Фото: Олександр Шутюк
Багато великих міст Європи мають райони, які схожі за архітектурою і навіть за історією свого заснування на львівський Сихів. Тревел-блогер Олександр Шутюк зі Львова створив фоторепораж, який дозволить нам прогулятись вуличками району Грюнау у Ляйпцигу.
Ляйпциг, як місто Східної Німеччини, отримав у спадок від Німецької Демократичної Республіки чимало будівель та цілі райони, збудовані у соціалістичний період, такі як район Грюнау, збудований у 70-80-ті роки 20 ст., приблизно тоді ж, коли і наш Сихів.
Щоправда населення трохи менше — зараз тут мешкає близько 40 тисяч людей, максимально було 85 тис у 1989 році. Якщо дивитися здалеку, то Грюнаю дуже схожий на спальники, які є чи не у кожному пострадянському місті, але якщо придивитися до деталей…
Під’їжджаємо. Подивіться, які знайомі пейзажі. Хоча щось таки не так — не видно сателітарок, різноманітно засклених балконів та латок утеплення. Натомість на балконах є маркізи.
Сходи житлового масиву. Міст над дорогою з’єднує квартал з великим торговим центром навпроти.
З іншого боку моста можна з’їхати до вулиці, минаючи сходи.
Паралельно до вулиці проходить лінія міської електрички, яка веде до центрального вокзалу (натисніть на фото, щоб подивитись всю галерею).
Дуже часто підпірні стінки будуються з габіонів (металева сітка з камінням всередині).
Так квартал виглядає з середини.
Вихід на міст, що веде до торгового центру є повністю безбар’єрним.
Вхід до місцевого офісу, що займається розвитком району та спілкуванням з мешканцями.
Практично всюди передбачено пандуси для безбар’єрного пересування.
Пішохідна алея в середині масиву. Машинами тут ніхто не їздить — зону для паркування розташовано на межі кварталу.
Ці крісла намертво вмуровані в землю про всяк випадок.
Оскільки населення Грюнаю останніми роками скоротилося вдвічі (особливо багато людей виїхало звідси після воз’єднання Німеччини), чимало будинків знесли, адже їх утримування стало нерентабельним.
Це одна з шкіл району.
На будинках немає всього того, чим вони обліплені в нас, і вони виглядають цілком пристойно. Сихів міг би бути не гіршим.
Біля доріжки спокійно дозріває айва.
У одному з дворів облаштовано ідилічну зелену зону зі ставком.
Можна прийти ввечері почитати книжку.
Так виглядає достойна старість…
Загончик для смітників.
Реконструйований будинок з прибудованими до нього ліфтами. Мешканці сусіднього будинку не погодилися на підвищення орендної плати заради реконструкції, тому в них ліфта немає. Також багато де використовується озеленення глухих стін будинків — на цьому фото видно троси, по яких повзе догори плющ.
Вхід до будинку. Цікава конструкція поштових скриньок — листоноші не потрібно заходити всередину, щоби покласти пошту.
Гордість кварталу — нещодавно збудована вежа для скелелазання.
Центр дозвілля та його відвідувачі. В Грюнау загалом живе багато імігрантів, серед яких зустрівся в тому числі і виходець з Казахстану. Натисніть на фото, щоб подивитись ще декілька фотографій з життя району.
Більше про цікаві мандрівки автора матеріалу Олександра Шутюка можна побачити на його ютуб каналі: https://bit.ly/2X5mT8B.
