Насильство породжує насильство: не мовчи, а кричи

Опубліковано:
Корреспондент

Скільки дівчат та жінок навколо вас потерпають від насильства? Чи знаєте ви, як можете допомогти їм? Проблема,  яку ми часто звикли замовчувати, що «не виносити брудної білизни з хати», насправді має колосально величезні масштаби. І згідно з статистикою, майже 50% жінок в Україні зізнаються, що не знають як себе поводити в такій ситуації.

Про моральне та фізичне насильство, яке залишається безнаказаним та проблеми, що виникають у людей-жертв, ми спілкуємось із головою організації «Жіночі перспективи» Любов Максимович. Об’єднання жінок, що допомагає відстоювати прво на гендерну рівність, територіально розташоване на Сихові. Втім географія жінок, які звертаються до них – сягає всієї України.

  • Пані Любо, у вас є дані про кількість жінок, які потерпають від насильства? Скільки таких?

Так, станом на 2020 рік лише у Львівській області жінок-жертв насильства було 14 тисяч.

  • Ми не просто так зараз піднімаємо на поверхню цю тему, адже 25 листопада День боротьби насильства проти жінок. Навіщо цей день відзначили у календарі подій?

Однозначно цей день є дуже важливим. Це міжнародна акція, яка тягнеться роками і привертає увагу до світової проблеми. 16 років тому центр “Жіночі перспективи” вперше доєднався до цього, щоб привернути увагу ще й української громадськості до проблеми насильства, адже і в нас це не менш актуальна проблема в Україні і в першу чергу у Львівській області.

  • В чому полягає робота вашого центру, якщо розглядати її к контексті вирішення проблеми домашнього насильства?

Протидія домашньому насильству вимагає якраз найбільше ресурсів та часу. «Жіночі перспективи» надають насамперед юридичну допомогу й супровід у судах саме у таких питаннях. Тобто жінкам не потрібно мовчати і боятись, що кривдникам за це нічого не буде.  Окрім цього ми забезпечуємо психологічну підтримку та допомагаємо з психотерапією. Вийти зі складного психологічного стану після років терпіння насильства над собою – це ще та проблема та рутинна праця. А ще ми працюємо над тим, щоб державна система адекватніше реагувала на випадки домашнього насильства. Для цього ми, наприклад, навчаємо поліцейських, суддів, психологів, соціальних працівників, організовуємо круглі столи з владою та громадськістю.

  • Чи немає у жінок такого оманливого відчуття, що це, можливо, не насильство, треба потерпіти, можливо вони не жертви, а просто не так щось роблять… Багато людей звикли шукати виправдання своїм проблемам. Можете розказати детальніше про види насильства та про те, як їх помітити на початкових стадіях?

 За класифікацією насильтсво поділяють на 4 види: психологічне, економічне, фізичне та сексуальне. Кожне з них, здається, дуже різним, але насправді, ні. Одне насильство переростає в інше…Не виникає одразу, наприклад, фізичне насильство, а все починається з психологічного.

Збруч
  • Як визначити, що до тебе застосовують психологічне насильство? Якими є його ознаки?

Психологічне насильство – це домінування однієї людини над іншою. Приниження, словесна образа, крик…”Ти не підеш туди, бо я не хочу”, “не роби цього, бо я так сказав”, “а це не ті правила, які я дозволяв” – типові фрази кривдника, який з’їдає свою жертву, не даючи їй права вибору та свободи. Як правило, таке насильство дуже часто породжує економічне, коли жінка стає залежною фінансово від чоловіка, а той в свою чергу вирішує давати гроші чи ні, піти їй сьогодні на каву з подругою чи сидіти вдома, як частіше і виникає.

  • Як захистити себе від цього і не стати черговою жінкою, яка потерпає від психологічного насильства?

Як би це банально не було, але вийти з цього, розірвати стосунки раз і назавжди. Найчастіше, схема насильства рухається по колу. Спочатку кривдник б’є, потім вибачається, замолює і тут стає ніби все на свої місця, а потім знову починається спочатку. І як правило, оце коло в часі стає швидшим: якщо раніше чоловік піднімав руку на жінку раз на рік, потім він буде це робити раз на півроку, а потім ледь не щодня. Тому слова “та він зміниться” не працюють тут.: якщо він вдарив раз -вдарить і вдруге.

  • Ви кажете, що потрібно вийти та розірвати стосунки з такою людиною, але що робити жінці, яка має дітей і не має куди втекти?

На сьогоднішній час вже є можливості, де жінки можуть почувати себе у безпеці. В нашому законодавстві вже є кримінальна відповідальність за насильство, яке дозволяє захистити жінку від цього. Зараз є Кризовий центр у Львові, притулок у Трускавці, де жінка може перебувати з дітьми, щоб не погіршувати свій психологічний стан та вберегтись від рукоприкладства. Окрім цього, найближчим часом такі кімнаті та місця будуть облаштовані у більшості районів Львівщини. Тому тут головне не сидіти і не терпіти, а шукати вихід зі складної ситуації.

