“Троє проти зла” – історія про трьох хлопців, які живуть на Сихові і потрапляють у світ пригод. Нещодавно на книжкових полицях з’явилася передісторія “На Сихові нічого не відбувається”, на сторінках якої читачі можуть побачити вже сучасний район, яким він є зараз. Ми поспілкувались з автором коміксу, Ярославом Світом, про смисли та сенси передісторії і не тільки.
Ярослав виріс на Сихові, вчився у школі №96 та в ліцеї “Оріяна”. Почав малювати комікси ще під час навчання. Він малював їх для себе та своїх друзів та планував викласти їх в інтернет. Вже тоді в нього з’явилася ідея коміксу “Троє проти Зла”.
“Це стара ідея, вона тягнеться ще з 2012-го року. Чому саме про Сихів? Бо я народився тут. І основна ідея цього-всього була, можна сказати, комплекс меншовартості.
От ти дивишся фільми, і там зазвичай Америка, інші країни. І це воно так популяризується. І ти живеш ніби в Україні, а усе дивишся про інші країни. А тут ідея в тому, що і тут може щось відбуватись. Тобто, ми не є нічим гірші чи кращі. У нас теж там можуть бути фентезі, щось таке.”
“Троє проти Зла” – це історія про трьох хлопців, які живуть на Сихові і потрапляють в інший світ. Двоє друзів, розсудливий Орест і відчайдушний Антон, стають свідками викрадення свого товариша Ромка дивною потворою. Вони зникають у порталі на барахолці, Антон та Орест відправляються слідом – саме так розпочинаються пригоди в іншому фантастичному світі. Сихів відіграє важливу роль в коміксі – це дім, у який персонажі хочуть повернутися.
“Перша частина вийшла в 2016 році. Там старий Шувар ще намальований. А от “На Сихові нічого не відбувається”, то ідея була основна в тому, щоб передати, як виглядає район в момент створення, тобто зараз. Я спеціально робив фотографії, і змальовували з них.
Я бачив інші українські комікси, де вони пробували намалювати, наприклад, Львів чи Київ. Але воно якось не здавалося такими реальними. Вони малювали якось так, дуже по-американському. А тут ідея в тому, щоб зробити чисту фотографію, змалювати. І тоді воно дійсно так виглядає, і воно впізнається. ”
Єдина локація у новому коміксі, яка не співпадає з реальністю – річка “смердючка”. Раніше це була красива річка Зубра, яка впадала у Піонерське озеро, що колись було на місці сучасної галявини в парку Івана Павла ІІ. Проте, коли у неї почали нелегально зливати каналізацію новобудов, вона стала непридатною і водойму довелося спустити. Ярослав додав цю частинку сихівської історії у свій комікс.
“Я лише додав озеро, яке було колись біля Шувару. Там його вже немає насправді. Вони його спускають для того, щоб там збудувати висотку. І це вже було більше в моєму дитинстві. Зараз же його не буде. Воно буде так записано, задокументовано.”
Створенням коміксів Ярослав займається не сам. Тарас Ярмусь – співавтор.
“Знайомство з Тарасом – це була випадкова зустріч. Це було через знайомих-знайомих. Я десь сидів зі своїми знайомими, і прийшла одна дівчина. Ми сиділи з нею, говорили. І я просто випадково сказав, що хочу малювати комікси і шукаю художників. Вона сказала, що якраз знає одного. І це був Тарас. Він якраз тоді не мав роботи, і шукав її. І так ми познайомились. Через випадкове знайомство.”
Знайомство з Тарасом дуже вплинуло на стиль коміксу. Ілюстратори об’єднали свої стилі малювання і з’явилося щось нове, спільне.
“По-перше, він адаптувався під мій стиль. Якщо взяти візуально, там в першій частині є приклад, як він малював, а потім як я. Пізніше він малював вже поверх мого, і в нього вже повністю інший стиль виробився. Тобто він його покращив. В нього набагато гарніше виходить, ніж в мене.”
Дуже цікаво, що Тарас, як співавтор, не знає куди заверне сюжет коміксу.
“Він не знає сюжет. Він не знає, як це все закінчиться, він просто малює. Я просто лінію сюжету йому розказую. Так воно працює. Планування, як такого, немає.”
