Гаївки — це давні весняні пісні та ігри, які сьогодні пов’язують із Великоднем. Етнологиня Леся Горошко-Погорецька розповідає про їхнє подільське коріння, локальні форми на Звенигородщині та політичні сенси.
“Те, що ми зараз називаємо гаївками (гагілками, ягілками, галями) — це пісні, ігри та хороводи. Серце побутування гаївкової традиції — Поділля. У нас гаївки приурочені до Великодня. Зазвичай дівчата та хлопці сидять біля церкви й починають різні ігри та забави”,
розповідає етнологиня.
За її словами, гаївки є складовою веснянкової традиції. Найраніше ці весняні пісні могли співати ще на Стрітення. Це перше свято, яке каже нам про те, що зима зустрічається з літом. Під час Благовіщення співали найбільше веснянок.
“Цікавий локальний жанр до 60-х рр. 20 ст. побутував у кількох селах підльвівської Звенигородщини. У березні, коли вже ставало тепліше, хлопці та дівчата збиралися та співали гаївки-“озелени”. Відомі різні фонетичні форми цього слова: “вожелена”, “вужелина”, “вожеледа”. Однак усі вони апелюють до озелення природи”,
додає Леся Горошко-Погорецька.
Є гаївки, в яких закладено піджартовування між хлопцями та дівчатами. Характерною для таких пісень є дошкульна форма спілкування. Ймовірно, що це є відгомоном давньої форми пошлюблення, яка називається “умикання”.
“У різних регіонах веснянки мають свої різновили. Наприклад, на Підляшші і Західному Поліссі — рогульки, на Яворівщині — риндзівки, на Волині — подоляночки тощо. У молодіжному каледнарі веснянки і гаївки є частиною нового циклу. Навесні молодь знайомиться та залицяється, після цього літо, а восени вже весілля. І так по колу”,
пояснює етнологиня.
Для західної частини України ще характерними є історичні гаївки. Це локальне явище з політичними мотивами.
“Щодо значення самого слова “гаївка”, то більшість культорологів і вчених пов’язують його з терміном “гай”, оскільки гаївки проводили в гаях. Іноді ж науковці пов’язують цю традицію зі староіндійським святом Холі (Голі). Зазвичай гаївки проводять на природі, де є відкритий простір”,
підсумовує Леся Горошко-Погорецька.
Нагадаємо, що нещодавно журналістка “Сихів.Медіа” поспілкувалася з етнологинею та кандидаткою історичних наук Лесею Горошко-Погорецькою. Детальніше про історію великодніх традицій та їхню сучасну інтерпретацію — читайте за посиланням.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Паски, гаївки та обливання: як українці святкували Великдень у різні епохи
