Ким був насправді Валентин? Як церква ставиться до Дня закоханих? І головне — як знайти та зберегти любов? Про це ми поговорили з отцем Володимиром Дмитрівим, священником Церкви Введення в храм Пресвятої Богородиці.
Як ви зустріли своє кохання?
Це була дуже цікава та швидка зустріч, можна сказати, миттєва. Одного разу мій близький друг, з яким ми разом навчались у семінарії, запросив мене на зустріч Марійської дружини, яку він вів на парафії. Коли я увійшов до класу, де сиділи молоді хлопці і дівчата, ми з нею зустрілися поглядами. І раптом у моїй голові промайнула думка: «Це моє, це те, що мені потрібно на все життя». І так воно є до сьогодні. Це була одна зустріч, один погляд. Я живу цією думкою, і впевнений, що це справжня любов, яка повинна бути єдиною на все життя.
Розкажіть, будь ласка, як Церква ставиться до Дня Святого Валентина?
Історія цього дня дуже цікава з одного боку, але з іншого — вона є досить неоднозначною. Якщо звернути увагу на наш церковний календар, то ми не знайдемо святого Валентина. Хоча багато говориться про нього, на Львівщині навіть є мощі святого Валентина. Існує історія про чоловіка на ім’я Святий Валентин Римський, але в нашій традиції такого святого немає. Тому постать святого Валентина виглядає неоднозначно, і немає чітких підтверджень, що це був святий, який захищав закоханих. І тому, якщо немає святого в календарі, відповідно немає і свята.
Ким насправді був згаданий Валентин: героєм-романтиком чи мучеником, історію якого вигадали для маркетингу?
Якщо говорити про Святого Валентина Римського, то дійсно є згадки, що він був мучеником. Однак немає переконливих доказів, що він був святим і наскільки його роль була важливою для церкви. Якщо б ця особа справді вела святий спосіб життя, церква б включила його до календаря. Думаю, що маркетинг лише підхопив історію і надав їй романтичного колориту, що й призвело до того, що ми маємо сьогодні.
Зараз популярно жити разом, щоб перевірити почуття. Як церква розрізняє закоханість, пристрасть і справжню любов?
Церква дозволяє жити разом тільки після шлюбу. Шлюб — це та межа, після якої люди можуть почати жити як сім’я. Закоханість, пристрасть і справжня любов — це не такі терміни, які мають чітке визначення в книжках. Закоханість — це, скоріше, первинне почуття, тоді як пристрасть може мати зв’язок із гріховністю, її не можна визначити, як наступний етап розвитку закоханості, бо вона не завжди є доброю навіть у подружньому житті. Справжня любов — це те, що походить від Бога. Він сам казав: «Я є любов’ю». Він є любов найбільша. І ця любов між хлопцем і дівчиною, а потім між чоловіком і жінкою — це вже ознака зрілості. Якщо люди кажуть одне одному, що вони люблять один одного, це означає, що вони досягли певного розуміння того, хто є ця людина, і що готові бути з нею все своє життя.
Як церква ставиться до розлучення, якщо люди не зійшлися характерами?
Розлучення – це, найперше, для церкви як інституції Божої є дуже болючим питанням. З одного боку, завжди співчуття. Бо коли люди розлучаються, це завжди боляче для двох сторін, як для чоловіка, так і для жінки. І такого поняття у церкві, як «чи можна розлучитися», не існує.
Є такий термін, який називається «подружня сепарація», коли церква з розумінням ставиться до людей, які одружені, але через певні причини вони не хочуть бути разом, вони можуть розійтися, не жити в одному домі разом, як сім’я, але це не дає їм право будувати жодні інші стосунки.
Тобто вони розуміють, що все ж таки сім’я є. З іншого боку, якщо є підстава, законна, бо є чітко прописані норми у церкві, то бувають такі моменти, що шлюб визнається як недійсний, але тоді сім’ї, як такої, і не було.
Те, що відбулося формально, зовні, це не означає, що відбулося законно. І тому до людей, які розлучаються, завжди треба ставитися дійсно зі співчуттям, бо це є певний трагізм сім’ї. З іншого боку, завжди церква молиться за те, щоб були добрі сім’ї, добрі родини, щоб не було розлучень, щоб люди дійсно плекали, будували добрі сім’ї, які є запорукою щасливого майбутнього.
Щодо цифрових знайомств. Чи благословить церква шлюб, що почався з лайку в Інстаграмі?
Неважливо, як почалося знайомство. Це може бути лайк в Інстаграмі, переписка на форумі, зустріч face to face, як ми кажемо, лице до лиця, чи навіть випадкова зустріч. Головне — будувати здорові стосунки. Якщо люди, що познайомилися таким чином, будують правильні, побожні стосунки, то немає жодних перешкод для того, щоб вони взяли шлюб і створили гарну сім’ю.
Яку ви чули найгарнішу історію кохання?
Свою. Я думаю, так має сказати кожен, адже те, що ти пережив особисто, завжди є найкращим. Те, що відчули інші люди, ти можеш побачити, але до кінця не зрозумієш, бо не переживав цього. Своя історія, вона завжди приємна, цікава і вона твоя, вона рідна і тому для мене вона завжди найцікавіша, бо вона має своє продовження, вона не закінчилася, вона має свій початок і вона далі в нашій сім’ї продовжується.
Чи зустрічаються кохані люди після смерті?
Є чітка відповідь у Євангелії. Євангелист Матей у 22-й главі сказав, що після земного життя люди не будуть одружуватися чи виходити заміж. Ми будемо жити, як ангели на небі. Тобто, стосунки між людьми будуть ангельськими, без статі. Ангели — це безстатеві істоти, і так, як сказав Господь Бог, ми не будемо мати тих самих стосунків, що маємо на землі, але матимемо ангельські стосунки. Я думаю, це такий напевно вищий рівень стосунків перед Богом.
Розмовляла Анастасія Крупчак
Розмову записано у межах подкасту на каналі “Вогник TV” гуртка журналістики ЦДЮТ Сихівського району (керівниця гуртка, редакторка — Христина Мацукевич)
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Різниця між Днем усіх святих та Геловіном: пояснює отець Тарас Карвацький
