Яким бачать Сихів влада, громада і бізнес. Головне з дискусії
7 лютого в Культурно-освітньому Центрі ім. Довженка відбулася дискусія про перспективи розвитку Сихівського району. Обговорити те, що вже зроблено та сконцентруватися на досягненні нових цілей зібралися представники влади, громадськості і бізнесу.
«Сихів Медіа» занотувало ключові моменти дискусії.
Офіційний Сихів
У 2018 році виконком затвердив стратегію розвитку Сихова, де визначено 3 основних пріоритети: Сихів цікавий, зручний і зелений. За словами голови Сихівської адміністрації Галини Гладяк, керівництво району у своїх діях виходить із цих позицій.
Зокрема, тут продовжують благоустрій парку ім. Івана Павла ІІ. Голова району зазначила, що роботи продовжаться, як тільки будуть сприятливі погодні умови.
Інші проекти — це реконструкція площі перед Центром Довженка та громадський простір на Гашека.
Цього року на Сихові також мають почати облаштування простору на Червоної Калини, 121-125.
«Також у Сихівському районі розпочали реконструкцію теплових мереж і цього року 65 будинків Сихова будуть від’єднані від загальної мережі. Наразі ми працюємо з Німеччиною в рамках проекту «Енергоефективний район», зауважила Галина Гладяк.
Окрему увагу вона пообіцяла приділяти озененню.
Заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москленко вважає, що сьогодні Сихів трансформується від району, з якого люди їдуть, в район, в який приїжджають.
«Чому відбуваються ті чи інші зміни десь активніше, а десь повільніше? Через громаду. Тут дуже активна громада, яка просуває ідеї Сихова», — додав він.
Урбаністичний Сихів
Головний архітектор Львова Юліан Чаплінський каже, що в питанні планування на Сихові не все добре. І ця проблема тягнеться здавна. Коли у Львові почали будувати спільні райони, то між ними і центром з’явилася прогалина. Її закрили промисловими об’єктами, які через погане планування невдовзі стали неприбутковими і закрилися.
«Місцеві архітектори-планувальники хотіли зробити щось на кшталт кварталів. Але зробили вони це половинчасто. Партія наказала зробити типове дешеве планування, щоби можна було швидко закрити територію панельками», — пояснює Юліна Чаплінський.
У таких умовах, за його словами, архітектори намагалися зробити айдентику, щоби район бодай з чимось асоціювався. Такими знаковими спорудами стали баштові вежі у 16 поверхів. І на думку головного архітектора міста, вони стали непоганою емблемою Сихова.
Втім проблемні аспекти планування лишилия. Наприклад, на проспекті Червоної Калини дуже мало зелені, але багато асфальту і бруківки. А зелена полоса вздовж трамвайної колії неактивна — нею не гуляють люди.
Ще однією великою помилкою Сихова, за словами Юліана Чаплінського, було міксування входів у будинки: або з двору, або з вулиці. Це призвело до асфальтних заїздів, багато з яких тупикові, ускладнило навігацію та ін.
«Ніхто не оцінив і кобальтових плит, які вироблялися на заводах спеціально для сихівських проектів. І тепер їх почали заклеювати, — підкреслює Юліан Чаплінський. — Тобто бачимо, що процеси від побутового рівня до рівня вулиць, проспектів, не спрацювали».
На думку архітектора, сьогодні на Сихові потрібно зайнятися облаштуванням пішохідно-велосипедних трас, які би замінювали людям трамвай і слугували додатковим місцем для відпочинку. Таким маршрутом поки що планують з’єднати університети у Сихівському районі і в центрі міста. Потенційно він може пролягати через Хуторівку, Стрийський парк, Парк культури, цитадель тощо.
Ще одна ідея Юліана Чаплінського — відновлення міської електрички. За його словами, це інвестиція в мільярди євро, але якщо такий транспорт буде інтегрований у загальну транспортну систему міста з впровадженням електронного квитка, він буде корисним для мешканців.
«Уявіть собі, що зі станції «Персенківка» ви за 25 хвилин зможете дістатися до залізничного вокзалу, а ще за 20 хвилин — до Підзамче. І це все важливо, якщо робити не так, як минулого разу, коли проект був виключно популістським і через це дуже швидко закрився», — пояснює Юліан Чаплінський.
Утім електричку, як каже архітектор, може замінити і ще один трамвай.
Основною перевагою проекту з реконструкції площі Довженка він називає системне озеленення, адже влітку на Сихові спекотніше, ніж у більшості районів міста. Це пов’язано з великою кількістю промзон, рубероїдних дахів, асфальту, бруківки.
«Але щоби Сихів став самодостатнім, йому потрібно додати ділової функції. Наприклад, зараз проспект Червоної Калини — це суцільний асфальт. І якщо ми подивимося, то побачимо купу мертвих площ, які окуповуються МАФами», — каже він.
У 2008 році, каже Юліан Чаплінський, був поданий проект від грецької команди урбаністів в рамках конкурсу. Його автори «нанизали» на проспект багато офісної нерухомості. Подібне реалізували у Відні.
«Вони показали, що якби трамвай змістили, вулиця стала би активною і насиченою людьми. Ця концепція сьогодні дуже дорога і неліквідна, але як ідея освоєння величезного пласту асфальту, дуже реальна. Місто могло би бути офісним девелопером», — вважає головний архітектор Львова.
