Ліцей “Сихівський”, що на вулиці Гната Хоткевича, 48, цьогоріч відзначатиме 40-річчя. За час свого існування навчальний заклад пройшов кілька реорганізацій, але завжди залишався місцем, де цінують учнів та команду вчителів. Журналістка “Сихів.Медіа” поспілкувалися з директоркою ліцею Роксоланою Карасавою про її шлях у професії, бачення розвитку ліцею та виклики, з якими доводиться працювати сьогодні.
Де ви навчалися, ким працювали і які були улюблені предмети в школі?
Я навчалася у 77-й школі міста Львова, хоча перед тим, у зв’язку з сімейними обставинами, змінювала кілька навчальних закладів. Дуже добре знаю, як відбувається постійна соціалізація в новому колективі. На другому курсі фінансової академії мені в голову прийшла геніальна ідея. Завдяки куратору моєї групи, Чаповській Роксолані Богданівні, я вирішила, що хочу бути вчителем інформатики в школі. Це геть не поєднувалося з тим, що я закінчила магістратуру за спеціальністю “Економічна кібернетика”.
Я походжу з вчительської родини. У мене бабця була вчителькою початкових класів, а мама — вчителькою економіки та краєзнавства, тому, що таке “школа”, я з ранніх років знала. Завершивши навчання, мені випала чудова нагода спробувати реалізувати свою мрію. Я розпочала з Ліцею міжнародних відносин імені Василя Стуса, де працювала вчителькою інформатики. Далі йшла кар’єрними сходинками.
Почала працювати у ліцеї “Гроно” заступником директора з навчально-виховної роботи. Після оголошення конкурсу на посаду директора ліцею “Сихівській” вирішила себе спробувати: вийде чи не вийде. Тепер я тут.
Що вас спонукало податися на посаду директорки навчального закладу?
Знаєте, інколи є таке відчуття, що хочеться більшого. Вчитель — це одна сфера діяльності, а адміністратор — зовсім інша. Я люблю свою роботу та дітей, але на посаді адміністратора можна набагато більше зробити, змінити – і для дітей, і для вчителів, і для технічного персоналу. Я хотіла спробувати впроваджувати зміни.
Що вам відомо про історію ліцею?
Цього року ми будемо святкувати ювілей — 40 років. Офіційно 89-ту загальноосвітню школу відкрили у 1985 році. Далі пройшли кілька реорганізації. Це була і НВК, і гімназія “Сихівська”, і зараз вже ліцей “Сихівський”.
Тут є цікава традиція. Я вже четвертий керівник у цьому навчальному закладі, а усі попередні директори були на посаді 13 років. Якщо в нас не зміниться чинне законодавство, то на мені перерветься цей ланцюжок. У будь-якому випадку я б понад 12 років не змогла перебувати на цій посаді.
Яке у вас бачення розвитку ліцею? Які пріоритетні напрямки ви для себе визначили?
У сучасних реаліях пріоритетний напрямок — модернізація освіти. У нас зараз відбуваються різні реформи. Я думаю, ні для кого не секрет, що через кілька років ми станемо гімназією. У нас буде перший і другий рівень навчання до 9 класу, а надалі діти обиратимуть собі той профіль, який вони хотітимуть вивчати у 10-12 класах. Тому з 1 по 9 класи потрібно вкласти дітям все необхідне, аби вони чітко розуміли, який майбутній профіль для себе обрати.
Що ви хочете змінити в ліцеї?
Знаєте, складно сказати про зміни в ліцеї, бо вони постійно тривають. Це стосується і викладання конкретних предметів, і господарської частини. Ми не те, що змінюємо, а швидше модернізовуємо.
Які зміни вже встигли впровадити?
Зараз переробляємо хол. Плануємо завершити роботи до початку навчального року. Також у нас буде дуже потужний виклик і водночас серйозна зміна — капітальний ремонт харчоблоку.
Ухвалою Львівської міської ради нам виділили кошти. Це буде сучасний простір. Школа — це для дітей і про дітей, бо вони проводять тут надзвичайно багато часу. І це ті зміни, які покращать їхній простір.
Які головні сильні сторони ліцею “Сихівський”, які б ви хотіли розвивати надалі?
Для мене неважливо чи це дошкільний заклад, чи школа, ліцей, бо завжди основною, сильною стороною є персонал. Це той скелет, на якому тримається абсолютно все. Без людей ефективно не працюватиме жоден керівник. У мене чудовий персонал, надзвичайно працьовитий та потужний.
Які найбільші виклики зараз постали перед ліцеєм?
Війна та демографічна ситуація. На жаль, ми спостерігаємо спад народжуваності дітей в Україні. У 2026 році до навчальних закладів мають піти дітки, які народжені під час пандемії. Далі ситуація з повномасштабним вторгненням. І, відповідно, це буде дуже великий виклик не тільки для ліцею “Сихівський”, а й для усіх навчальних закладів загалом.
Чи є у вашому навчальному закладі укриття і чи достатньо його?
Є гарне та нове. Чи достатньо його абсолютно на всіх? Не на всі 100%. У нас ще є частина, яка потребує покращення. Але загалом укриття велике, його зробили коштом міста.