Один з персонажів – Їжачок, повинен був бути другорядним героєм в одному з коміксів. Проте, він так сподобався Тарасу, що його вирішили залишити у всіх частинах книги.
“Наприклад, про Їжака. Це мала бути просто одна випадкова зустріч. Один раз. Але Тарас сказав, що він сказав, прикольний. І ми вже вирішили залишити його.
Взагалі є багато речей, які він придумує. Коли мені бракує уяви до сцени, я йому просто кажу, що там має приблизно бути. І він це все замальовує.”
Насправді, процес створення коміксів, виглядає легше, ніж є насправді. Це займає не один рік.
“Наприклад, п’ятнадцять сторінок — це приблизно місяць роботи. І ти вже собі придумав історію, а вона там два роки малюється тільки.”
На створення першої частини коміксу авторам знадобилося півтора – два роки. Друга зайняла 2 роки, а третя – три.
“Це трошки часозатратний процес. Суть в тому, що саму історію ти придумуєш швидко. Читачі її ще швидше читають. Але створюєш ти її рік-два.”
Одним з цікавих елементів коміксу є музичний супровід. Один з головних героїв, Антон, у стресових ситуаціях дістає з кишені свій плеєр і включає треки, які є знаковими для автора.
“Це як елемент твору. Просто хотілося вставити пісні. Це пісні, які я слухав тоді. І вони якось підпадали під настрій. Я просто пам’ятаю період, я завжди слухав музику. В мене був якраз такий плеєр.
Зараз вони практично зникли з коміксу, просто немає пісень, які мені хотілося б вставити. Воно потроху вичерпало себе.”
Один з елементів, який відрізняє передісторію “На Сихові нічого не відбувається” від інших части – його інтерактивність.
“Тут була спроба зробити його інтерактивним. Більшість наших читачів так виходить, що є молодші. Батьки дуже часто нам дають відгук і розказують, що діти по 20 разів читають книжки. Я хотів включити такий інтерактивний елемент. Спробувати створити комікс, з яким можна було б взаємодіяти. Тому якраз ось такі ребуси і з’явилися.”
Читачі серії коміксів “Троє проти зла” з нетерпінням чекають на наступну частину. Вона буде четвертою і останньою, яка поставить крапку в історії про трьох друзів із Сихова. Проте вона буде ще не скоро.
“Зараз, після цієї передісторії, у нас вийде частина про Їжака. Потім про Братів Жайворонків. Уже є трейлер.
Це ще давно був запланований комікс, але ми його відклави. Поки що ми робимо приквели (ред. – передісторії) про інших персонажів. Це, щоб було більше точок входу для читачів.
Четверта частина у нас може зайняти близько трьох років. Треба за цей час випустити якийсь комікс, щоб люди не забували. А ми собі поки там четверту намалюємо.”
Видавництвом серії коміксів займається львівське “Видавництво Івана Малковича “А-БА-БА-ГА-МА-ГА”.
“Перше це був самвидав, зараз на книжкових полицях представлені версії від видавництва, але є ще версії мої. Це був дуже важкий процес. На це треба було витрачати багато енергії. Тому в один момент я вирішив знайти видавництво, яке могло б взяти на себе цю частину створення. Бо найважче це якраз збут і друк.
Це був 2018-й рік десь, напевно, я це почав робити. Чи 2019-й. Тоді дехто принципово не видавав комікси. Вони вважали, що неперспективно.
І ось, одного дня я склав список видавництв, з якими хотів би співпрацювати. І“А-БА-БА-ГА-МА-ГА” було перше в списку. Я просто написав листа пану Малковичу і він сказав “Давай подивимося”.
Ми щасливі що нам випала нагода почати співпрацювати з Іваном Малковичем та його Видавництвом “А-БА-БА-ГА-МА-ГА”. У нас там найкращі з можливих умов і видавництво сприяє нашим креативним задумам.”
“Звідки б ти не вертався, і що б не коїлось у твоєму житті… Тиша і атмосфера Сихова подарує тобі спокій і затишок.”
цитата з коміксу “Троє проти зла”
Катерина Гавуляк
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Третя частину сихівського коміксу “Троє проти зла” вже в продажі