Посеред високих багатоповерхівок та залізничної станції “Сихів” розташована невеличка церква. Храм Пресвятої Трійці, що на вулиці Садибній, 1А, — це єдина львівська дерев’яна церква, збережена з XVII століття. Журналістка “Сихів.Медіа” поспілкувалась з парохом парафії Андрієм Литвином та дізналась більше про історію храму та унікальні розписи.
За найпоширенішою версією, храм збудували у 1654 році козаки Богдана Хмельницького, що підтверджує табличка при вході. Втім, в архівах є дані про те, що церква існує з 1600 року.
“Найбільша цінність цього храму у тому, що він зберігся. Звідси починався Сихів і ця невеличка громада, яка була при Львові. Якщо ми глянемо на рельєф, то це місце, де знаходиться храм — це найвища точка тут, на Сихові.”
зазначає отець Андрій.
Особливістю церкви Пресвятої Трійці є унікальні стінописи, які створені природними фарбами. На стінах храму зображені святий отець Миколай та Водохреща, Хресна дорога, Голгофа. У центрі купола намальований Христос Пантократор.
“Коли ми обертаємося, щоб виходити з церкви, то бачимо пекло, яке зазвичай не зображують на стінах храмів. Це для того, щоб ми пам’ятали: коли йдемо у цей світ, то не варто забувати про те, що він є грішний і є різні спокуси у нашому житті. Молитва, піст, милостиня, милосердя, віра і всі християнські чесноти — це є найдорожчий скарб, який ми маємо.”
розповідає парох парафії Пресвятої Трійці.
Окрім незвичних розписів у цьому храмі колись був образ Пресвятої Трійці, який забрали в Олеський замок. За словами отця, саме завдяки тому, що до 1990 років церква була закрита вона й вціліла. Однак, отець зазначає, що храм був дуже знищений.
“З 1998 року по 2000 рік з фундаменту і до перекриття відбувалася реставрація. Церква вкрита гонтою і саме в цьому випадку вона є повністю відреставрована. З 2000 по 2001 рік відреставровані повністю іконописи.”
додає Андрій Литвин.
Священнослужитель наголошує, що важливою подією в історії храму є візит на Сихів Папи Римського Івана Павла II у 2001 році, під час якого він проголосив блаженного отця Андрія Іщака святим чоловіком. Нагадаємо, що о. Андрій — це один з парохів цієї церкви, який попри заборони більшовиків проводив служби. Через це у 1941 році його розстріляли та закатували в лісі біля Сихова.
Війна, що століттями нависає над нашими землями, триває. 84 роки тому росіяни позбавили життя священника храму Пресвятої Трійці, а зараз знищують парафіян цієї церкви.
“Війна — це розруха та неспокій людських душ і сердець. Зараз ми втрачаємо наших воїнів і, на жаль, у нас на парафії також є втрати. Це дуже сумно коли ми дітей хрестимо, одружуємо їх і потім ми їх хоронимо.”
зазначає отець Андрій.
Священник має надію на краще і молиться за перемогу України. На думку пароха парафії Пресвятої Трійці, якщо християни будуть молитися, читати Святе Письмо та займатися молоддю, то церква буде збільшуватися та розвиватися.
“Без минулого немає майбутнього. Без молитви, сповіді та причастя немає майбутнього.”
додає священник.
Соломія Добрянська
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ініціаторка соціальної перукарні Наталія Шевченко: “Я сподіваюся, що через декілька років цієї перукарні вже не буде”