Парк «Залізна вода»: мало хто говорить, багато хто відвідує

Опубліковано:

Фото: Сихів Медіа

 

Парк “Залізна вода” можна знайти на карті міста з 1894-го року, з того часу багато чого змінилось. Журналістки Сихів.Медіа поспілкувались з місцевими мешканцями та садівником парку, аби дізнатись чи є локація популярною, якою її хочуть бачити мешканці Нового Львова та що насправді відбувається поміж дерев.

Територією зеленої зони щодня гуляють багато сімей з дітьми і одним із недоліків цього простору вони називають відсутність розваг для мешканців.

«Мова не йде про атракціони, а мінімальні спортивні тренажери, щоб діти мали чим займатися. Тим більше зараз у цьому районі оселилось багато людей і було б добре щось таке створити для активного дозвілля,» – каже Анастасія, одна з матусь.

Основою природного деревостану “Залізної води” є букові дерева. На території парку ростуть також сосни, модрини, дуби, берези, кілька видів кущів у підліску. За словами прибиральника парку, раніше дерева були в кращому стані, ніж тепер, але це пов’язано зі зміною клімату та сухістю землі. Також чоловік каже, що потрібно поповнити зелень парку, оскільки саме це і є його основою.

 

 

Як відомо, парк славиться не лише своїм зовнішнім виглядом, а й тим, що на території можна бачити виходи мергелів (осадова гірська порода змішаного глинисто-карбонатного складу, яка представлена переважно вапняком та глинами), що є причиною існування численних джерел. З 2019 року тут триває поетапна реконструкція, пов’язана з природніми водами та потічками. Зокрема, минулого року тут відновили головне джерело «Паща лева», а навколо зробили благоустрій.

«На мою думку, джерело можна було зробити значно краще, якось сучасніше, оскільки не кожен парк має таку історію чи загалом джерело з водою, яку дійсно можна вживати. І я лише «за», щоб змінювати саме такі речі, тому що так вони будуть ще довго зберігати історію і унікальність,» – ділиться своєю думкою відвідувачка парку Оксана.

У лабораторіях Львова провели дослідження води із джерел парку і за висновками фахівців ця вода не є придатною для споживання і може сприяти виникненню гострих кишкових інфекцій. Та людей це не лякає, не зважаючи на попередження, ризикують, набираючи цю воду до дому.

 

 

Неподалік потічка знаходиться резервуар, в якому збирається вода, що стікає з-під гори. Поблизу – облаштували своєрідну стежку з дерев’яних кілків заввишки 50-70 см кожна. За словами екологів, це для того, аби покращити якість води. 

 

 

Окрім цього, на території парку знаходиться ще один вихід джерела, який потребує реконструкції. Як  пояснив журналістам Сихів.Медіа садівник парку Марко Босович, його складно правильно оформити, це пов’язано з тим, що у проєктантів та виконавців просто немає достатнього досвіду роботи з такими об’єктами.  Проте, садівник не втрачає надії  на те, що згодом в рамках реконструкції парку його приведуть до кращого вигляду і воно буде сприяти зміні мікроклімату в парку. Для того, аби це сталося, необхідно підняти джерело та правильно направити його в каналізацію.

 

 

Ще одним унікальним місцем парку сихівчани вважають теплиці Рерінга, історія яких почалась ще в XX столітті.  Засновані вони були за проєктом львівського садівника Арнольда Рерінга. Зі слів пана Марка, теплиці припинили своє існування через ріст цін на газ і місто не могло їх утримувати.

«Зараз ця ділянка є досить своєрідна за місцем розміщення, адже там свій мікроклімат: дуже довго не тане сніг та особливий режим вологості. Загалом, чудовою ідеєю є перетворити її в певний громадський простір, проте для повної реалізації цього не вистачає коштів, робочих рук та важкої техніки, адже є така робота, яку потрібно виконувати лише вручну. Але сподіваємось, що з часом усе зміниться, і там буде відбуватися певна активність», – розповів садівник.

 

 

Щодня парк відвідує кілька сотень людей, але насправді метушні не помітно. Сміття у відведеному місці, доріжки прибрані, проте поспілкувавшись з садівником парку, дізнаємось, що окрім побутового сміття, в парку багато будівельних відходів. Причиною цього є те, що раніше парк використовували як звалище і прибрати його до ідеального стану досі не вдалося.

Також ми почули від відвідувачів парку нарікання на порушення правил вигулу собак.  

«Я гуляю зі своєю дитиною тут щодня і вже не один  раз ми помічали «сліди» собачок. Було б добре, якби кожен господар прибирав за своїм домашнім улюбленцем…» – наголошує Тетяна.

Зазначимо, 1984 року зелена зона є пам’яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення. Географічно парк розташовано між Новим Львовом та Снопківом. Після Першої світової війни парк “Залізна вода” перейменували на “Парк Нарутовича”, на честь першого президента міжвоєнної Польщі. Певний час на території верхньої тераси парку планувалося створити т. зв. “Йорданівський парк” — комплекс для спортивних вправ і патріотичного виховання молоді та дітей. Тож сподіваємося, що парк і надалі буде окрасою сучасного міста.    

Вітер Вікторія та Голуб Марія

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сихівчан кличуть долучитись до робіт з очищення ставка у парку Боднарівка.

Сихів Медіа