У парку «Залізна вода» активісти розвивають міський город із 2021 року. «Розсадник» – так називається простір міського садівництва та городництва львівських парках, де не тільки вирощують рослини, а й зміцнюють зв’язки між людьми.
Ми давно звикли купувати овочі та городину в супермаркетах, а їхнє вирощування сприймаємо як щось не дуже прогресивне й десь там, “у бабусі в селі”. Зруйнувати цей стереотип покликані міські сади-городи, де садівництво може бути цікавим та приємним, а ще мати терапевтичну опцію.
Простір міського садівництва та городництва “Розсадник” започаткували спільно з ЛМГО “Екотерра” та ГС “Пермакультура в Україні”, але ГС “Пермакультура в Україні”з часом відсторонилась,а також з громадською організацією “Плато“,яка займається адаптацією міст до змін клімату. Унікальність “Розсадника” в тому, що тут не тільки вирощують рослини, а й гуртують містян, формуючи екологічно свідоме комʼюніті. Також тут проводять заходи, лекції та досліджують потенціал гарденотерапії.
На початку 2021 року активісти звернулися до міського управління екології у Львові із концепцією проєкту та запитали чи є вільні ділянки у межах міста, для того, щоб розпочати такий експеримент. Міська влада підтримала ідею та запропонувала декілька територій.
«Зрештою, ми зупинилися на ділянці у парку «Залізна вода», що відносно недалеко від центру міста. Вона має свою історію тому, що ще до 2014 року, хоча на цій території були теплиці комунального господарства, яке вирощувало різні рослини для міського озеленення. Однак останні десятиліття територія перебувала у занедбаному стані та сильно захаращилася», – розповідає співкоординаторка простору Анжеліка Зозуля.
Так виник простір міського садівництва та городництва «Розсадник». Оскільки все потребує великої кількості ресурсів, територію освоюють поступово.
«Те, що ми тут робимо, називається ревалоризація — ми не просто відновлюємо цей простір, а надаємо нових змістів, переформатовуємо. Люди незнайомі зустрічаються, роблять добру справу. У нас ще багато моментів, над якими потрібно працювати, але ми за справжність, а не доскональність”, — розповіла Анжеліка і додала, що “Розсадник” є повністю відкритим простором — сюди може прийти будь-хто з мешканців чи гостей міста.
Зараз у “Розсаднику” 14 підвищених грядок та дві високі, або “інклюзивні”. У високих грядках висаджують мʼяту, щоб відвідувачі могли взаємодіяти з рослиною, нюхати чи куштувати, не згинаючись. Також ця грядка є інклюзивною, щоб біля неї могли працювати люди похилого віку або, наприклад, ті, хто відчуває біль у спині.
Окрім мʼяти, у “Розсаднику” вирощують шпинат, руколу, кріп, петрушку.Цьогоріч вирощували кукурудзу, баклажани та соняшники. Популярна тут культура — мангольд. Це листовий буряк, який використовують як альтернативу шпинату.
На питання, що роблять з вирощеними овочами та прянощами, Анжеліка відповіла, що їх розділяють між тими, хто постійно приходить й доглядає за цим простором.
“Або ми беремо листя мангольда, віддаємо друзям із пекарні “Кііт”, яку відкрили у Львові ВПО з Київщини. Вони з нашого мангольда печуть пироги для наших івентів. Ми людей частуємо й показуємо, що ось — це ви виростили”, — каже Анжеліка.
У просторі проводять ще один важливий для міста експеримент — встановили “сухий” біотуалет. Це екологічна вбиральня, яка не потребує води. Відходи тут розділяються на тверді та рідкі: перші компостуються, другі — відстоюються та використовуються як добриво.
Паралельно у просторі займаються власним компостуванням органіки та навчають мешканців, як правильно сортувати відходи. Гілки дерев та сухостою тут перетворюють у тріску, якою прокладають доріжки.
“Тобто ми на різних прикладах показуємо, як у розумний спосіб використовувати природні ресурси”, — зазначає Анжеліка.
Відтак “Розсадник” стає тією міською платформою, яка не тільки транслює еко- та природоорієнтовані рішення, а й створює запит на ці тенденції серед містян, залучає їх до проактивної позиції на користь зелених змін.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Сихівському районі проводитимуться планові роботи з санітарної обрізки