У свою чергу, Юрій Мартинюк, виконавчий директор Асоціації забудовників нагадав мешканцям про інтерактивну мапу новобудов. На ній міститься інформація про будівельні майданчики Львова, у тому числі, і Сихівського району. Збирають новобудови на карті активні громадяни та люди, дотичні до сфери містобудування. А от експерти Асоціацї забудовників роблять градацію усіх будівельних майданчиків на відповідні статуси: законні, незаконні та ризикові.
«Кожен має змогу перевірити, наскільки цей об’єкт законний в частині зведення і формування нової стратегії розбудови Львова і Сихова. Це дозволяє впливати на бізнес з точки зору економічного ефекту, що часто діє краще, ніж покарання. Впливати на недобросовісний будівельний бізнес можна виключно тим, щоби покупці не несли туди кошти», — каже Юрій Мартинюк.
Туристичний Сихів
За словами автора проекту «Нетуристичний Львів» Віктора Гальчинського, попри те, що Сихівський район наймолодший, він має низку пам’яток, які можуть зацікавити туристів.
До прикладу, Церква святого Архистратига Михаїла, яка розташована у старому Сихові на вулиці Зеленій. Її збудували у 1910 році.
На території старого Сихова знаходиться й унікальна пам’ятка Львова — єдина автентична дерев’яна церква, яка зберіглася з 1654 року. Вона неушкоджена, а всередині є оригінальні стінописи того часу. У 80-роках 20 століття церкву хотіли перенести до Музею народної архітектури і побуту. Але експерти заявили, що стінописи у такому випадку будуть зруйновані, тому її зберегли тут.
Ще одна пам’ятка — станція «Сихів». Віктор Гальчинський каже, що вона не має яскравої історії, але добре збереглася з початку 20 століття. На подвір’ї станції є одна з небагатьох львівських водяних колонок-помп, яких було колись дуже багато по місту. Сьогодні збережено лише кілька. Вода у помпі технічна, але механізм працює.
Римо-католицький костел св. Архангела Михаїла будувався зі старовинної цегли 19 століття протягом 10 років — 2008-2018 року. Це оригінальний і цікавий зразок новітньої архітектури.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці. Вона знаменита не тільки своєю оригінальною архітектурою, а й тим, що біля неї у 2001 році виступав Папа Римський. Він зібрав на Сихові 500 тисяч людей.
Активний Сихів
На думку голови правління ГО «Інститут суспільних ініціатив» Тараса Репицького, на Сихові люди живуть компактно, але мало між собою спілкуються. А це впливає на якість їхнього життя.
«Саме тому три роки тому у нас зародилася ідея проведення Фестивалю сусідів, який плавно переріс в проект День Сихова. Ми хочемо, щоби він був місцем спілкування, де ініціативи можуть бути показані, почуті і реалізовані», — пояснив громадський активіст.
За його словами, ГО «Інститут суспільних ініціатив» працює також зі школами району. Фахівці допомагають їм у питанні написання довгострокової стратегії діяльності та займається неформальною освітою учнів.
«Ще один проект минулого року — індекс інклюзивності. Це тест для установ і будинків на те, чи вони придатні для людей з інвалідністю, батьків з дитячими візками тощо. І чи це місце є доступним. Після проведення аудиту ми давали рекомендації утсановам і закладам щодо того, як вони можуть покращити стан речей», — наголосив Тарас Репицький.
Головний редактор «Сихів Медіа» Віктор Петров, у свою чергу, акцентував увагу на нових проектах видання. Зокрема, мова йде про конкурс старих фотографій Сихова, проведення медіатренінгів для школярів, запуск програми про ОСББ, збір книжок для бібліотек району та низку інших.
«Нам, як медіа, важливо завжди тримати контакт з аудиторією, аби не працювати від неї відокремлено. Ми намагаємося реагувати на запити читачів і пропонувати їм теми для обговорення, щоби активізувати населення», — каже він.
Керівниця ГО «Кращий Сихів» Наталія Піпа зазначила, що їх команда фокусується на налагодженні співпраці між бізнесом, владою і громадою.
«Ми працюємо, щоби люди не виїжджали за кордон, а творили тут можливості для розвитку. Міста повинні ставати кращими. А передовими вони будуть лише тоді, коли будуть активні громади районів», — вважає Наталія Піпа.
Активісти ГО «Кращий Сихів», за словами керівниці, зараз працюються над покращенням просторів у районі, тому займаються сквером Гідності та долучаються до роботи над Сихівським лісом і площею Довженка. Один з основних проектів сьогодні — це екостежка, над якою працюють і активісти, і екологи.
Серед ідей покращення району також відкриття громадського ресторану. Подібні успішно функціонують в Івано-Франківську та Києві. Наталія Піпа каже, що їхня команда займається цим питанням вже півтора роки.
Інноваційний Сихів
Цього року на проспекті Червоної Калини мають відкрити Lviv Open Lab — місце, де діти зможуть робити ті чи інші речі своїми руками. За словами координаторки проекту Олени Павлюк, міський простір інноваційної освіти збере під одним дахом на тисячі квадратних метрів три лабораторії, а також лекторій, медіастудію і бібліотеку.
Сьогодні у приміщенні ведуться ремонтні роботи. Також команда проекту пропрацьовує варіанти оплати відвідування Lviv Open Lab. Олена Павлюк зазначає, що скоріше за все, діти займатимуться там за кошти міста.
