Віталій Мазорчук – військовослужбовець 210-го Окремого Батальйону бригади «Berlingo». У травні минулого року він отримав поранення. Внаслідок вибуху чоловік втратив праву ногу та травмував руку. Зараз Віталій перебуває на реабілітації в ДНП «Центр комплексної реабілітації «Галичина»», чоловік відкрив власний бізнес Клінінг «Захисник Чистоти». Військовий розповів «Сихів. Медіа» про війну, поранення, реабілітацію та свій бізнес.
До повномасштабного вторгнення Віталій працював у сфері будівництва. Одного дня дорогою на роботу отримав повістку. Після проходження ВЛК відправився на військові навчання у Рівненській області.
«Спочатку вчився на простого солдата, піхотинця. Після навчання запропонували пройти курси кулеметника »
розповідає Віталій.
Згодом боєць долучився до 210-го Окремого Батальйону бригади «Berlingo», де проходив відповідні тренування з повним бойовим спорядженням, а вже через 2-3 тижні опинився на першій лінії фронту.
Поранення: нічна атака дронами
Військовий згадує про своє поранення: «Вночі ми мали замінити хлопців. Чекали сигналу. Нас було 3 групи. Коли ми всі зібрались, помітили дрони…» Унаслідок удару безпілотника поранення отримали майже всі. Лише 3-4 хлопці залишились неушкодженими й надавали допомогу іншим: натягали турнікети, переносили у безпечне місце.
«Я лежав десь 2.5 години, чекав, адже поки літали дрони, це було небезпечно для евакуації, але за нами все ж таки приїхали».
Після першої домедичної допомоги Віталій опинився у лікарні, де розпочалось тривале лікування. Згодом – підготовка до протезування.
Адаптація до протезу
Віталій розповідає, що спочатку лікувався у лікарні Святого Луки, що на вулиці Навроцького, ним опікувалися медики, готували ногу до протезування. Далі свій шлях реабілітації продовжив у ДНП «Центрі комплексної реабілітації «Галичина»».
«Там видали протез, почав вчитись ходити на ньому»
каже ветеран
Він зізнається, що на початку було дуже важко, але він брав приклад з хлопців, які уже проходили реабілітацію:
«Важко, але підтримує те, що ти бачиш навколо себе таких же людей, як ти. Я дивився на них і надихався. Думав собі, що я не гірший».
Завдяки цьому є прогрес в адаптації, говорить захисник.
Зараз Віталій збирає гроші на біонічний протез. Він розповідає, що держава дала йому механічний, він доволі якісний, але не надто функціональний і не завжди справляється зі швидким життєвим темпом:
«Ми їздили у гори і коли були перешкоди на шляху, горби, каміння, ями, було дуже важко пересуватися з механічних протезом».
Чоловік бачив, з якою легкістю долав усі перешкоди інший військовий, у якого був біонічний протез, і зрозумів, що хоче купити такий собі.
Власна справа після повернення з фронту
Після втрати ноги Віталій зрозумів, що повернутись до попередньої професії вже не зможе:
«Колись я працював будівельником і вже тоді у мене зʼявлялись думки, що хочеться щось змінити»
Тоді він вирішив створити власну клінінгову компанію «Клінінг Захисник Чистоти». Спочатку він орендував офіс, розмістив вакансії: «Коли почались дзвінки і люди проявляли зацікавленість, у нас зʼявилось ще більше бажання розвивати компанію». Після цього почали закуповувати необхідне обладнання, просувати послуги.
Основна складність – формування клієнтської бази. «Хочеться більше замовлень, більше людей», – ділиться засновник компанії. Віталій планує податись на грант у майбутньому для розширення бізнесу. Також він відкритий до співпраці з іншими волонтерами: «Я тільки за, якщо буде така можливість».
Реабілітація, спорт, мотивація і друзі
День у реабілітаційному центрі «Галичина» досить насичений, розповідає ветеран: тренування у залі з реабілітологом, вправи для укріплення мʼязів, відновлення дрібної моторики. «У мене була атрофована рука. Я не міг нею писати, нічого не міг тримати». Віталій вчиться заново писати і вже є успіхи: «2-3 сторінки, не поспішаючи і розбірливо, я можу написати». Ветеран дуже дякує реабілітологам за їхню допомогу.
Центр пропонує різні види активностей: велосипед, басейн, парахокей, окуляри віртуальної реальності. Все це – частина адаптації. Але головне джерело сили – підтримка близьких.
«Велику роль відіграє те, що я не сам. У мене є підтримка, рідні, є близька людина. Від неї йде основна мотивація»
ділиться Віталій.
Робота з психологом
Після повернення з фронту Віталію снилась війна: «Вночі снилася війна, бої, страшні моменти». Спочатку він займався з психологами у лікарні, згодом онлайн з приватною психологинею, яка працювала безкоштовно. Каже, що це допомогло йому.
«Наразі я не потребую психолога, більш-менш у голові порядок»
розповідає чоловік.
Ветеранам на шляху до відновлення Віталій радить «багато займатися, ходити у зал, не боятися змінювати життя, визначити собі ціль і прямувати до неї».
Військовий бачить Україну сильною, незламною, більш обʼєднаною.
«Головне, щоб не забували про ветеранів, про хлопців, які захищали країну».
Підтримати збір на біонічний протез для Віталія можна за посиланням: send.monobank.ua/jar/Ag9eMLzC8k
Розмовляла Анна Баранчук
Текст підготувала Влада Лаврусь
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Cихівчан запрошують на подію, присвячену інклюзії