У співпраці з Центром соціальної підтримки, частиною якого є модульне містечко, що на проспекті Червоної Калини, 72А, у травні 2024 року Спільнота святого Егідія створила перукарню, де надають безплатні послуги жителям “Маріяполіса”. Журналістка редакції “Сихів.Медіа” побувала у цій перукарні та поспілкувалася з її майстринями й клієнтками.
Однією з ініціаторок створення цього проєкту є перукарка Наталя Шевченко, яка у 2014 році переїхала з Донецька до Львова. Вона розповідає, що ідея зробити таку перукарню виникла ще в січні 2024 року, а на її реалізацію пішло чотири місяці. Найбільше жінку мотивувало бажання бути корисною та допомогти своїм землякам.
“Найскладніше було знайти приміщення та гроші на обладнання. Ми стукали, де тільки можна, але нам ніхто не відкривав. Чесно вам скажу, що спочатку було дуже важко.”
розповідає Наталя.
Вона також додає, що планували організувати перукарню у дитячій кімнаті, яка є при кожному будиночку у “Маріяполісі”, але адміністрація не дозволила їм цього зробити. Вони були проти, оскільки дитячі кімнати — це загальний простір де бавляться діти й це не гігієнічно.
Коли проєкт запустили, адміністрація спільно з Спільнотою Sant’Egidio повідомляли мешканців про цю ініціативу, охочих записатися на стрижку чи фарбування ставало більше і більше.
Окрім Наталії у перукарні працює ще одна майстриня. Вона заповнила заявку й долучилася до ініціативи. З початку осені вона також надає свої послуги у соціальній перукарні. На її думку, найскладнішою у їхній роботі є саме людський фактор, бо бувають вибагливі відвідувачі.
“Найчастіше нашими клієнтами є наші любі бабусі та люди з інвалідністю.”
ділиться ініціаторка проєкту.
Соціальна перукарня — це унікальна спільнота однодумців, де панує своя атмосфера. У кожного відвідувача є власна історія, яка варта уваги.
“Я дізналася про перукарню від людей. Сьогодні прийшла вперше. Мені сподобалася Наталочка і я сіла до неї. Вона сказала, що може 13 числа, а я не могла, бо працюю. Через це я попросилася сьогодні. Вдячна їй, що вона мене прийняла. Хочу гарно виглядати.”
ділиться своїми враженнями клієнтка соціальної перукарні пані Ірина.
Наталя з посмішкою розповідає ситуацію з життя одного зі своїх відвідувачів. Кілька тижнів тому до них прийшов чоловік, який переїхав з Краматорська. Він жив один у гуртожитку і його не хотіли евакуйовувати, бо у нього було дві кішки, які він хотів забрати з собою.
Цей відвідувач самостійно знайшов в інтернеті волонтерів з Харкова, які забрали його домашніх улюбленців, кастрували пухнастиків й опікувалися ними, поки чоловіка не перевезли у Покровськ. Звідти його евакуювали у модульне містечко “Маріяполіс”, де дозволили залишити кішок.
“Також була цікава історія про пані Олену. Зараз вона переїхала у квартиру, яку їй купили на волонтерські кошти. У неї вбило доньку у Покровську і вона сама виховувала її 7-місячну дитину.”
зізнається пані Наталя.
Перукарня працює двічі на тиждень за попереднім записом. Робочий день майстрів починається з того, що вони опалюють в приміщенні, щоб стало тепліше, а потім беруться за роботу.
На вигляд це місце нічим не відрізняється від інших перукарень. Тут є все необхідне для стрижок та фарбування: столики з дзеркалами, перукарські стільці, спеціальні інструменти, невелика раковина. Приміщення не дуже велике, але сповнене жвавих та цікавих розмов між майстрами та клієнтами.
“Я сподіваюся, що через декілька років цієї перукарні вже не буде. Бажаю, щоб всі наші любі друзі роз’їхалися по своїх домівках і що ми будемо згадувати один одного з радістю в серці та приємними спогадами. Хочеться, щоб все це закінчилося. Звісно, це приємно допомагати, але хочу, щоб всі люди мали свої домівки й мали змогу заплатити за ці послуги. Це така моя мрія.”
додає Наталя Шевченко.
Соломія Добрянська
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пластичний хірург Хакан Агір проведе безплатні консультації та операції у Центрі дитячої медицини