Пекарня “Кримська перепічка” відзначила 10 років роботи у Львові. За цей час вона пройшла через різні етапи і поступово стала частиною повсякденного життя нашого району. Тут склалася своя атмосфера, з’явилися постійні відвідувачі. Про початки, складні періоди й те, що допомогло вистояти, “Сихів Медіа” розповіла власниця пекарні Оксана Новікова.
Ідея створити “Кримську перепічку” з’явилася не з бізнес-плану. Після анексії Криму у 2014 році родина Оксани Новікової переїхала до Львова. Її сестра Світлана хотіла спробувати себе у підприємництві й навчалася на програмі підтримки переселенців. Грант тоді не отримала, але наважилася відкрити власну справу.
“Я чесно казала їй, що бізнес — це набагато складніше, ніж здається, — згадує Оксана. — У мене був досвід, і я не планувала повертатися в цю сферу. Але вона мене вмовила, і ми почали разом”.
Приміщення знайшли на Сихові — у торговому центрі “Інтерсіті”. Велике, світле, але зовсім не пристосоване для виробництва. Довелося вкладати значні кошти: вентиляція, електрика, обладнання. 15 грудня 2015 року “Кримська перепічка” відкрила двері для перших гостей.
“Для мене це було не просто про випічку. Це було про наше місце у Львові. Про простір, де діють наші правила і де нам добре”, — каже Оксана.
Сихів обрали свідомо. Попри поради відкриватися в центрі, власники хотіли працювати для родин, для дітей, для району, який активно формувався. “Кримська перепічка” стала одним із перших закладів на Сихові з великою дитячою зоною та орієнтацією саме на сім’ї.
Втім, старт був не простим. Перше літо стало справжнім випробуванням. У Криму літо — сезон, а у Львові люди масово роз’їжджаються. Було складно вгадати, скільки пекти, як планувати роботу.
“Ми буквально ходили і пригощали сусідів, щоб просто про нас дізналися”, — усміхається власниця.
Паралельно формувався колектив. Хтось приходив і йшов, хтось залишився з перших днів і працює досі — вже десять років. Оксана каже, що для неї це один із головних показників, що все робилося не дарма.
Згодом “Кримська перепічка” стала не лише пекарнею, а місцем подій: безкоштовні заняття з англійської, зустрічі, невеликі концерти. Простір намагалися наповнити життям і сенсами.
Після ковідних років прийшло нове потрясіння. У 2021-му власники торгового центру вирішили розірвати договори оренди з бізнесами на першому поверсі. Для команди це був шок: напередодні вони зробили ремонт і вкладалися в розвиток. Довелося судитися, паралельно шукати нові приміщення й буквально “рятувати” виробництво.
Сьогодні “Кримська перепічка” має кілька локацій: на Сихові — кондитерське виробництво, на Зеленій — основну пекарню, ще одна точка працює на Стрийській. Але виживати малому бізнесу стає дедалі важче.
“Ми принципово працюємо тільки з якісними інгредієнтами, все робимо вручну, без заморозки. Це дорого. А люди зараз змушені економити”, пояснює Оксана.
За її словами, останні роки пекарня працює майже на мінімальній рентабельності — просто щоб втриматися.
Окрема частина цієї історії — Крим. Він тут не лише в назві. У меню — кубете, караїмські пиріжки, самса, кримська пахлава. На полицях — книжки про півострів, на стінах — нагадування: “Крим — це Україна”.
“Це наш зв’язок із домом, — каже власниця. — І для дітей, які ніколи не були в Криму, і для дорослих. Ми хочемо, щоб люди пам’ятали: це наша земля, і ми туди повернемося”.
Оксана зізнається, що мріє одного дня відкрити “Кримську перепічку” в Ялті. Для неї цей проєкт — не про прибуток, а про місію: показувати, що Україна різна, багатобарвна і в цьому її сила.
За десять років через пекарню пройшли сотні людей — гостей і працівників. Тут виростали діти, які спочатку приходили з батьками, а тепер забігають самі. Хтось став близьким другом.
До десятиріччя команда зняла документальний фільм про пекарню — як спробу зафіксувати цей шлях і не забути, скільки всього довелося пройти.
“Я дуже хочу, щоб ми всі не втрачали надію. Бо окупація — це найстрашніше, що може бути. І я вірю, що ми ще зберемося всі разом — і в Криму, і в Маріуполі, і в Донецьку”, — підсумовує Оксана.
Сьогодні вона веде справу разом із чоловіком Миколою. Сестра Світлана вийшла з проєкту ще у 2018 році. Головне, каже власниця, — це люди: команда, яка працює з перших днів, і гості, які приходять знову й знову.
За ці десять років “Кримська перепічка” стала для багатьох не просто місцем, де можна поїсти, а частинкою дому. Тут пам’ятають Крим, вірять у повернення і щодня роблять свою справу з любов’ю — для людей, які заходять на каву, для дітей, що виросли разом із цим простором, для міста, яке стало новим прихистком.
Пекарня й далі працює, тримається і чекає на своїх гостей.
Ірина Пилипчак
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: СК “Сихів” — переможець Lviv Sport Awards 2025 у номінації “Соціальна ініціатива року”
