В міському просторі “Розсадник”, що в мікрорайоні Новий Львів, планують розвивати терапевтичні програми для реабілітації військових, їх рідних та дітей, які постраждали від війни. У просторі перейматимуть досвід зеленої зони, як у чеському Брно, яке є містом-побратимом Львова. “Сихів Медіа” поспілкувалось з координаторкою міського сад-городу “Розсадник” та проєктів ГО “Плато” Анжелікою Зозулею про облаштування реабілітаційного простору в Сихівському районі.
Нещодавно ідею розвитку саду обговорили представники “Фонду Партнерство” із чеського міста Брно на зустрічі з міським головою Львова Андрієм Садовим. Такий сад може стати частиною екосистеми реабілітації дорослих і дітей в НЕЗЛАМНІ (UNBROKEN).
Що таке терапевтичний сад
Терапевтичний сад – це зелений простір, який використовують для покращення психічного та фізичного стану людини. З ХІХ століття лікарні системно використовують зелені зони для лікування пацієнтів. Наукове розуміння зв’язку між природою та здоров’ям зростало, і у минулому столітті гарденотерапія стала визнаною професією.
Гарденотерапія – це метод терапії, де основою є лікування садом, рослинами. Цей напрям психосоціальної, трудової та педагогічної реабілітації за допомогою заохочення дітей та дорослих до роботи в зелених зонах.
Лікарі і науковці розробили різноманітні програми та методи лікування для груп та окремих людей, які використовують в клінічних умовах на базі психіатричних лікарень, реабілітаційних центрів та навіть шкіл. Прикладами країн, в яких цей напрямок процвітає є Велика Британія, США, Сингапур.
Терапевтичні сади в Україні, які вони?
Сьогодні в українських містах використання гарденотерапії є дуже точковим через брак методичних розробок і кадрів, спеціалізованих просторів та загалом низький рівень обізнаності в методиках для якісної реабілітаційної роботи. В Запорізькій області діє проєкт Хортицької національної навчально-реабілітаційної академії, де займаються з дітьми з інвалідністю, якого створили ще до повномасштабного вторгнення. В червні цього року поруч із психіатричною лікарнею імені Павлова в Києві відкрили перший в Україні терапевтичний сад, мета якого допомагати військовим та людям з різними ментальними травмами, в тому числі посттравматичним стресовим розладом.
Сад складається з трьох частини, відповідно до рівня психічних травм. Перша — для дуже замкнутих людей, яким важко спілкуватися з іншими людьми. Друга — для людей, які готові до спілкування. Третя — для тих, хто готовий до повноцінної комунікації. Пацієнтів лікарні залучають до догляду за садом, щоб сприяти реабілітації через фізичну активність.
“Про створення аналогічного саду у межах екосистеми людяності UNBROKEN (НЕЗЛАМНІ) нещодавно заявили також у Львові. Загалом варто пам’ятати, що будь-яка природна зона має терапевтичний потенціал, а відтак гарденторепавтичні практики, усвідомлено чи неусвідомлено, могли втілюватися у межах приватних садів, при освітніх закладах, як туристичні тури. Наприклад, популярною в останні роки стала практика “лісових ванн” – прогулянок по лісу, які здатні змінити якість життя на краще.”
зазначила Анжеліка Зозуля
Перший в Україні міський сад-город
Місія “Розсадника” – зблизити людину та природу. Координатори простору задумували його як багатофункціональну відкриту платформу для екопросвітництва та спільнодії задля зеленого розвитку громади. Сюди мешканці Львова можуть приходити, аби відпочити, доглядати за спільно створеними грядками, в яких нині вирощуються декоративні культури та городина, проводити свої і відвідувати публічні заходи.
За 3 роки роботи в просторі провели понад 200 публічних подій, зокрема толок, садівничих воркшопів, навколоекологічних обговорень, нетворкінгів і музичних вечорів, до яких долучилося майже 3,5 тисячі учасників.
“З 2022 року у межах простору ми проводимо заняття з гарденотерапії – активні і пасивні, індивідуальні і групові, для дітей і для дорослих, для львів’ян, киян, маріупольчан, харків’ян, херсонців… Для усіх, кому хочеться контакту з природою, заземлення, пізнання та емоційного відновлення.”
поділилась координаторка простору Анжеліка Зозуля
Узагальнюючи вже набутий досвід та прагнучи впорядкувати корисні матеріали громадська організація “Плато” створила посібник “Сила саду”. Де зібрали ідеї для проведення занять вдома, на вулиці, в міських садах, парках чи лісах.
У цьому сезоні у “Розсаднику” гарденотерапевтичні заняття у просторі відвідують вихованці Майстерні Мрії – громадської організації, яка працює задля того, щоб люди з ментальними порушеннями мали можливість розвивати свої здібності, навчатися нових навичок та знаходити друзів. Також у просторі відкриті до взаємодії з фахівцями, яким цікаво розвиватися у напрямку терапевтичного садівництва, та запрошують їх до організації власних практик на некомерційній основі.
Терапевтичні сади для ветеранів
В ГО “Плато” радять шукати відповідь на це запитання на практиці, бо запозичення навіть найкращого закордонного досвіду буде мало, необхідно враховувати специфіку російсько-української війни. В організації зазначають, що створення “спеціалізованих” лікувальних садів для ветеранів є доцільним на територіях військових шпиталів та інших профільних закладів охорони здоров’я.
