Як стати лідером у Громадському бюджеті. Історії проектів-переможців від сихівчан
15 серпня стартував прийом заявок на Громадський бюджет Львова, який закінчиться вже 15 вересня. Журналісти «Сихів Медіа» поспілкувалися з тими, чиї проекти перемогли минулого року і вже реалізовані, аби дізнатися, чи стикалися вони з труднощами та який секрет їхнього успіху.
IT-лабораторія та інновації для інших класів
Школа № 98, що по вулиці Трильовського, 12 — вже не перший рік працює над проектами у рамках Громадського бюджету. У 2016 році у такий спосіб тут облаштували інтернет-бібліотеку, а у 2017 подали заявку з пропозицією розробити IT-лабораторію. І якщо перший проект передбачав більше ремонт самого приміщення, то другий був націлений на закупівлю техніки.
«Нашій школі не вистачало технічного оснащення. А сьогодні без нього вже нікуди, адже діти не хочуть просто читати чи слухати розповіді вчителя про те, як біжить гепард чи обертається ураган. Вони хочуть бачити це. Інакше учням просто нецікаво», — пояснює директорка школи Людмила Земба.
Розробляла проект вчителька інформатики Ірина Грудень. Вона займалася і документами, і дизайном майбутнього кабінету.
«У нас тут були старі вікна, парти, стільці. Але вчителька інформатики мала свою концепцію того, як тут можна змінити простір. Все це — її бачення сучасного класу», — каже Людмила Земба.
Завдяки старанням вчительки і коштам, виділеним на Громадський бюджет, тепер посеред класу стоїть стіл авторської розробки. Він з’єднаний з кількох менших столиків і має плавні форми. Також у рамках проекту закупили маленькі мобільні стільці. Старі парти тут вирішили не викидати і залишили їх під комп’ютери.
«Приміщення не перевантажене меблями і воно виглядає затишно за рахунок теплих кольорів, — каже директорка. — З техніки ми придбали два звичайних принтери, 3D-принтер, дві мульти-тач панелі, чотири телевізори та чотири проектори з ноутбуками».
Однак всю техніку не лишали виключно в IT-лабораторії. Людмила Земба пояснює, що за рахунок одного проекту вдалося технічно укомплектувати інші класи також і тепер діти на різних уроках можуть вивчати матеріал за допомогою сучасних інструментів.
Вартість усіх складових проекту обійшлася у 500 тисяч гривень. Хоча, як жартує директорка, при нагоді вони могли би і на більше коштів придбати.
«Громадський бюджет — гарний спосіб розвивати своє середовище. Школам буває важко закуповувати ті чи інші елементи, а за рахунок проекту це можливо», — додає вона.
Інтернет-бібліотека у школі
Зона відпочинку у школі
Людмила Земба каже, що зібрати необхідну кількість підписів важко, але реально. І їх команда тому приклад. За словами керівниці школи, чи не кожен учень знає, як голосувати за проект Громадського бюджету. Їм це показують на уроках.
«Таким чином діти вчаться, а потім і навчають дорослих, як це зробити. Крім того, ми багато розповідаємо про наші проекти, показуємо, як зміниться простір після їх реалізації, пояснюємо, навіщо це потрібно», — каже вона.
Директорка виділяє три основних складових, які допоможуть проекту, який ви задумали, перемогти:
- Візуальна складова. Людям треба бачити наочно, що і як зміниться.
- Важливо мати команду. Одна людина проект не напише, адже, на думку Людмили Земби, при спільній роботі кожен додає своє бачення.
- Мета в основі. Якщо не буде конкретної цілі, люди не зрозуміють, чому це важливо.
«Наприклад, інтернет-бібліотека була потрібна, бо не всі діти мають доступ до Мережі вдома. А лабораторія потрібна була, бо у нас недостатнє технічне оснащення у класах», — підсумовує директорка школи.
