Починаючи з 2006 року фестиваль “Різдвяна радість” щастя та багато емоцій маленьким учасникам. Крайні фестивалі проводили в Центрі Довженка, проте через повномасштабне вторгнення, захід припинили проводити. 15 січня 2022 року провели останній, 16 фестиваль “Різдвяна радість”, у якому взяли участь майже 500 дітей. Організаторка фестивалю Наталія Парфенюк розповіла про те, як пройшов останній фестиваль та чи плануються наступні.
Фестиваль має свої традиції та формат, він завжди починається з молитви. Всі учасники стоячи на сцені співали фестивальну пісню, яку написали саме для свята, ідентичною традицією захід завершувався.
За словами пані Наталії, фестиваль не був просто конкурсом, це дійство, де колективи дивилися одне на одного, коли бачили когось іншого, спостерігали хто як співає, бачили, що хтось тільки починає, а хтось вже займається професійно. Він гуртував та навчав один одного. Фестиваль з допомогою церкви Різдва Пресвятої Богородиці був створений як районний, а вже з часом до нього почали долучатись колективи з інших районів Львова, і згодом фестиваль став всеукраїнським. Одного разу на Сихів приїхали учасники з Угорщини, і таким чином він набув невеликого міжнародного рівня.
Яким був, останній на сьогодні, 16-тий фестиваль?
Фестиваль був доволі непростим через пандемію. В залі, де відбувались подія, вимірювали правильну температуру та не допускали батьків в приміщення.
“Це був кінець січня, ми виділили тиждень, коли усі колективи були в робочому стані, та дотримувались всіх заходів безпеки через карантинні обмеження,” – розповідає Наталія Парфенюк, організаторка фестивалю.
Відрізнявся останній фестиваль від минулих тим, що він був обʼєднаним з іншим Різдвяним заходом, який проходив раніше онлайн. До пані Наталії звернувся організатор міжнародного фестивалю, щоб його переможці змогли виступити на фестивалі “Різдвяна радість”.
Захід був поділений на чотири блоки, в першому виступали наймолодші учасники, які приїхали з інших фестивалів, і їм потрібен був час дістатись додому. Третій блок був для учасників онлайн фестивалю, які отримали можливість виступати вживу.
“Виступи вживу перед викладачами, членами журі, перед іншими глядачами – це зовсім інша атмосфера зовсім інша енергетика для дітей”, – стверджує організаторка.
В час, коли Наталії Парфенюк, головної організаторки, не було у Львові, фестиваль проводила її дочка, за її словами, фестиваль аж ніяк не постраждав. Проте на цей час вони знаходяться за кордоном, тому щорічну традицію призупинили. Та все ж є надія, що в майбутньому буде по-іншому. Діти, які брали участь в фестивалі “Різдвяна радість”, зараз знаходять для себе нові фестивалі, такі як “Трускавець” або “Стрий”, тому що такі заходи вживу набагато краще, ніж онлайн.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Центрі Довженка проходить виставка присвячена першому вбитому активісту на Майдані
