Фільм “Лелеки завжди повертаються додому” присвячений волонтеру, громадському активісту, першому редактору “Сихів Медіа” Віктору Петрову, який загинув у боротьбі за Україну. Нещодавно фільм став доступним для перегляду на платформі Takflix. Режисерка Ґала Козютинська поділилася з нами процесом створення кінострічки.
Ґала та Віктор шукають свій Рай на землі. Навіть під час війни. Тому вони купують занедбаний будиночок в Карпатах та починають його відбудовувати. Це місце, де панує мир та спокій, де можна вирощувати свою їжу, мовчати, бути беззахисними та пити каву з видом на гори та гніздо лелек. Але настає зима, яблуня у дворі замерзає, а Війна сягає Раю.
Зі слів Ґали, вони з Вікторм придбали цю хатинку у Карпатах на початку повномасштабної війни. Десь за пів року до того, як Віктор пішов на військові навчання.
“І за ці пів року ми прибирали цю стареньку хатку, намагалися її привезти трошки до ладу, всередині, на ділянці. Ми насправді не дуже багато там встигли зробити, але вирішили просто фільмувати те, що ми там робимо, щоб колись в майбутньому, можливо, зробити такий фільм про те, якою хатка була, та якою ми її зробили.”
Переглянувши фільм, здається, що над його створенням працювала ціла команда операторів, проте насправді, вони робили це все самостійно.
“Насправді у нас була лише камера. Ми просто ставивли її на штатив і без ще якогось оператора знімали самі себе статичною картинкою. Фіксували те, які ми там зміни робимо в тій хатці.
На показах мене бувало питали: “А хто це з вами там третій був, хто постійно знімав?” І коли я розповідаю, що ми знімали самі себе, то всі дуже сильно дивуються і говорять про те, що там же така класна композиція, картинка класно виставлена. І деколи люди не вірять, що ми просто знімали самі себе. І часто навіть не бачили, яким вийде результат.”
Режисерка, зазначила, що присутність оператора на зйомках, не дозволила б зробити фільм таким щирим та відвертим.
“Я думаю, якби там ще був якийсь оператор, це було би вже зовсім інше. І пропав би цей момент щирості, яка є між близькими людьми. То я думаю, що фільм би теж зовсім інший вийшов, ніж коли ми знімали. Коли ти вже забуваєш про те, що камера присутня, можеш собі дозволити помилятись, бути смішним, не ідеальним, якимось некрасивим, домашнім, будь-яким.”
Фільм був створений на Львівському міжнародному фестивалі короткометражних фільмів Wiz-Art, де режисери за тиждень створювали фільми вже з готового матеріалу. На цій кінорезиденці документальна стрічка стала найкращим національним фільмом за глядацьким голосуванням.
“Я згадала, що в мене був цей матеріал, який ми з Віктором, одним з головних героїв фільму, знімали. Там насправді було десь пів тижня на монтаж. І фільм вийшов досить довгий, 29 хвилин. Але дуже класно був прийнятий глядачами.”
На цьому ж фестивалі відбулася прем’єра фільму “Лелеки завжди повертаються додому”. Згодом фільм потрапив на платформу Takflix і взяв участь в проєкті “Любов варта всього”, який складається з добірки коротких метрів, що зняті сучасними українськими режисерами після 24 лютого 2022 року.
“Я старалася так тонко все передати, не показувати і не розкривати прям всі-всі деталі. А в такій людській історії мене цікавило саме що відбувається, як люди намагаються жити своїми життями під час цього хаосу. Хотілося саме це показати.”
Потім режисерка фільму разом з платформою Takflix вирушили в тур по містах України, де на великих екранах показували їхню з Віктором історію.
Зараз Ґала Козютинська спільно з продюсером Ігором Бабаєвим відправляють фільм на різні кінофестивалі.
“Я нещодавно якраз їздила в Брюссель. Було цікаво спостерігати те, що тема війни в Європі вже забулась. І насправді люди навіть не розуміють контексту і питаються “А що сталося з головним героєм в кінці?”, навіть не розуміючи того, чому Віктор взяв собі позивний “лелека”.
І через те, що європейцям зараз не до кінця зрозуміла ця кінцівка, я буду для європейської аудиторії трішки цей фільм зараз переробляти.”
Наостанок, Ґала розповіла нам про те, що зараз відбувається з хатинкою, яка показана в фільмі:
“Ми з Віктором хотіли тут в майбутньому розвивати таку креативну резиденцію для різних людей, тому зараз я це роблю тут самостійно.
Ми продовжуємо добудовувати тут хату, перебудовувати, робимо сад. Час від часу робимо будівельно-креативні резиденції, тому цей простір зараз живе далі.”
Переглянути фільм “Лелеки завжди повертаються додому” можна на платформі Takflix за посиланням.
Нагадаємо, що вчора, 25 травня, в American House Lviv, відбувся показ документального фільму про Віктора Петрова. Стрічку презентували до річниці смерті Віті, який загинув у боротьбі за Україну 26 травня 2023 року.
Катерина Гавуляк
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Священство – це служіння”: інтерв’ю з ректором та отцем Духовної семінарії Ігорем Бойком