Тоді як простори на зразок “Розсадника” можуть покривати запит на терапію садівництвом для ширшого кола осіб з різних вразливих груп. Для цього необхідно переосмислити функціонал, зонування території та виразність природних елементів, подбати про безпеку та доступність простору, компетенції фахівців, які б могли ним опікуватися.
“Ми говоримо про це з огляду на наявний досвід. Кластеризація будь-яких вразливих груп не завжди є ефективною. Відтак сильною стороною простору могло б стати не стільки лікування військових за медичними протоколами, скільки створення особливих можливостей для їхнього дозвілля, повноцінного повернення їх до життя поза лінією фронту, віднайдення своєї ролі у ньому, перекваліфікації тощо.”
зазначає координаторка простору Анжеліка Зозуля
Сьогодні програми орієнтовані на потреби військових, їхніх родин та ветеранів, які вдається адаптовувати в просторі, роблять його діяльність більш актуально. Анжеліка Зозуля наголошує, що також необхідно пам’ятати про послідовність євроінтеграційного вибору. Нещодавно між Україною і ЄС офіційно стартував переговорний процес, важливу частину якого становитиме діалог про довкіллєві реформи та можливості сталого розвитку для України.
Чим він особливий досвід саду в Брно
“Відкритий Сад” у місті Брно – це приклад потужної екопросвітницької інституції. Освітньо-консультативний центр на території простору – це одна з найбільш енергоефективних офісних будівель Європи, про що також свідчить нагорода Climate Star, отримана командою простору у 2023 році. У будівлі заощаджують воду та енергію, переробляють ресурси, зменшуючи вплив від діяльності на навколишнє середовище.
“Попри те, що чеський сад працює набагато довше, ніж “Розсадник”, між просторами багато спільного. Так, в обох випадках розвитком проєктів опікуються громадські організації, території є відкритими для відвідувачів та проведення подій, організації ставлять за мету унаочнити відвідувачам шлях городини від ґрунту до виделки та тим самим вплинути на їхнє ставлення до ресурсоспоживання. Серед основних відмінностей – сад у Брно працює на приватній території, що дозволяє проводити комерційні події та навіть здавати в оренду грядки. Освітній компонент щедро дофінансований грантовими програмами Європейського Союзу, що впливає на спроможність адмініструвати територію та розвивати інфраструктуру.”
координаторка львівського простору
Анонсована співпраця може відбуватися на рівні партнерства громадських організацій та муніципалітетів, оскільки нещодавно Львів та Брно підписали угоду та стали містами-побратимами.
“Створення відкритого саду з різними активностями для сімей допоможе пришвидшити адаптацію та відновлення наших захисників та захисниць. Також йдеться про відновлення історичних теплиць, започаткованих на цій території учнями Рьорінга. Це унікальне місце, довкола якого є багато закладів, які в майбутньому можуть стати стейкхолдерами проєкту. Поруч планується відкриття музичної школи, реконструкція медичного закладу паліативної медицини, школа для дітей з вадами зору, дитячий еколого-натуралістичний центр, музеї Франка та Грушевського, академія мистецтв, католицький університет. Це місце, де можна проводити навчальні і культурні події, розвивати садівництво та городництво в межах міського простору. Це новий формат адаптації озеленених територій для різних потреб соціуму, одна з основних сьогодні – це реабілітація військовослужбовців та їхніх родин, щоб вони могли спільно проводити час у цьому просторі.”
прокоментувала Галина Микітчак, керівниця управління екології та природних ресурсів ЛМР
В ГО “Плато” зазначають, що перевагою команди простору є те, що вони добре вивчили територію, портрет відвідувачів, провели певні технічні дослідження з залученням зовнішніх експертів, а також апробувати у просторі низку інструментів локального аналізу та партисипативних практик. За результатами залучення фахівців із містопланування, архітектури, ландшафтного дизайну напрацювали попереднє бачення просторового розвитку території.
Інклюзія в міських парках та садах
Парк “Залізна Вода”, зокрема простір “Розсадник”, мають неоднорідний рельєф, що робить їх непростими з погляду інтеграції рішень, які відповідають принципам доступності. Хвилясті узгір’я і плато з унікальним буковим пралісом – роблять парк неповторним, ці природні обставини потрібно прийняти і використати на користь, врахувати для роботи з ветеранами. Якісним орієнтиром тут є ГО “Metta” яка організовує регулярні поїздки для ветеранів у гори. Працюючи над терапевтичним садом в парку “Залізна вода” потрібно зосередитися на застосуванні рішень, які дозволять усім рівноправно брати участь у плануванні та користуванні простором.
“Інклюзія – широке поняття, яке часто страждає від спрощень. Під спрощенням йдеться передусім про бажання вести дискусію про інклюзивність, обговорюючи виключно інфраструктурні рішення – пандуси, ліфти, бруківку тощо. Водночас інклюзія являє собою процес збільшення ступеня участі громадян у соціумі. І власне це, з нашої перспективи, становить найбільший виклик та водночас створює чимало можливостей.”
прокоментувала координаторка простору “Розсадник”
“Ми сподіваємося, що попереду новий етап у розвитку простору міського садівництва та городництва “Розсадник”, знаємо, що він буде сповнений викликами, але й також можливостями. Громадські організації “Плато” та “Екотерра” готові продовжувати співкоординацію цих процесів у взаємодії зі структурними підрозділами Львівської міської ради. А попередньо вкладені зусилля мають піти спільній справі виключно на користь.”
додала Анжеліка Зозуля
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Дій локально, впливай глобально”: інтерв’ю з львівською волонтеркою Юлією Шлиян