Чи є у ліцеї “Сихівський” відкриті вакансії?
Зараз нам потрібен на пів ставки керівник гуртка з шахів. Це така ніша, яку активно популяризують та розвивають. Ми б хотіли фахового спеціаліста, який допоможе дітям краще розвивати своє логічне мислення.
Скільки у ліцеї працює вчителів та навчається дітей?
Близько 80 вчителів, а з усіма педагогічними працівниками, то 109 осіб. Станом на сьогодні до закладу зараховані 1116 дітей.
Чи подається ваш навчальний заклад на грантові програми?
Ми плануємо, раніше ще не пробували, бо написати грант насправді не просто. Треба над тим добре попрацювати і визначити для себе, на яку програму податися.
Як зараз організоване харчування в ліцеї та хто його розробляв?
Є загальна концепція харчування. Вона розроблена для всієї України, тому в нас є затверджене меню. Але цього року відбувся тендер і у лютому ми змінили надавача послуг. Можу відверто сказати, що якість надання послуг значно покращилася.
Коли я тільки прийшла на посаду, то від батьків було багато запитів щодо якості харчування в навчальному закладі. Станом на сьогодні діти та вчителі задоволені. У нас є широкий вибір страв. Учні абсолютно вільні у своєму виборі.
Чи плануєте ви оснащувати якісь кабінети у ліцеї, закуповувати техніку?
Ми постійно над цим працюємо. Місто та держава виділяють нам кошти спільно з Європейським Союзом. Це так звана субвенція (форма грошової допомоги місцевим бюджетам із державного бюджету, яка призначена для конкретно визначеної цілі/цілей) для НУШ.
У нас багато техніки, кабінети оснащені. Перевагу надаємо мультимедійним дошкам, бо це дуже гарний ресурс для будь-якого предмета. Мультимедійні борди ми закупили минулого року. Зараз також плануємо такі закупівлі.
Чи є у вашому навчальному закладі різні гуртки, ініціативи та факультативи для дітей?
Дуже багато. Причому як на безплатній основі, так і на платній. У нас є і факультативи, і гуртки. Наприклад: “Сверлик”, “Намистинка”, “Cпіваночка”, гурток шахів, які дітки дуже активно відвідують. І, звичайно, у нас є надавачі послуг із активностей: карате, кікбоксинг, футбол, бадмінтон, фокстрот, плавання тощо.
Чи багато у вас дітей йде до 10-х класів?
Станом на сьогодні 111 дітей зараховані до 10-х класів. Це повноцінні чотири класи, в яких у середньому – 27-28 дітей.
Чи є у вашому навчальному закладі діти з особливими освітніми потребами?
У нас таких діток є шість, але їхня кількість може змінюватися. Всі шестеро учнів забезпечені асистентами.
Які заходи з інклюзивності, можливо, плануєте?
Під час ремонту в холі одразу замінили двері на такі, що дозволяють безперешкодно пересуватися з одного приміщення в інше. На першому поверсі обладнали два інклюзивних санвузли: жіночий та чоловічий. Зараз цього не видно (у зв’язку із ремонтними роботами), але в нас є навігація шрифтом Брайля для людей з порушеннями зору.
Також маємо облаштований пандус. Є дівчинка на кріслі колісному, яка навчається у третьому класі. Розглядаємо можливість, щоби вона безперешкодно могла потрапити у будь-який клас.
Чи є у вашому навчальному закладі шкільні традиції? Можливо, ви плануєте запроваджувати нові?
Звичайно. У нас є обов’язковий перший дзвоник та останній дзвінок з вальсом для випускників. Якщо говорити про інші традиції, то, знову ж таки – День народження школи, яке ми святкуємо ближче до Дня вчителя.
Цього року також дуже гарно провели спільну коляду в актовому залі. Потрошки буду вносити щось нове і прислухатися до того, що вже існує. Я люблю традиції.
Яке позашкільне життя ліцею?
Ми проводимо ярмарки, бо це такий захід, який поєднує корисне з приємним. Можна водночас зануритися в теплу атмосферу чогось доброго, веселого, приємного і поєднати це з важливою місією — збором коштів на Збройні Сили України, адже саме завдяки їм ми можемо проводити будь-які заходи. Цьогоріч провели три потужні ярмарки, на яких зібрали на потреби Збройних Сил України 1 мільйон гривень.
Яка головна особливість ліцею, що робить його відомим в освітньому середовищі?
Я вже згадувала, що це люди. У нас є вчителі, до яких колись ходили наші сихівчани, і тепер вони хочуть обов’язково саме до них привести своїх діток.
Як, на вашу думку, розвивати сьогодні у дітей мотивацію до навчання?
Сучасних дітей назагал не змотивуєш. Я можу перестріти десь у коридорі одного, другого, але не в стані просто фізично змотивувати усіх 1100 дітей. Так, я виголошую промови на перше вересня, з нагоди свят чи при завершенні навчального року, але все ж таки мотивація йде через педагогів. У нашому закладі важливий індивідуальний підхід до кожної дитини.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Робота у закладах освіти: актуальні вакансії у Сихівському районі
