Хресна дорога — це не просто молитовна традиція чи символ Великого посту, а шлях співстраждання, духовного очищення і переосмислення власного життя. Кожна з 14 стацій — немов дзеркало, у якому ми бачимо не лише Ісуса на шляху до Голгофи, а й свої падіння, зради, страхи й напротивагу надію, вірність і любов.
Журналістка “Сихів Медіа” поспілкувалася з отцем храму Різдва Пресвятої Богородиці Тарасом Карвацьким та дізналася більше про роль Хресної дороги в житті вірян та її особливості.
— Що таке Хресна дорога для сучасної людини?
Ми можемо говорити про Хресну дорогу, як про спогад, але це не лише він, але й пережиття того, що відбулося більше ніж 2000 років тому. Хресна дорога — це пригадування, якою ціною нам подаровано небо, тобто смертю Ісуса Христа на хресті. І тому, ідучи хресною дорогою, ми так само переживаємо події того часу.
— Розкажіть детальніше про Хресну дорогу у парку Івана Павла II?
На Сихів приїхав Папа Римський Іван Павло II й на його честь назвали цей парк. Він розташований біля церкви Різдва Пресвятої Богородиці. Вирішили молитовно вшанувати ім’я Папи Римського і тому в цьому парку створили молитовну стежку. Там є зелена стежка, так само з’явилася молитовна стежка. У цьому місці можемо відпочивати тепер фізично та духовно.
— Які є стації у цій Хресній дорозі?
Кожна молитовна зупинка показує важливість читання Святого Письма, бо всі вони мають свій уривочок. Ми можемо навіть не читаючи, перейти Хресну дорогу й будемо знати, що відбувалося в цей момент з Христом. Кожна зупинка ще раз нам підтверджує, що Ісус не просто страждав десь формально, а реально.
Кожна стація підтверджує, якою ціною було подароване небо. Христос прийшов сюди, на землю, для того, щоби нас врятувати від гріха. Кожна зупинка виховує у нас такі чесноти: витривалість, послух, любов. Послух своєму батьку, бо Бог відправив сина сюди, на землю, Ісуса Христа для того, щоби нас врятувати. І тому ми, дивлячись на нього, хочемо також бути послідовниками в послуху і в зростанні тих чеснот.
Христос падає під хрестом і ми можемо допомогти нести його. Яким чином? Тоді, коли будемо жити за Божими заповідями. Ми можемо допомогти Христові, стояти збоку і казати, нехай хтось там допомагає, але ми повинні бути залучені в історію спасіння.
І, думаю, це також приклад того, що зараз відбувається під час війни в Україні. Ми можемо стояти осторонь або ж взяти активну участь у порятунку нашої країни за допомогою волонтерства чи іншої допомоги військовим.Так само хтось може сказати, що моя допомога не дуже важлива, але не потрібної допомоги немає. Малої допомоги не буває, тому жінки прийшли й обтерли хустиною лик Христа, а Симеон з Киринеї допоміг нести Ісусові хрест. І це була важлива допомога.
— Яку роль відіграє Хресна дорога під час Великого посту?
Покаяльну. Ми можемо завжди читати Святе Письмо, бо цим Господь промовляє до нас своє слово, яке має наштовхнути нас на зміни. Тобто побачити свій гріх і покаятися.
До чого ще? Знову ж таки, до прикладу вірності. Настановою, щоб розвивати свої чесноти. Не важливої допомоги не існує і кожна, навіть найменша, потрібна. І тоді, знаєте, в часі Великого посту ми думаємо, що піст — це відмова від чогось. На мою думку, піст — це наповнення чимось: молитвою, роздумами про страждання Ісуса Христа, бо вони є цілю. Кожна дорога має своє завершення. І оце страждання — це завершення посту. Неможливо не переживати страсті Ісуса Христа і добре постити.
— Як ви залучаєте молодь до Хресної дороги?
Ми молодь залучаємо, щоб вони були активними християнами. У нас в церкві кожна спільнота проводить якусь молитву. Є хор, який проводить літургію, співає. Є спільнота лицарів Колумба, які проводять вервицю. Є спільнота жінок, які також проводять вервицю. Ми навіть не заставляємо молодь, а просто кажемо, що це обов’язок християнина — провадити певну молитву.
Як ми запроваджуємо? Пропонуємо, а молодь відгукується. Кожну п’ятницю у Великому пості було ще перед його початком заплановано всі Хресні дороги. Вже не вистачало п’ятниць, то почали проводити в середу.
“Хресна дорога” — це мій шлях, українця, навіть в теперішньому часі, бо ми всі йдемо до Воскресіння, і кожен по-своєму це переживає. Були діти з музичної школи, де хочуть вони своїми талантами Бога прославити подякувати за те, що він віддав своє життя за кожного з нас. Провадив хор, можна сказати, що вони своїм співом прославляли.
— Яку роль для вас, як для священника, має Хресна дорога?
Роль подяки Богові за те, що він віддав найцінніше. Знаєте, це те саме, що ми зараз бачимо, наприклад, у наших військових. Яку роль вони відіграють? Військові віддають найцінніше — своє життя. Ми можемо сказати, що кожен зміг би зробити донат, бо це важливо, але найважливіше — це піти й бути там, таким чином врятувати Україну. Військові, які віддають своє життя, жертвують найціннішим.
Те саме й у Хресній дорозі. Ми бачимо, що Христос віддав найцінніше — своє життя, хоча міг сказати одним словом, і світ був би врятований. Цей шлях страждання повинен бути для кожного з нас, тому для мене це можливість Богові сказати “Дякую!”.
— Пригадайте Хресну дорогу, яка є для вас особливою.
Це були Хресні дороги, які відбувалися в місті. Пам’ятаю одну таку Хресну дорогу, яку організовувала Львівська архиєпархія. Запрошували священників, люди несли великий хрест. До кожної стації несли інші: чиновники, військові, студенти. І одного разу це були молоді священники. Я був серед них і маю такий світлий спогад, де я несу разом з молодими священниками хрест.
Мені було важливо пройти цю Хресну дорогу й докласти трохи зусиль. Ще пам’ятаю в нас на Сихові, коли відбулася Хресна дорога центром району. Яку роль вона мала для мене? Показала, що нас, християн, є багато.
Ми можемо йти, наприклад, в парк, самі помолитися Хресну дорогу. Пройти та поміркувати над тими текстами, і все гарно, а можна зібратися великою масою людей і побачити, як біля тебе йде твій брат, сестра, людина віруюча. Якщо в тебе є певне випробовування, у твоєму духовному житті, то ти розумієш, що тобі може хтось підставити плече. Ти не є сам.
— Як Хресна дорога об’єднує людей?
Малих допомог не існує, тому в Хресній дорозі ми можемо стояти у нашому українському суспільстві збоку та дивитися, як хтось рятує країну, а хтось донатить і допомагає. Ми можемо дивитися і просто казати, що дуже гарно ви робите, або ж включимося в ту допомогу.
Хресна дорога в сучасному світі допомагає нам зрозуміти, що ми маємо включитися в поміч та молитву, бо її мало не буває. Чим більше людей гуртується у спільну молитву, тим ми об’єднуємося у таку армію людей, яка доносить молитву до Бога. Якщо ми гуртуємося, то рухаємося у правильному напрямку.
Добрянська Соломія
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Заходи у Сихівському районі для людей у потребі з нагоди Великодня
