Що робити, якщо завтра війна? Очільник організації “Сокіл”, боєць-доброволець Богдан Федун про те, як діяти у разі загострення ситуації в Україні

Опубліковано:
Богдан Федун

Богдан Федун – очільник Львівської обласної організації “Сокіл”, учасник російсько-української війни, доброволець підрозділу «Карпатська Січ» – про укриття, поради для батьків і тривожні наплічники.

Богдане, чи готові, на вашу думку, сихівські сховища до експлуатації? Знаю, що ви досліджували це питання і зараз воно турбує багатьох мешканців.

За останній період я був, як мінімум, у 4 приміщеннях, які називають бомбосховищами, конкретно на Сихові. Більшість військових, з якими я спілкувався, не рекомендують бігти в такі місця. Тут відсутня вода, мінімальні запаси їжі, такі як консерви, основні медикаменти. Інтерактивну мапу, з якою нам запропонувала ознайомитись міська рада, критикує як ветеранське середовище, так і в принципі люди, які мають військовий досвід.

Стан сховищ справді наразі дуже поганий. До більшості з них або важко потрапити, адже це підвали в під’їзді, що зачинені на 5 замків, або вони в такому стані, що від перебування в них можна отримати більше проблем, аніж від того, що відбувається назовні.

*Нагадаємо, сховища мають мати висоту не менше 1,7 м, залізобетонні перекриття, вхід і кілька аварійних виходів – так звані підвальні віконечка, через які можна вийти на вулицю. Окрім того, у підвалах має бути доступ до води, каналізації, освітлення, там мусять бути аптечки та телефонний зв’язок.

Друга важлива проблема – це те, що при надзвичайній ситуації, маса людей прибіжить до одного об’єкту, який, до прикладу, не передбачений на перебування великої кількості людей. Тобто, припустимо, укриття розраховане на 500 людей, а туди прийде дві тисячі. Тому в кожному районі певна кількість будинків мала б мати обов’язкову прив’язку до сховища і мали би бути роздруковані чіткі розмітки, людям надані такі схеми –  як добігти до конкретного бомбосховища, і скільки це укриття може помістити людей.

В багатьох сховищах (в основному це підвали) лише один вхід і ніхто не говорить про те, що може трапитись, коли станеться обвал. Тобто люди будуть заблоковані. Я наголошую на цьому не тому, що хочу сіяти паніку, а тому, що треба, аби ми оперативно шукали розв’язання цих проблем. Нам треба розуміти, що сховище – це не тільки місце, де треба просто пересидіти декілька хвилин. Це мав би бути такий мобільний центр, в якому мали б бути медичні запаси, харчі та вода. В принципі цей об’єкт має передбачати перебування і проживання людей там. Якщо говорити про реальне сховище, то ми від нього справді дуже далеко. Бажано, аби мешканці будинків самі облаштували свої укриття, підвали. Адже ми відповідальні за власну безпеку також.

*Додамо, що нещодавно міський голова також закликав львів’ян організуватися і прибрати укриття самостійно.

Також слід знати, якщо обстріл застав людей вдома, треба ховатися в найбільш “глухі” приміщення вдома. Як правило це туалет, ванна кімната – місця, де немає вікон, відповідно, тут найбезпечніше.

Що робити, якщо ми чуємо звуки обстрілів?

Якщо ми розуміємо, тобто чуємо, що вибухи лунають близько, у самому місті, або вже недалеко від вас, то найкраще, що ви можете зробити – укритися біля бетонних споруд, (якщо ви на вулиці), але в жодному випадку не під ними, бо може статися обвал, відповідно, тут є небезпека потрапити під цей обвал. Краще знайти стіну біля будинку і лягти біля неї.

Річ у тім, що якщо обстріл йде з мінометів, то міна, коли вибухає, її уламки розриваються під кутом, тобто вони рівно по землі не лягають. В такому випадку є шанс того, що людина виживе, якщо вона буде лежати, а не бігти чи йти. Тому найкращий варіант – це просто лягти на землю, закрити голову руками та відкрити рот, щоб не було контузії.

До речі, стосовно тривожних наплічників, тут теж питання, куди з ними їхати і куди тікати. Ми не знаємо, які території можуть потрапити під обстріл. Тобто немає гарантії, що ви поїдете до села чи в дачні поселення і там буде все спокійно. Особисто я б не рекомендував взагалі кудись виїжджати, бо у великому місті, де є багато людей, будуть працювати медцентри, працюватиме територіальна оборона, люди будуть об’єднуватися, аби розбирати завали. Місто буде набагато більше згуртоване, відкрите на оборону, на допомогу один одному, ніж у якомусь маленькому населеному пункті. Звичайно, це особистий вибір кожного, але кудись тікати не рекомендую.

Тривожний наплічник розрахований на те, щоб, наприклад, якщо сталася пожежа в будинку, покинути приміщення і мати необхідні речі та харчі.

І моя найбільша рекомендація для людей – обов’язково купити радіоприймач. Це має бути звичайне радіо, із живленням від батарейок. Якщо відімкнуть електроенергію, зникне зв’язок, воно буде єдиним джерелом, звідки можна брати інформацію. Всі радіослужби мають генератори, вони перейдуть у режим оповіщення населення і можна буде зрозуміти, що відбувається, влада буде повідомляти, про можливості отримати медичну допомогу та останні новини.

Якими мають бути дії дітей, коли вони чують звуки сирен? Що саме мають пояснити їм батьки?

З дітьми треба розробити індивідуальний план дій, коли вони чують звуки тривоги. Поясніть, що якщо дитина на прогулянці чи на навчанні та чує звуки сирен, треба, аби вона одразу йшла додому. Так батьки будуть точно знати, де їх чадо і не будуть його шукати.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що відбувається з незаконно встановленим пам’ятником на Сихові?

Сихів Медіа
Приєднуйтесь у TELEGRAM

Оперативно. СихівМедіа

ПРИЄДНАТИСЬ ДО КАНАЛУ ЗАКРИТИ