Фото: Тарас Бек
Розвиток політики та суспільства кожної держави завжди залежав від молодого покоління амбітних людей, які готові взяти на себе відповідальність змінювати щось на краще у своїй країні. Та, окрім амбіцій, вкрай важливо, щоб такі молоді люди були грамотними та освіченими. На щастя в Україні існують освітні програми, які допомагають молоді стати ерудованими та здобути необхідні знання в галузі політики, державотворення та управління. Однією з таких програм є «Українська академія лідерства», як продовжує працювати сьогодні в умовах карантину.
Українська академія лідерства — це 10-ти місячна програма особистісного розвитку, яка має на меті виховати молодь, майбутніх лідерів нашої держави. Важливим є те, що протягом навчання студенти живуть в кампусах разом з 36-ма студентами з різних областей України.
Під час навчання та роботи студенти здобувають навички самопізнання, аналізу суспільних викликів, командної праці, комунікації, щоб краще зрозуміти себе, країну і світ (міжнародні експедиції в ЄС та Ізраїль), в якому ми живемо. В Україні, на даний час, є 7 осередків Української академії лідерства: в Києві, Харкові, Львові, Чернівцях, Маріуполі, Полтаві та Миколаєві.
Мене звати Тарас, я зі Львова, а саме з Сихова, на цю мить студент Української академії лідерства осередком в Києві. Сталось так, що я як раз мав повертатися з канікул, назад в Київ на навчання, але в день від’їзду нас повідомили, що академія йде на карантин і навчання буде проходити дистанційно. В той момент в мене було більше питань, ніж відповідей. На початку карантину відчував тривогу за майбутнє, але водночас розумів, що це може бути надовго і треба продовжувати ставити цілі та продовжувати навчатися.
Академія своїм прикладом показала як це бути гнучким і антикрихким, адже всі лекції, волонтерство і загалом всю програму переформатували в онлайн. І це насправді дуже мотивує, коли ти розумієш, що з тобою на ранкову руханку встає ще 300 студентів зі всієї України, тоді відчувається та спільна мета, відчуваєш себе частиною чогось дуже великого.
Мій “робочий” день починається о 6:45 і закінчується о 22:00, програма дуже насичена. Кожного дня маю онлайн-лекції з підприємцями, державотворцям, де вони діляться досвідом і розповідають про свій професійний шлях і про те як вони переживають цей період. Основним джерелом моєї мотивації були ті компанії та організації, які почали переформатовуватись під нові потреби людей. Мене мотивує та згуртована дія для досягнення спільної цілі.
Я дуже сподіваюсь, що після карантину, ми будемо діяти в такому ж дусі. Якщо говорити про таку спільну дію, то думаю для того, щоб в майбутньому ми проживали такі оказії легко і “безболісно”, потрібна сильна держава, яка моментально включиться до подолання виклику, для сильної держави потрібні небайдужі та політично свідомі люди. Саме тому, є дуже важливим формувати ту свідомість змалечку, підліткам важливо давати розуміння, що таке держава і що вони насправді мають вплив і можуть змінювати.
В період карантину я втратив багато можливостей, наприклад, експедицію в ЄС, живе спілкування з друзями та близькими, та загалом атмосферу академії, але водночас я відкрив світ нових можливостей для себе. Почав більше читати, більше розвивати себе у сфері дизайну, більше включати свою голову до креативу (думаю, він є потрібним зараз більше ніж зазвичай), відкрив для себе “кіберволонтерство”.
Цей карантин змінив буденність. Саме в такий період я розумію, що і хто мені є справді цінним. Цей етап для мене був нелегким, але допоміг підсилити мою гнучкість і адаптивність. Цей час дає усвідомлювати, як важливе не те, що з нами трапляється, а те як ми до цього ставимося.
Тарас Бек, спеціально для СихівМедіа
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Львів’янка опублікувала петицію про створення можливості онлайн голосування на громадських слуханнях.