  • Наскільки сильно домашнє насильство батька до матері може вплинути на майбутнє дитини?

Ну по-перше, навіть якщо до дитини не прикладалася жодна фізична сила, а вона просто була свідком, все одно таких дітей теж вважають жертвами домашнього насильства. Ця модель поведінки зберігається у їхній свідомості назавжди, і тут головне правильно це моделювати у майбутнє. Якщо дитина далі буде жити у таких умовах, шансу на майбутнє без насильства в неї немає.

По-друге, найчастіше стається так, що молоді люди, дівчина, яка жила у сім’ї, де не було насильства і для неї це не нормально, і хлопець, який щодня бачив, як тато б’є маму, одружуються і починають спільне життя, та тут породжуються конфлікти. Так стається тому,  що така поведінка як бити, ображати, забороняти для хлопця є нормальною і іншого прикладу він не мав, а дівчина просто не може усвідомити, що відбувається і як вийти з цього кола, адже раніше з таким не зустрічалася. Насильник не усвідомлює адекватно, що він робить – це його стиль поведінки.

learning.ua
  • А чи є якісь програми “змін” саме для насильників? Все ж має хтось пояснити їм, що така модель поведінки не нормальна і вбиває життя

Звісно, що є. Я не скажу вам конкретних назв в цю хвилину,але через такі центри як наш, можна дізнатися. З кривдниками набагато складніше працювати. Як мінімум, тому, що людина повинна сама захотіти змінитися сама, а це буває дуже рідко. Також потрібен індивідуальний підхід до таких людей, “важель впливу”, так би мовити. Наприклад, як це відбувається за кордоном: якщо він здійснює насильство, то або він сідає за грати, або йде на корекційну програму, – альтернативи немає. Як показує досвід, кривдник не одразу розуміє, що саме він робить не правильно. Вже після 16-18 годин таких “навчань” він починає усвідомлювати, що це неправильно і так не має бути. 

  • Пані Любо, запитую вас і як жінку і як голову організації,- чи погоджуєтесь ви з фразою, що після одруження люди змінюються і тоді виходить їхня справжня “сутність”?

Безперечно. Але знаєте, які б маски вони не носили, вони себе проявлять навіть в елементарних речах. Тут важливо молодим дівчатам вміти розрізняти: що нормально, а що ні, і не давати «витирати об себе ноги». Якщо ви чуєте фразу “туди не йди”, “це тобі не потрібно”– це ненормально. Після одруження з такою людиною все стане ще гірше і складніше. Почнеться: “тобі товаришки вже не потрібні, я твій головний друг”, “до мами не потрібно їхати, я тепер твоя родина”– хоча насправді кожен маю право на те, щоб не обмежуватися спілкуванням лише з однією людиною.

  • Чи збільшилася статистика насилля у Львівській області з початком пандемії? Адже більше ізоляції, тривалий, затяжний період разом в одній квартирі…

Так. Кількість звернень щодо домашнього насильства у 2019 році була понад 5 тисяч людей, з них саме жінки зверталися – 4 051 раз, 373- це були чоловіки, 33- діти. Вже у 2020 році кількість значно збільшилася: 13 640 осіб, з них майже 13 тисяч – жінки, 563-чоловіки і 107 – діти. У 2021 році, за 9 місяців: 15 078, 13 з половиною тисяч -жінки, 1 055 -чоловіки і 63 -діти. Як ми бачимо, пандемія збільшила ризик насильства в сім’ї та збільшила кількість звернень людей. А взагалі, Львівська область — одна з перших в Україні за статистикою звернень до всіх служб із протидії домашньому насильству.

  • Чи достатньо робить місцева влада для того, аби захистити жінок, які потерпають від такого ставлення?

Ну з останніми роками все більше і більше. Сьогодні органи місцевого самоврядування працюють в цьому напрямку, роблять доволі багато, але ще не так, як цього би хотілося. З моєї точки зору, це вже краще, ніж було ще 5-10 років тому, тому що це глобальна проблема і з насильством треба боротися.

  • Куди може звернутися жінка, дитина, чоловік у випадку, якщо вони стали жертвою якогось із видів насилля?

Найкраще це звернутися до поліції (102). Крім цього: Національна “гаряча лінія” для запобігання домашньому насильству 1547, Національна “гаряча лінія” з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації 0 800 500 335 або 116 123 (короткий номер з мобільного), Контакти центрів соціально-психологічної допомоги 066 278 96 51 або 063 953 38 60.

  • Чи можливо повністю побороти домашнє насильство?

Подолати повністю- це проблемно. Проблема насильства не є лише в Україні, вона у цілому світі. Зменшити – реально, якщо працювати всім разом. Насильство – це як епідемія, як ковід, як туберкульоз, яке нікуди не дівається, а лише приглушується. Головне – не мовчати і не терпіти, з думкою “я врятую так сім’ю”, а кричати і рятувати своїх дітей, даючи їм шанс на хороше майбутнє.

Вікторія Вітер

Сихів Медіа