Химерні образи, страшний грим та містика, – це головні асоціації, які озвучили сихівчани, відгукуючись про Хелловін.
Щороку в ніч з 31 жовтня на 1 листопада молодь переодягається в містичних страхітливих героїв і влаштовує тематичні вечірки з “моторошними” смаколиками. В “Енциклопедії американського фольклору” сказано: “В основі Хеловіну лежить контакт із духовними силами, більшість з яких лякають або погрожують живим”. Чому американське свято стало таким популярним серед українців і,зокрема, у львів’ян?
Насправді, день, подібний до Хеловіну, існував і у Київській Русі, але мав іншу назву – Навій День (від старослов’янського “навь” – мертвець, небіжчик, покійний, померлий) або Проводи. Тоді його відзначали весною. В Україні за багато років День Навій дещо трансформувався, з роками прижилися традиції відвідування могил мертвих родичів. І навіть з покладанням до них їжі (тлумачиться як жертвоприношення),” – розповідає вчителька історії, Стецишин Оксана Богданівна.
Сучасні традиціїї заокеанського свята Хеловіну в Україні почали переймати на початку 90-их. З кожним роком воно ставало все популярнішим, адже містикою приваблювало молодь. Юнаки та дівчата все частіше організовують тематичні вечірки, вулицями “гуляють” відьми, вампіри і зомбі, а в меню ресторанів з’являються страви з гарбузів.
Та це до вподоби далеко не усім. Мешканці Західної України, люди середнього та старшого віку, маючи особливо глибокий зв’язок із церквою, дотримуючись релігійних традицій та народних українських обрядів,не готові впустити чужоземне свято в українські родини. Ми опитали сихівчан, чи подобається їм це свято і чи готові вони дозволити своїм дітям його відзначати? І значна частина наших респондентів визнала, що є доволі консервативними, а глибока віра у Бога не дає підстав приймати цей День, який вважають «непобожним».
“Не беруся стверджувати за усю Церкву, але від себе я можу сказати, що в нас є свої бездоганні традиції, які потрібно підтримувати. Я не є спеціалістом “чужих” свят, але знаю, що дуже часто такі святкування на Заході перетворювалися не в найкращі речі: такі свята найчастіше наносять великої шкоди нашій власній – віковій християнській культурі, знищують її та асимілюють.Тому я б радив не святкувати, адже Україна багата на свої звичаї, які є кращими: наприклад, коляда. Чим не краще свято? І воно ж своє, рідне…” – настоятель Церкви Різдва Пресвятої Богородиці Орест Фредина.
Тим часом молодь із нетерпінням чекає на Хеловін як на привід просто повеселитися.
“Для мене це, звичайно, не свято, яке має відношення до української культури, але для молоді це хороша можливість зібратись разом та весело провести час. На мою думку, у 21 столітті, коли люди віддаляються один від одного, подібні заходи мають об‘єднуючу силу. Звичайно, Хеловін є більш американським святом, його історія мало шо має спільного з християнством та й прийшло воно до нас із Заходу. Але, вважаю, подібні запозичення мають й позитивний вплив, адже відбувається обмін культурами, що тільки збагачує Україну. У будь-якому випадку, я з радістю чекаю 31 жовтня, бо це день креативу та емоцій,” – коментує студентка, сихівчанка Мар’яна.
Неоднозначно сприймають Хелловін вчителі. Поки одні спільно з учнями розмальовують гарбузи та створюють тематичні шкільні вечірки, інші відкидають цей день, вважаючи чужим.
“Я думаю, що це свято зла, яке прославляє сатану, пропагує жорстокість, ідолопоклонство, розпусту, сатанинські ритуали та навіть людські жертвоприношення. Цей культ поширює ще один атрибут − це смерть і страх. Численні поклонники цього свята збираються на вечірках, відлюдних і моторошних місцях, на кладовищах, переодягаються у нечисту силу, випивають. Все це свідчить про мету даного свята, що повністю суперечить християнству,”- ділиться своєю думкою вчителька християнської етики, Валентина Георгіївна.
Галина (мама, сихівчанка):
“Чому думки щодо Хелловіну такі негативні? Це ж просто можливість весело провести час разом із дітьми. В нашій родині ніхто не переодягається у костюми, але в цей день ми готуємо страви з гарбуза і розмальовуємо обличчя фарбами. На столі обов’язково повинні бути сезонні фрукти та овочі – яблука, гарбузи, горіхи, мед. Насамперед Хеловін – це свято для дітей, тому меню повинно бути переважно з солодощів. Що стосується розмальованих облич, то переважають чорні й помаранчеві кольори – символи ночі та пекельного вогню. В тому ми нічого поганого не бачимо. Звісно, що хрести, чортики і т.д малювати не варто, але чому б не підняти собі настрій гарбузами на щічках?»
І поки суспільство дискутує, тим часом всесильний маркетинг вже прийняв рішення – спокусити своїми пропозиціями, які навмисне готують для цієї нагоди. Кафе, магазини,розважальні заклади декорують яскравими гарбузами та свічками, продають костюми та маски, приваблюючи креативними рішеннями, і натякаючи, що у 21 столітті ніхто не зможе ні нав’язати, ні заборонити нам приймати цей День.
