою, бо таке враження, що всі, хто знає добре польську мову, виїхали зі Львова. Знову ж таки, зарплата не зовсім могла б конкурувати з іншими пропозиціями.
Зараз ми більш-менш закрили всі вакансії, тому зараз нам потрібні лише вчитель польської мови, прибиральниця, соціальний педагог та педагог організатор.
Скільки учнів навчається у вашій школі й працює вчителів?
826 дітей та близько 70 вчителів.
Чи обладнана школа усім необхідним для людей з інвалідністю?
Ми маємо пандус вже багато років, оскільки в нас навчався хлопчик на кріслі колісному. На жаль, цей учень вже не ходить до нашої школи, бо так сталося, що його стан погіршився і тепер він прикутий до ліжка. Наші вчителі ходять до нього додому. Пандус в експлуатації, тому ми постійно робимо косметичний ремонт.
У нас є інклюзивний туалет і вхід теж зроблений. Двері відкриваються таким чином, щоб усі, хто має певні особливі потреби, могли зайти в приміщення.
Перший поверх стараємося облаштувати, згідно зі всіма вимогами інклюзії, але більше поверхів не обладнані. Крім того, ми маємо ще на меті облаштувати під’їзд — зробити доріжки.
Сказати, що наша школа повністю інклюзивна, я не можу, бо будівлі понад 40 років. Тоді про це ніхто не думав.
Яка головна особливість вашого навчального закладу?
На мою думку, особливістю навчального закладу є згуртованість нашого колективу.
Ми будемо першим академічним ліцеєм на Сихові. Якщо порівняти нас з іншими ліцеями, то все одно ми матимемо такі профілі, які будуть лише в нас. Це в перспективі.
Також для нас є важливим те, що ми носимо ім’я Блаженної Йосафати Гордашевської й це для нас дуже важливо.
Маємо ще унікальний музей з іконами Божої Матері, які зібрала наша вчителька християнської етики. Декілька років він не функціонував, у зв’язку з коронавірусом та війною. Ми це приміщення перепрофілювали. Ікони є, вони нікуди не поділися.
Цього року ми це місце вже звільнили від занять і планували в середині вересня освятити знову цей музей, адже він є родзинкою нашої школи й створений вчителькою нашого навчального закладу. На жаль, вона уже померла декілька років тому, але для нас це унікальна пам’ять.
Що, на вашу думку, дасть 12-річна система? Як, на вашу думку, це покращить рівень освіти?
12-річна система навчання розширює можливості для 10 класу, в якому діти оберуть профіль і матимуть можливість подивитися, познайомитися і ще переобрати профіль. У 10 класі буде більшість обов’язкових предметів, які раніше школярі вивчали в 10-11 класі. Лише невелика частина предметів буде профільною. Учні обиратимуть їх самі.
Якщо в 10 класі вони зрозуміють, що обраний профіль їм підходить, то в 11 класі продовжать його вивчати. Якщо учень передумає, то на наступний навчальний рік зможе змінити профіль. Це дуже важлива опція, яка дає можливість дитині познайомитися та обрати для себе важливі предмети.
Протягом трьох років вони здобудуть знання, аби якісно здати НМТ і дійсно не звертатися до репетиторів, оскільки в розкладі дитина матиме більше саме тих предметів, з яких складатиме тестування.
Я бачу в цьому однозначно позитив. Реалізувати це не так просто, але треба рухатися, бо час іде, суспільство змінюється, а, на жаль, освіта у нас дуже довгий час не зазнавала змін. Я за НУШ.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Новий харчоблок, хол та мільйон для ЗСУ: як змінюється ліцей “Сихівський”
Зазначимо, що повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
