“Для того, щоб допомогти іншим, спочатку потрібно допомогти собі самому”, – голова ГО “Центр “Жіночі перспективи” Любов Максимович

Опубліковано:
Люба Максимович

Питання рівноправ’я між чоловіками та жінками існує не перше десятиліття. Сьогодні жінки досі борються за гідне ставлення до себе. Журналістка “Сихів Медіа” поспілкувалась з Любов’ю Максимович, співзасновницею та головою ГО “Центр “Жіночі перспективи”, який знаходиться на Сихові про гендерну рівність в нинішніх реаліях та з якими запитами до них можуть звернутись сихівчанки.

“Центр “Жіночі перспективи” – це громадська організація, яка стало працює вже 25 років. Центр ніколи не закривався та не припиняв діяльності. “Жіночі перспективи” були створені у Львові жінками, які працювали в галузі економіки, права, психології з метою захисту прав жінок і їхніх соціально-економічної адаптації в сучасних умовах. 

На сьогодні організація протидіє дискримінації, насильству в сім’ї. Є напрям протидії торгівлі людьми, і організація однією з перших в Україні порушувала це питання ще в 1998–1999 роках, в час перших масштабних еміграцій жінок за кордон у пошуках роботи. 

  • Якими послугами можуть скористатись жінки?

Ми сприяємо у працевлаштуванні та підприємницькій діяльності, проводимо інформаційні заходи з питань соціальної та трудової реабілітації, працевлаштування та підприємницької діяльності для жінок, які опинились в складних життєвих обставинах. Також відстоюємо права тих, які потерпіли від насильства, сприяємо подоланню ґендерної дискримінації на ринку праці та більшого залучення жінок до підприємництва.

  • Коли і чому ви зацікавились питанням прав жінок в Україні?

Я зацікавилась питанням прав жінок близько 30 років тому, хоча доти ніколи не вважала, що є присутня гендерна дискримінація. Прикладом може бути мінімальний критерій кар’єрного росту для певної професії, у зв’язку з чим з претендентів може бути виключено набагато більше жінок, ніж чоловіків. Також відкрите питання насильства у сім’ї, яке збільшилось у воєнний час. Говорячи про гендерну дискримінацію зазначу, що це стосується не тільки жінок. 

  • Яка ситуація у Львові, зокрема у Сихівському районі, зі сприйняттям та ставленням до фемінізму?

Я не розумію, чому безліч людей бояться слова “фемінізм”. У нашому суспільстві досі побутує стереотип, який направлений на антигендерний рух, це є політичний підхід, який запровадила колись росія для того, щоб відсторонити Україну від вступу до Євросоюзу. Сьогодні питання рівних прав і можливостей взагалі не стоїть, враховуючи те що 40 тис. жінок воюють зараз і однаково захищають державу, як і чоловіки. Нині жінки воюють на всіх військових ділянках. Я думаю, що люди це усвідомлюють і коли ми говоримо про фемінізм, ми говоримо перш за все про гендерну політику. 

  • З якими викликами стикається сучасний феміністичний рух в Україні. Як можна було ці виклики подолати?

Феміністичний рух – різний і має ряд течій, але ми повинні толерантно ставитись до цього. Зачасту, це відмінне бачення стратегії спільного розвитку феміністичного руху. До того ж представниці різних напрямів фемінізму далеко не завжди готові сідати за один спільний стіл, щоб обговорити проблеми. Інший виклик — те, що малопопулярні теми не підтримуються фінансово, важко знайти ресурси, щоб із ними працювати.

Зазначу, що я розрізняю феміністичний і жіночий рух. Мені здається, що феміністичний рух в Україні частково виріс із жіночого руху, тобто був його утворенням. І те, що зараз ставлення до жінки змінюється, – це не лише досягнення феміністичної спільноти, а демократичного суспільства загалом.

  • Феміністична активність може дати певне вигорання. Що чи хто вас надихає і як ви відновлюєте психологічний баланс, якщо вже досить важко?

У перші два місяці повномасштабного вторгнення я була дуже виснажена. Я створила притулок для переселенців біля вокзалу на другий день. У притулку жили понад 700 дітей та дорослих, які щодня спали на підлозі. В постійному переживанні за інших я зрозуміла, що відчуваю вигорання. 

У травні ми почали робити ретрити для того, щоб відновились люди. За цей період я зрозуміла важливу річ – для того, щоб допомогти іншим, спочатку потрібно допомогти собі самому. Інакше ти не зможеш якісно допомогти людям.

Окрім цього, Центр впроваджує гендерну політику, участь жінок на рівні ухвалення рішень. Це та діяльність, де працюють, зокрема, з місцевими депутатками, і сприяють створенню міжфракційних об’єднань у регіоні. Не менш важливим є напрям сприяння працевлаштуванню та започаткування власного бізнесу для жінок, які опинилися в кризових ситуаціях. Протягом усієї діяльності у Центрі також проводять консультації: юридичні, психологічні, соціальний супровід для жінок. 

Звернутися в Центр можна онлайн і офлайн. “Центр “Жіночі перспективи” знаходиться на просп. Червоної Калини, 36. У торгівельному центрі “Шувар”, офіс 315.

Контактний номер: (067) 67-407-70.

Сайт: http://www.women.lviv.ua/kontakty/

Instagram: https://www.instagram.com/centre_women_perspectives/

Діана Підцерковна

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Чорнобильській лікарні трансплантували нирку від родинного донора

Сихів Медіа
Приєднуйтесь у TELEGRAM

Оперативно. СихівМедіа

ПРИЄДНАТИСЬ ДО КАНАЛУ ЗАКРИТИ