На Сихові гуртом рятували кота

Опубліковано:

Цими вихідними, на Сихові, відбувся справді трагікомічний випадок. Частина не байдужої громади мікрорайону доклала чималі зусилля довкола порятунку кота, а це виявилося завданням з непростих.

Історія порятунку тварини розпочалася  саме тоді, коли сихівчанка  Мар’яна Серватяк,  разом з дітьми була на прогулянці біля загальноосвітньої школи «Дивосвіт», що по вулиці Трильовського, 24.

  « Раптом ми почули котячий нявкіт, якій переростав інколи в крик і сигналізував про те, що тварина в небезпеці. Я від природи маю дуже хороший слух. Уважно оглянувши місцевість, все одно не могла зрозуміти звідки ці звуки. Логічно почала шукати віконця чи отвори у підвалі, але тварини  там не було. Раптом я підняла очі до гори і моєму здивуванню не було меж. З даху шкільної будівлі на мене дивився збентежений кіт та «прохав» про допомогу.  На цьому даху скрізь є такий бортик, який тварині просто по груди. Скільки то сили та відваги треба було чотирилапому, аби туди дістатися і кликати про допомогу. Я не знала скільки часу тварина  знаходилася на даху цієї будівлі. Однак люди, які до нас почали підходити, розповідали, що раніше теж чули тут цей нявкіт і не здогадувались звідки він. Тому стало зрозуміло, що тварина тут вже певний час», – розповідає пані Мар’яна.

     Не зволікаючи й хвилини, пані Мар’яна почала рішуче діяти. Зателефонувала на Гарячу лінію міста – 1580, зареєструвала тут звернення – прохання про порятунок тварини. Однак, це не принесло жодного результату. Дзвонила й у поліцію, дізналася, що ця служба не компетентна в подібних ситуаціях. Вчителька англійської мови школи «Дивосвіт» – Ніна Войтович, допомагала в комунікації з адміністрацією закладу. Дізналися, що з середини школи немає виходу на дах, тому це дуже ускладнювало порятунок чотирилапого. Тоді, пані Маряна звернулася ще по допомогу до зоозахисниці Андріани Байло.  На жаль, пані Андріани не було в місті, але вона написала про все, що трапилося з кошеням у соціальну мережу Facebook, надавши цій історії широкого розголосу серед сихівчан. Далі були спроби викликати Державну службу України з надзвичайних ситуацій у Львівській області – 101.

Рятувальники прибули на місце події  й більше години намагалися визволити  кота з пастки. Тварина скоріш за все потрапила сюди сама, стрибнувши з гілки дерева, що росте поруч.

Роман Типа, відповідальний Державно – пожежного рятувального загону № 3 ДСНС у Львівській області:

«Важко було знайти ввечері кота повністю чорного кольору. Але і це для нас не було б проблемою. А ось те, що по периметру даху школи є парапети, стало в даній ситуації серйозною перешкодою. Адже кіт нас почув, перелякався і забився під парапет. Ні наші вмовляння, а ні їжа чи валеріана не допомогли його виманити. Стало не можливо кота врятувати, хіба розбирати повністю дану конструкцію. Тому ми змушені були відкласти порятунок кошеняти до наступного дня, залишивши йому воду та їжу».

Пане Роман, а чи часто трапляються Вам подібні ситуації, коли рятуєте братів наших менших у Сихівському районі?

« Наша щоденна робота полягає у захисті від надзвичайних ситуацій та подій як людей, так і кожної живої істоти. Скажу відверто, разів два чи три на місяць, коли чергуємо, то отримуємо такі виклики. Люди телефонують, просять зняти чи то кота, який застряг на дереві чи даху будівлі, чи собаку, що впала у каналізаційний колодязь. Рятували й лелеку, яка заплуталась у гіллі. Стараємося інколи долізти та доповзти до тих, кого рятуємо. Залучаємо до порятунку в окремих важких випадках й комунальників»

 Пані Мар’яна Серватяк й наступного дня продовжувала тримати ситуацію з порятунком кота на контролі. Тут допомогла вже сила Facebook, адже саме дізнавшись про перипитії  порятунку тварину з соціальної мережі, сихівчанка Анастасія Андрес залюбки погодилася надати котоловку.  А от чотирилапий виявився ще тим хитруном. Їжу акуратно витягав лапою й не дозволяв себе заманити в пастку. Тому довелося котоловку накрити тканиною й лише тоді пухнастий потрапив до клітки. Увесь цей час, драбину для порятунку кота надавав сихівський магазин продуктів «Менестрель», вособі  директора пана Сергія  Карамалієва.  А ось зняти котика допоміг сихівчанин  пан Ярослав Підлісний – батько дітей, що два дні вболівали за долю чотирилапого.

Галина Чабан

Сихів Медіа