На перехресті вулиць Полуботка та Кавалерідзе у Сихівському районі облаштовують Сквер Героїв російсько-українських війн. Журналістка “Сихів Медіа” поспілкувалася з ініціаторами створення скверу та дізналася більше про реалізацію проєкту.
Спочатку було “Золото Полуботка”
У 2021 році Львівська міська рада затвердила проєкт скверу “Золото Полуботка”, який мав з’явитися на вул. Гетьмана Полуботка, 29. Навколо цієї ділянки розташовані будинки, а неподалік – храм Пресвятої Трійці — єдина львівська унікальна дерев’яна церква, збережена з XVII століття. Активна громада Сихова планувала створити на перехресті вулиць затишне місце для відпочинку. На цій ділянці хотіли розміщувати творчі об’єкти місцевих молодих митців, встановити лавочки, облаштувати вуличне освітлення на сонячних акумуляторах та висадити дерева.
Бюджет проєкту становив 597 990 грн. Новий сквер, поруч з дерев’яною церквою Пресвятої Трійці, мав стати окрасою району, але війна внесла свої корективи у плани сихівчан.
“Ідея проєкту була одним з переможців конкурсу Громадського бюджету, який через повномасштабну війну довелося поставити на паузу. Але такі проєкти мають створюватись поза часом і простором, щоб наші діти та суспільство виростали в розумінні подвигів наших Героїв. Тому спільними зусиллями міста, Сихівської районної адміністрації, середовища та небайдужих містян, ми перейшли до реалізації ідеї”, — розповів депутат фракції “Голос” у Львівській міській раді Тарас Репицький.
Одним з розробників проєкту був поет Юрій Дадак “Руф”, який загинув у боях за Україну 1 квітня 2022 року. Сквер “Золото Полуботка”, за який у 2021 році віддали 900 голосів, так і не реалізували. Втім, через три роки виникла ідея доповнити його та створити сквер “Героїв російсько-українських війн”, щоб вшанувати пам’ять про загиблих бійців та надати міським просторам на Сихові нового сенсу.
“Поруч із найстарішим деревʼяним храмом нашого району, який за легендою збудували козаки Хмельницького, ми створюємо простір для вшанування Героїв, які загинули в боротьбі за незалежність України. Цей сквер — не просто зелена зона, це спосіб вшанування памʼяті Юрка Руфа, який у 2021 році напрацював з командою, частиною якої я теж був, ідею та карту цього простору з артоб’єктами, які презентуватимуть українські митці”, — зазначив Тарас Репицький.
Сквер буде інклюзивним
До створення концепції простору залучили фахівців з управління архітектури та громадськість Сихова. До речі, на ділянці, де невдовзі постане затишний сквер, проходила аварійна труба, її замінили працівники ЛМКП “Львівводоканал”. Сквер облаштовують за меценатські кошти. Голова Сихівської РА Андрій Зозуля зазначає, що простір створять з дотриманням усіх норм і сквер буде інклюзивним.
“Зараз ми жоден простір не облаштовуємо без урахування інклюзивності, бо розуміємо, що це вимога сьогодення. Думаю, цей сквер будуть відвідувати мами з візочками, діти, місцеві мешканці та всі охочі”, — пояснив очільник Сихівської райадміністрації Андрій Зозуля.
Простір пам’яті, сили та єдності
Дружина Юрія Руфа Ірина Дадак поділилася, що зараз дуже важливо пам’ятати наших Героїв і вшановувати пам’ять не тільки меморіальними таблицями, але й такими просторами як сквер.
“Для мене цей сквер буде як місце сили, пам’яті й вдячності. Простір, у якому хочеться, щоб кожен, хто сюди заходить, зміг відчути глибину і важливість того, заради чого жили й боролися наші Герої. Юрій хотів, щоб тут було затишно: охайні доріжки, дерева, зелень, місце, де діти сміються дорогою до школи чи садка. Адже першочергово сквер задумувався саме як простір для мешканців – щоденний, живий, доступний. Згодом народилася ідея вшанування – зробити його місцем, яке дихає життям, де пам’ять про Героїв живе в деталях у світлі, у звуках, у простій тиші. Я б дуже хотіла, щоб цей сквер став не лише символом пам’яті, а й простором єдності, сили і надії, який щодня нагадуватиме нам про тих, хто віддав своє життя за свободу України”, – каже дружина Героя.
Проєкт планують реалізувати у цьому році, але все залежатиме від фінансової можливості та підтримки.
Простір має стати місцем, де творчі об’єкти, інклюзивне середовище та природні елементи утворять нову концепцію пам’яті, що поєднає минуле та сучасне.
Соломія Добрянська
Фото: Марта Заячківська