Бруківка для школи
На відміну від 98-ї школи, 32, яка на вулиці Ярослава Гашека, мала більш господарські потреби. Тут, завдяки Громадському бюджету, поклали бруківку перед закладом. Займалася проектом заступниця директора з господарської роботи Олена Хлівнюк.
«Ця школа доволі стара і дорожнє покриття поруч не змінювали ще з моменту її відкриття. Відповідно, воно зносилося. Тим більше, що це доволі прохідне місце, адже ним пересуваються не тільки школярі, а й люди, що мешкають поруч», — пояснює авторка проекту.
І якщо раніше усі школярі змушені були танцювати вальс на побитому асфальті, то тепер можуть впевнено кружляти у танці гладенькою бруківкою.
Окрім цього, проект передбачав також облаштування пандуса та стоянки для велосипедів.
«До цього діти, які приїздили на навчання роверами, заносили їх до школи, адже не можна було лишити поруч — могли вкрасти. Тепер же вони чітко знають, що можна закріпити свій транспортний засіб і він нікуди не дінеться», — додає Олена Хлівнюк.
Загальна вартість проекту не перевищувала 500 тисяч гривень. Аби правильно заповнити документацію, заступниця директора обдзвонювала компанії, які продають бруківку, пісок, займаються ремонтами тощо, і дізнавалася ціни. На заповнення документації пішов тиждень.
«На сайті громадського бюджету є всі нормативні документи. Я не є фахівцем з фінансів, не вмію робити розрахунки. Але там можна перечитати всі правила участі. У пункті «опис проекту» ви розповідаєте про наявну проблему — це нескладно, адже пишете про те, що розумієте. Крім того, є гаряча лінія, на яку можна телефонувати. І я так само це робила — мені підказували, що до чого», — ділиться досвідом Олена Хлівнюк.
Утім написати проект — це одне, а от зібрати підписи, яких вистачило би на його реалізацію, зовсім інше. Заступниця директора зізнається, що останнє важче, ніж може здатися на перший погляд. Серед основних причин — пасивність людей. За словами авторки, навіть коли вона підходила до них, давала листівку і пояснювала, як все можна зробити, вони не вірили у це і просто відмовлялися щось робити.
«Особливо люди старшого віку так чинили. Переконували мене, що це нічого не дасть. А була й інша категорія — ті, які казали: «Навіщо нам саме цей проект? Давайте щось інше». Дехто ж казав, що ідея гарна і вони її підтримують, але не хочуть витрачати свій час на голосування», — каже Олена Хлівнюк.
Однак все ж таки за рахунок активної агітації вдалося зібрати більше тисячі підписів і проект опинився серед переможців. Тож тепер його авторка ділиться секретами успіху:
- Потрібно завжди мати візуалізацію і бажано — яскраву. Люди не розуміють схем, креслень, не хочуть вірити виключно у слова, впевнена Олена Хлівнюк. Однак, каже вона, якщо показати їм перспективу, вони скоріше погодяться підтримати зміни.
- Працювати з командою.
«Мені ідею Громадського бюджету підказав директор нашої школи. Після цього я також радилася з ним та іншими, аби зробити проект якомога кращим», — додає вона.
- Не потрібно боятися документів і якщо щось незрозуміло — звертатися за порадами.
Зупинятися на досягнутому 32 школа не планує і вже цього року тут хочуть доробити ту ділянку, на яку не вистачило коштів минулого року, встановити лавочки, а згодом — взятися і за спортивний майданчик.
Трохи статистики
Минулого року на Громадський бюджет Львова подали 294 проекти майже на 234 мільйони гривень. Перемогли ж 38 проектів, загальна вартість яких 25 млн 737 тис гривень. Однак наразі реалізовано лише 6 проектів по всьому місту.
Сихівський район активним на стадії подачі заявок — 63 проекти. Однак необхідну кількість голосів набрали 5 з них. 3 і досі на стадії реалізації: нові вікна у школі № 96, огородження території загальноосвітньої школи «Дивосвіт» та School Hub 93.
