Про захоплення горбатими та підготовку до Міжнародного Ралі – читайте у матеріалі.
Поки хтось женеться за останнім «писком» автомобільної моди, подружжя сихівчан Євген та Світлана Кравси не уявляють життя без своїх стареньких ретро машин, яким присвятили майже 50 років.
Євген – відомий у Львові фотограф, Світлана – страховий консультант.
Для більшості пересічних сихівчан – “сім’я диваків”, у доброму розумінні, адже обрали у житті незвичне захоплення – старі автомобілі і об’їздили ними вже чимало країн: Польща, Балтійські країни, Фінляндія, Карелія.
У колекції подружжя два «Запорожці» 1962 і 1967 року випуску та «Citroёn» 1929 року.
Цього року Євген разом із дружиною поставили собі нову мету: прославити зі своїми автомобілями Україну і Львів у Монте – Карло. Ціль не проста, адже потрапити на змагання у Францію – справжнє випробовування. По-перше, новачків у цьому ралі приймають не надто охоче, по-друге – організатори встановили складні критерії відбору, виставляючи високу планку змагань і відсіявши слабих учасників. І як нам зізнався Євген, це вже не перша спроба сім’ї взяти участь у змаганнях в Монте-Карло, та цього разу фортуна усміхнулась сихівчанам і вони таки побачили себе у списку учасників і вже навіть отримали запрошення та стартовий номер «410».
Ралі Монте-Карло у 1911 році заснував князь Монако Альбер для промоції князівства.Ці змагання упродовж століття проводились між спортивними автівками, але п’ять років тому організатори виділили окрему категорію для неспортивних ретро-автомобілів, адже охочих взяти участь у перегонах було багато, проте не всі відповідали регламенту.
Тож на етапі підготовки до поїздки ми поспілкувались із подружжям.
- Який шлях ви повинні проїхати і за скільки?
Євген Кравс: відстань у 500 км ми повинні подолати за щонайбільше 36 годин. Перший день це південна Франція: Альпи, Прованс, містечко Валенс – велике коло з двома точками контролю. Другий день – від Валенса до фінішу у Монте-Карло. Такого випробування ця машинка ще не мала, адже ще кілька років тому просто стояла у гаражі.
- Світлано, чи готові ви морально не спати стільки часу, адже це стрес для організму, як-не-як?
Думаємо, що так. Ми налаштовані серйозно. Закупимо енергетики, каву, випробуємо автомобіль («Горбатий» 1967 року) в Карпатах і побачимо як організм витримує таку втому.
Загалом участь у ралі Монте-Карло візьмуть 5 українських екіпажів: окрім Світлани з Євгеном, серед учасників: екіпаж з Тернополя, у складі якого – переселенець з Донецька, два учасники – з Києва і ще один – із Запоріжжя.
- Євгене, як відбувається ваша підготовка до цього? Чи випробовували десь машину?
Для участі у змаганнях машині потрібно внести технічні зміни для безпеки екіпажу, але двигун, підвіска і корпус мають бути «рідними». Також повинні бути ремені безпеки – у «Запорожці» вони не передбачені, тож ми знайшли від «Жигуля». Підсилили гальма, поставимо ще генератор на додаткові 4 фари, щоб їхати уночі. Також у машині замінили передні сидіння на такі, що мають підголівники та більш безпечну форму на випадок, якщо машина перевернеться. А от задні сидіння ми замінювати не будемо, вони будуть такими, якими були завжди.
Щодо випробування перед змаганнями, воно однозначно буде, і у нас в Карпатах. Така собі репетиція. Ми домовились зі Службою автодоріг Львівщини потренуватись на одній із новозбудованих трас у Карпатах, що схожа до ралійної за перепадами висот. Нам важливо вивчити кожну деталь – як працюватиме обігрів, чи спітніло скло тощо.
Заправляє подружжя свою машину найдешевшим 92 бензином, тому що такий найкраще підходить.
- Світлано, чи будете ви виглядати якось особливо під час змагань? Костюми, спеціальний одяг готуєте?
Так, безумовно. Презентація – це ще одна важлива деталь змагань. По завершенню перегонів ми візьмемо ще участь у командорському балу під егідою князя Альбера ІІ, і відкриємо маленьку таємницю: ми будемо в українському вбранні. Ми хочемо, щоб Львів виділявся. Смокінги і вечірні сукні – не про нас. Щодо самих змагань, ми будемо одягнені у стилі 60-х років: львівська дизайнерка Світлана Микитюк шиє для нас жовту спортивну форму.
- Чому саме жовту? Є якась особливість цього кольору для вас?
Це наш улюблений колір. Машина, якою я їжджу щодень також жовта із перламутром. В нашому гардеробі багато жовтого. Та й окрім цього, це колір нашого прапора, що для нас багато означає
- Світлано, як реагують на вас водії? Жінка, та ще й на «Запорожці».
По-різному. Більшість дивується, усміхається, що я на машині – як сонечко серед хмарного дня. Молоде покоління часто зупиняє і дає питання “а що це за машина?”, тому що вони такого не бачили. Тепер той час, коли дорогими теслами, джипами вже нікого не здивуєш, а я люблю бути в центрі уваги.
25 січня подружжя Кравсів урочисто стартує на змагання від площі Ринок у Львові. Прийдіть і підтримайте екіпаж і нехай сихівчани привезуть нам перемогу!
